В якому парку був А. П. Чехов, або чеховські свістюльки для міської влади

Мене зовсім не обурює те постійне невігластво, що творить наш мер і його міська архітектура. Я вже звик до всього цього. В місті не існує жодної пам’ятної дошки яка б узгоджувалася з архівними документами.

Перше питання, яке мені хотілося б задати ініціаторам розміщення скульптури Чехова в міському парку:,,А чи знають вони, коли жив у Линтварьових Чехов?” Друге питання: ,, А коли був Ліщинськими відкритий парк?

Відомо, що Чехов був на Луці у 1888, 1889 і 1904 рр. Відомо, що парк Ліщинських був відкритий більше ніж через 10 років після відвідин Луки і Сум Чеховим. На момент його перебування на Луці парка Ліщинських не існувало, то як можна казати, що там був Чехов. Якби він гуляв по цьому парку, він обов’язково написав би про це в листах.

Було б зрозуміло коли б цей пам’ятник поставили біля зупинки на базарі проти універмагу ,,Київ”, де до революціївлаштовували ярмарки. Ось фрагмент з його листування:,,Сегодня в Сумах ярмарка. Купил я две свистульки, 8 никому не нужных ложек, 4 чашечки, пахнущие лаком, и серьги за 10 коп., которые подарил уважаемому товарищу. Купил, между прочим, и портсигар с девицей за 15 коп.”. Уявляєте стоїть цей пам’ятник в універмазі ,,Київ”, а поруч викарбувані його слова. Кожен може підсісти на лавку до Чехова і сфотографуватися.

Друге місце, де зафіксоване його перебування в Сумах, був театр ,,Швейцарі”, що був на початку Харківських гребель ліворуч біля затону. При театрі був і парк. Зараз там все в смітниках, спалених будинках і поросло чагарниками. Це пам’ятник нашій міській владі, але пам’ятник Чехову можна булоб поставити на зупинці, назвати її ,,Чеховською”, а поруч повісити табличку, що тут в театрі ,,Швейцарія” 4 травня 1888 р. був Чехов. Ось фрагмент його листа: ,,Был я в Сумах в театре и смотрел «Вторую молодость». Актеры были в таких штанах и играли в таких гостиных, что вместо «Второй молодости» получилась «Лакейская». В последнем акте за сценою били в барабан. Будут ставить «Татьяну Репину» и «Иванова». Схожу. Воображаю, каков будет Адашев!”

Суворін викупив право на кожному вокзалі мати кіоск. Ось Чехов на Сумському вокзалі в кіоску не знайшов певних книжок видавництва Суворіна і про це теж пише в своїх листах: ,,В Вашем книжном шкафу на Сумском вокзале нет ни «Сумерек», ни «Рассказов» и давно уже не было. А в Сумах между тем я — модный литератор,— живу близко. Если б Михаил Алексеевич прислал полсотни, то все бы продано было. По ночам ужасно воют собаки и не дают спать.Мой «Леший» вытанцовывается”.

Доречно було б поставити пам’ятник Чехову на вокзалі, що стало б візитівкою нашого міста, а так різний народец буде з Антоном Павловичем соображать в парку на трьох. Підіть подивіться, що там робиться, для кого слугує парк.

Найкращим місцем пам’ятнику Чехова була б садиба Линтварьвих на Луці.

Садиба Линтварьових накреслена рукою Миколи Чехова

Дійсно, Чехов був в районі сучасного міського парку, коли його ще небуло, а місце це називалося Кустов берег звідціля пішла і вулиця Кустовська. Колись це було володінням міщанина Кустова,що першим там оселився, але з тих пір власники постійно мінялися і в кого Линтварьови купили це місце невідомо. Свою подорож річкою Чехов відобразив в оповіданні ,,Іменини”. Це була подорож від Лучанської садиби Линтварьових до садиби Сергія Линтварьова.

Звертає на себе увагу острів на р. Псел. Він в оповіданні називається острів Доброї Надії. Візьміть дореволюційну мапу м. Сум і випобачите, що сьогодні на цьому місці розташовується парк.

А. П. Чехов вважав мис півостровом. Сам мис був у складіострова. Острів утворювався двомапоперечними та двома поздовжніми рукавами Псла тільки він на мапі позначений як мис Доброї Надії, але це дійсно був острів.

,,Но вот, наконец, пристали к острову Доброй Надежды. Так назывался полуостров, образовавшийся вследствие загиба реки под острым углом покрытого старой рощей из берёзы, дуба, вербы, и тополи.”

,,На другом берегу, против Доброй Надежды, стояли экипажи приехавшие с провизией. С экипажей переправлялись на челне.”

В ,,Окладной книжке” за 1917 р. я зайшов на вул. Думській, №3 наступнихмешканців: Минодору Карлівну, Наталію Сергіївну, Сергія Сергійовича, Тетяну СергіївнуЛинтварьових.

У О. Козлова в книжці ,,Родовід Линтварьових” вони теж є, крім СергіяСергійовича. Чоловіком Минодори Карлівни був Сергій Васильович Линтварьов 1870 р.народження. На мій погляд, мова йде про подорож від однієї родини Линтварьових до

іншої, в якій брав участь А. П. Чехов. Можливо, і острів з мисом Доброї Надії належавЛинтварьовим з вул. Думської, бо влаштувати пікніки на чужій землі мало б хто дозволив.

Ось перед вами будинок, який за сучасною нумерацією рахується під номером 3.

Тоді вартість його складала 8 тис. крб. Знаходився будинок від мису Доброї Надії навідстані 100 сажень. Назву вулиці з Думської поміняли на Першотравневу, а потім їїчастина отримала назву Академічний провулок.Біля стадіону теж можна було поставити пам’ятник Чехову, бо є пояснення. Загалом в Сумах культурний прошарок дуже тоненький і маленький, а більшість, мабуть, тих кому присвячені наші Біг-Борди. Ні, ну, з науковими званнями людей в нас хоча б греблю гати. От тільки знань в них немає. Одним словом, читайте Чехова і не вірте пам’ятникам сучасної влади.

Залишки м. Доброї Надії біля стадіону

У 1952-1953 рр. на острів проклали дорогу і організували обласну виставку.

Дивна якась у нас влада. На школи грошей найти не може або хоча б на ту ж садибу Линтварьових, а на пам’ятники знаходить.

Олександр Іванович Купрін теж виказує претензії, бо він теж хоче бути на Соборній або в сквері.

За матеріалами обласного архіву і листами Чехова