Панорама / сумы / новости / события / комментарии
13.11 Среда

На Сумщині мертві бджоли не гудуть

26.06.2019, 06:45 Категория: Новость Рубрики: Область, Общество Регион: Сумщина
На Сумщині мертві бджоли не гудуть

З кожним роком випадків отруєння та загибелі бджіл на Сумщині стає все більше.
Хто винен та що робити?

Волохаті килими із мертвих бджіл, стійкий аромат пестицидів на околицях сіл, отруєння селян, пожовкла трава й засохлі крона дерев — така фатальна ціна інтенсивного агровиробництва по-українськи. Ця проблема повною мірою стосується й Сумщини.
З настанням літнього сезону, коли приходить гаряча пора для медоносного полювання, частішають випадки отруєння та загибелі бджіл. В Україні все чіткіше окреслюється проблема, що ставить низку болючих питань та викликів: щоб отримувати високі врожаї, аграрії застосовують пестициди, але ж їх активне, а іноді й непрофесійне внесення наносить величезну шкоду довкіллю. Наразі українські села, котрі розташовані у зоні комерційного землеробства, стають заручниками шкідливого впливу агрохімії. І якщо так буде тривати й надалі, Україна може втратити свої позиції серед світових виробників меду. Зараз наша держава посідає у цій галузі п’яте місце у світі та є лідером європейського ринку. Й це лишень частка небезпечної тенденції, адже мертві бджоли – це промовистий сигнал SOS про загрозу природі та людям.

На Роменщині знову втрати
10 червня 2019 року до чергової частини Роменського відділу поліції звернувся 35-річний місцевий житель. Він повідомив, що у нього загинули бджоли на пасіці, яка знаходиться у селі Бурбине. На його думку, комахи постраждали після обробітку хімікатами полів місцевими аграріями. Нам вдалося поспілкуватися із Людмилою ЗАВОРОТЬКО. Вона, як працівник Роменського міськрайоннного управління Держпродспоживслужби, брала участь у роботі комісії, котра виїхали на місце події. За словами пані Людмили, з’ясувалося, що у господаря на пасіці було 43 бджолосім’ї, хоча документально оформлено лише 20.
«Причину такого неспівпадіння чоловік пояснив, що не встиг зареєструвати нові вулики, подаровані друзями, окрім того, бджоли швидко роїлися, й тому у нього не було часу на документальне оформлення. Під час обстеження пасіки з’ясувалося: в стільничках ряду вуликів знаходилися купки мертвих бджіл – де більше, де менше. Також виднілися бджоли, котрі попадали на землю й не подавали ознаків життя», — розповіла Людмила Миколаївна й підсумувала, що, за словами пасічника, загинули лише робочі бджоли, які літають в поле, а молодняк, відділений від основної маси комах, зовсім не постраждав.
«Як і годиться, після комісійного обстеження пасіки працівники лабораторії зібрали мертвих бджіл, котрі вже стали бакматеріалом. Його запакували, запломбували й разом з актом відбору передали заявнику, господарю пасіки. Він особисто відправив пакет матеріалів на експертизу до Київа», — пояснила Людмила Заворотько. Вона також відзначила, що у складі комісії був й представник агрофірми «Біловоди». Він не заперечував, що відбувалася обробка поля сої, яке розташоване на відстані 700 м від пасіки. «Роботи проводилися наземними ходовими оприскувачами. Почали, як і годиться, вночі, а потім зламався оприскувач. Доки ремонтували – настав ранок й тому затрималися до 7-30. Вносили препарат «Престо», який зареєстрований в Україні та має дозвіл до застосування», — озвучила Людмила Миколаївна пояснення представника агрофірми й додала, що члени комісії, поліція чекають на результати київської експертизи.

Падали бджоли, падали…
На початку червня у сумських ЗМІ з’явилось повідомлення,що у селах Бачівськ, Сопич, Товстодубове та Коренька Глухівського району Сумщини масово загинули бджоли. Загалом у 52 пасічників за попередніми підрахунками, загинуло понад 700 сімей.
Як версією пасічників, у яких загинули бджоли, ТОВ «Глухів-Агроінвест» 4-5 червня обробляло сою в Бачівську, нікого не попередивши.
Падіж комах продовжувався декілька днів, тому бджолярі вирішили заблокували виїзд техніки агротовариства, яка мала обробити поле. Написали скарги в райдержадміністрацію, санітарні інстанції. Під скаргою-заявою поставили свої підписи кілька десятків чоловік, вони вимагають знайти винних. Також стало відомо, що відбулася зустріч за участю пасічників із керівництвом компанії.
За словами генерального директора агропідприємства Миколи БОГАЙЧИКА, це перший такий випадок у товаристві, але їхні спеціалісти не готові підтвердити вину, тому відправили на аналіз і сою, і бджіл. Він також додав: «Через блокування техніки підприємство може втратити урожай, бо гусінь уже доїдає рослини».
Сопицький сільський голова Василь Ушачов підтвердив, що «Агроінвест» попереджав про роботи, працювали вночі. Наразі пасічники планують замовити окрему експертизу.

Гіркий, але повчальний досвід
Принагідно в розмові Людмилою ЗавОротько згадали торішній випадок масового отруєння бджіл на Роменщині, який набув всеукраїнського розголосу. Нагадаємо, що тоді з позовом до Роменського міськрайонного суду звернувся пасічник Олександр СТЕТЮХА, зареєстрований як оператор ринку по виробництву харчових продуктів і утримує стаціонарну пасіку в селі Ярмолинці. За даними Олександра Стетюхи, у період з 17 по 20 червня 2018 року ТОВ «Урожайна країна», без попередження через ЗМІ, здійснювало обробку посівів гороху інсектицидом «Престо» на відстані 1,5 км від стаціонарної пасіки, внаслідок чого відбувся масовий падіж бджіл – 70-80% від загальної кількості.
За твердженнями пасічника, через падіж бджіл він зазнав збитків у розмірі 175000 грн. Судовий розгляд тривав майже рік й суд виніс рішення, яким частково визнав провину ТОВ «Урожайна країни» та присудив компенсувати пасічнику 91 260 грн, тобто лише частину заявлених збитків.
Ми поцікавилися, що змінилося і як тепер працює згадане підприємство, котре зазнало матеріальних та іміджевих втрат.
«Наразі аграрії з «Урожайної країни» працюють дуже чемно. Вони завжди за дві доби попереджують населення про обприскування, телефоном повідомляють кожному пасічнику, – з неприхованим оптимізмом розповідає представниця Держпродспоживслужби. – Цікаво, що «Урожайна країна» налагодила взаємовигідну співпрацю із місцевими бджолярами. Під час цвітіння сільгоспкультур запрошують пасічників ставити вулики біля їхнів полів. Так, поточного року у період цвітіння рапсу товариство виплачувало по 10 гривень у день за один вулик. Суть у тому, що трудовиті комахи, збираючи мед з квіток рапсу, обпилюють рослини й у підсумку суттєво підвищується рівень врожайності. Відрадно, що з огляду на новий досвід багато пасічників почали активно реєструватися, оскільки з’явився фінансовий стимул».

Недригайлівський ядучий синдром
Нещодавно депутат Недригайловської районної ради Сергій ПЕДЬКО відгукнувся на заяву стривожених мешканців села Віхове, де й раніше виникали спірні питання щодо безпечності обробітку ядохімікатами сусідніх полів. Щоб з’ясувати ситуацію, Сергій Педько разом з юристом Владиславом КУПРІЄНКОМ прибули на місце події. Депутат Недригайлівської районної ради Сергій Педько розповідає: «О 12 годині дня при спеці плюс 27 градусів трактор обробляв кукурудзу від бур’янів. І людям стало зле. До речі, сільгоспугіддя знаходяться дуже близько біля житлових будинків. Так, посіви пшениці — на відстані 15 м, кукурудзи — за 20 м, а до пасіки, де постраждали бджоли, – 30-60 м, тобто у кожному випадку порушення норм. Ми відразу викликали Недригайлівську поліцію, але вони чомусь зовсім не поспішали й прибули лише через 1 годину 20 хвилин!»
Як повідомив пан Сергій, ТОВ «Племптахорадгосп» Посульський» (зареєстрований у м. Суми) вносив ядохімікати 28-29 травня, а наступного дня, 30 травня, він разом з юристом Купрієнком почали звертатися до усіх інстанцій. «На сесії Недригайлівської районної ради я оприлюднив звернення до прокуратури, поліції, яка демонструє абсолютну пасивність, злочинну бездіяльність при розгляді скарг жителів села Віхове», — повідомив Сергій Педько й відзначив, що представник агрофірми запевняв, що препарати ліцензовані, але не надав ані ліцензій, ані дозволів на обприскування. Окрім того, депутат з’ясував, що працівники, котрі проводили роботи, не мали медичних довідок. Вони також не пройшли кваліфікаційної підготовки щодо поводження з ядохімікатами. «Тому є вірогідність, що працівники, не маючи відповідних знань, могли налити подвійну чи потрійну, небезпечну дозу. Тобто цим випадком повинні серйозно займатися державні контролюючі інстанції й об’єктивно розслідувати правоохоронні органи. У них є законні повноваження, й ми чекаємо від них вичерпної відповіді, — говорить він. Також депутат Недригайлівської районної ради Сергій Педько сказав: «Постраждалі хай не бояться, а звертаються до поліції й інших контролюючих органів. Я чув багато думок від людей на кшталт «навіщо писати, скаржитися, адже все одно нічого ми не доб’ємося».

Одні дозволяють — інші перевіряють
Вивчаючи вітчизняну дозвільну систему, котра має регулювати безпечне використання пестицидів та ядохімікатів, прослідковуємо непростий відомчий ланцюжок. Так, офіційний перелік дозволених пестицидів визначає Міністерство екології і природних ресурсів, при цьому умови їхнього зберігання, наявність ліцензій контролює Державна екологічна інспекція, яка підзвітна вищезгаданому міністерству. Далі цікавіше: вплив на людей та тварин (бджіл) перевіряє Держспоживслужба. А ця структура зі свого боку входить до Мінагрополітики. Тобто відсутня чітка структурна політика – одні дозволяють, другі перевіряють, а інші користуються цією мутною схемою. Наявна структурна недосконалість й функціональне розмежування зон відповідальності зовсім не сприяють ефективному контролю за використанням пестицидів. У підсумку маємо те, що маємо: систематичні отруєння бджіл, хімічний наступ на українські села, які ми ще донедавна сприймали як осередки свіжого повітря й оази природної чистоти та духовності.

На часі: об’єднання та активні громадські комунікації

Голова Сумського міжрайонного об’єднання бджолярів Анатолій ДЕНИСЕНКО має багатий досвід роботи у галузі бджолярства. Він більше 20 років викладає цю дисципліну в СНАУ, передає молодому поколінню знання й любов до прадавнього ремесла, яке з давніх-давен є невід’ємною частинною світогляду українського народу. Окрім науково-просвітницької діяльності Анатолій Єгорович проводить велику громадську роботу. Він понад 10 років очолює Сумське міжрайонне об’єднання бджолярів й тому орієнтується в проблемах, з якими стикаються вітчизняні пасічники, і добре знає повсякденні клопоти й проблеми сумчан-пасічників.
Анатолій Денисенко із прикрістю констатує, що кожного літнього сезону ситуація стає все гіршою й гіршою та навіть критичнішою. Випадки отруєнь та загибелі бджіл стають все частішими й більш масштабнішими. Так, минулого літа зафіксовано найбільше число подібних випадків, та вже й поточного сезону маємо втрати на пасіках сумчан.
Анатолій Єгорович розповідає: «Лише незначна частина подій, пов’язаних із випадками отруєнь й загибелі комах, стають надбанням громадськості. Більшість господарів пасік, котрі потерпають від згубного впливу агрохімії, нікуди не звертаються, не скаржаться й мовчки, самотужки переживають бджолині втрати».
На класичне питання «Що робити?» Анатолій Денисенко має свою точку зору, яка ґрунтується на багаторічній співпраці із широким колом пасічників, з представниками державних установ та громадських організацій. Він переконаний, що необхідно створити єдину громадську організацію, яка об’єднає усіх бджолярів області.
Як відомо, наразі на Сумщині існують шість районних спілок. Вони працюють розрізнено й не мають постійної комунікації між собою. І через таку структурну недосконалість сумські пасічники не мають повноправного юридичного представництва на всеукраїнському рівні. А в нинішніх реаліях протистояти наступу великих аграрних компанії й холдингів можливо лише усім миром.
«Триває активна підготовча робота для створення нової громадської структури – Асоціації бджолярів Сумщини — з повним юридичним оформленням. Головна мета нової громадської організації -об’єднати й консолідувати бджолярів області у єдину структуру. Вона буде координувати діяльність районних спілок, а також матиме усі права як юридична особа представляти Сумщину у Спілці пасічників України», — говорить Анатолій Денисенко.
Новостворена обласна громадська організація матиме можливість на весняно-літній сезон винаймати кваліфікованого юриста, який надаватиме консультації, здійснюватиме представництво у судах, захищаючи інтереси членів спілок. Наш співрозмовник переконливо доводить, що фінансово Асоціації такі послуги будуть під силу, окрім того, членські внески по 100-120 гривень даватимуть змогу організувати тренінги, професійні навчання з підвищення кваліфікації, що стане дійсно реальною, дієвою допомогою та підтримкою пасічників Сумщини.
«Також для вирішення цілого комплексу проблем, пов’язаних із розвитком бджільництва, плануємо створення Інформаційно-аналітичного центру, куди будуть надходити усі актуальні новини, у тому числі про випадки отруєнь. Таким чином, ми матимемо повну картину. Інформаційно-аналітичний центр – це не державна структура, а громадське об’єднання, яке має бути дуже активним», — пояснює Анатолій Денисенко й, мабуть, щоб трохи підсолодити загальну картину бджолярської галузі, повідомляє, що при Сумському центрі профтехосвіти анонсована підготовка бджолярів. Ця установа нещодавно отримала ліцензію на підготовку бджолярів на базі села Хоружівка Недригайлівського району. «Там є прекрасне приміщення, обладнання й пасіка. Ініціатори цього задуму мають амбітні плани щодо створення у Хоружівці кластеру, який буде спеціалізуватися на бджільництві, де може бути виготовлення реманенту, переробка меду, створення обслуговуючого кооперативу», — з надією завершує нашу розмову Анатолій Денисенко, який душею вболіває за розвиток бджолярства й докладає великих зусиль до того, щоб наші бджоди дружно й продуктивно гули.

 

Точка зору
Працювати у законодавчому полі
Минулого літа після резонансного випадку – масового отруєння бджіл у селі Ярмолинці Роменського району — начальник департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр МАСЛАК оприлюднив короткий коментар. Він пояснив, як повинні діяти аграрії, коли планують обприскувати поля: «Вони мають попереджати суб’єктів господарської діяльності, у даному випадку бджолярів, щодо часу, місця, застосування препаратів, термін його дії. І це має бути через засоби масової інформації».
Минув рік з моменту публікації даного коментаря. На жаль, й нинішнього літнього сезону проблема залишається актуальною, адже випадки отруєнь, загибелі бджіл трапляються знову й знову. Ми звернулися до посадовця, щоб продовжити обговорення проблеми, яка несе низку загроз.
R. Чи відбулися зміни у сфері відносин аграріїв із суб’єктами господарської діяльності — пасічниками?
Олександр МАСЛАК: Закони, які регулюють галузь бджолярства і галузь використання пестицидів, ядохімікатів, продовжують бути чинними. Вітчизняне законодавче поле не змінилося, і тому його вимог потрібно дотримуватися усім — і бджолярам, і сільгоспвиробникам. У нас є контролюючі органи, які покликані здійснювати контроль у сфері використання хімічних препаратів. Це Головне управління Держпродспоживслужби і його структурний підрозділ, який працює у нас в області. До обласного Департаменту агропромислового розвитку не надходили звернення, скарги щодо випадків отруєння бджіл, фактів шкідливого впливу від застосування препаратів на сільське населення.

R: Чи може вплинути практика неправильного використання пестицидів на експорт українського меду?
О.М.: Вся продукція, яка надходить на зовнішній ринок, має відповідати вимогам країни-імпортера, тобто є певні вимоги в країнах ЄС та інших країнах, куди експортується український мед. І мають бути дотримані усі ці показники.

R: Яка обласна статистика в галузі бджолярства?
О.М.: Офіційна статистика засвідчує, що за підсумками минулого року у нас в області зареєстровано 112 тис. бджолосімей. Минулорічні обсяги виробництва меду становлять 3,1 тисячі тонн. Упродовж кожного наступного року виробництво меду зростає на 3-5%, а щодо кількості бджолосімей – спостерігаються незначні щорічні коливання у межах 1-1,5%.

R: Який має бути алгоритм дій, з тим щоб і аграрії отримували високі врожаї, і щоб пасічники не потерпали від дії отрутохімікатів?
О.М.: Єдиний вихід — це дотримання законодавства, де все чітко й зрозуміло прописано. Аграрії мають використовувати препарати, котрі дозволені в Україні. Пасічники повинні мати паспорти на пасіки. У нас в області лише 2 тисячі 34 пасіки мають відповідні документи, тобто на сьогодні більшість бджолярів Сумщини працюють, маючи незареєстровані вулики.

Довідка
Сьогодні в Україні застосовують понад 300 видів пестицидів, належний контроль за їх використанням практично відсутній. Натомість у Євросоюзі за застосуванням агрохімікатів ретельно слідкують. Наприклад, атразин та ацетохлор — заборонені у Європі агрохімікати, але й досі використовуються на українських полях.

 

ракурс
Пасіка – це не лише солодкий мед, а й лікувальний та солодкий сон!

Розвиток та збереження галузі бджолярства дає можливості продовжувати не лише традиційні народні медові промисли та ремесла, але й створювати нові напрямки. Все впевненіше входить до арсеналу лікувально-оздоровчих засобів апітерапія, себто лікування бджолами. Апітерапія застосовується при лікуванні та профілактиці хвороб нервової системи, особам, котрі пережили, потерпають від постійних стресів.

Чудовий приклад використання пасіки, як унікального природного комплексу – це оздоровчий центр «МИВІРА», який розташований у мальовничому куточку Буковини у селі Михайлівка Глибоцького району Чернівецької області.
Для господарів центру подружжя БАЛОВСЯКІВ пасіка, мед та бджоли — це не просто робота чи бізнес – це життєвий світогляд, захоплення й принада їх життя.

Михайло Баловсяк — один з найвідоміших пасічників Глибоцького району. Бджільництвом він займається вже понад 25 років. Нині у нього є 300 бджолиних сімей, і щороку їх кількість збільшується ще на десяток. Сім років тому пан Михайло збудував перший будиночок для апітерапії для своїх рідних та близьких, яким припало до душі відновлювати фізичні й духовні сили, слухаючи музику вулика, вдихаючи пряні медові аромати.
Тож коли у громаді почали обговорювати бізнес-проекти, які дозволять залучити в ОТГ інвестиції та туристів, Михайло Баловсяк озвучив свою ідею оздоровчого комплексу.
Гроші у сумі 100 тис. євро на реалізацію його проекту надала Австрійська агенція розвитку разом із Програмою розвитку ООН в Україні. На ці кошти він збудував спеціальні будиночки для апітерапії. Окрім залучених грошей буковинський ґазда вклав у свою улюблену справу щонайменше 500 тис. гривень власних коштів. Разом з дружиною Надією Михайло гостинно зустрічає гостей, туристів, які приїздять на оздоровлення з України та із-за кордону.

Пан Михайло розповідає, що апітерапія – це загальне оздоровлення організму. «Тут поспав три години, і так ніби спав цілу ніч. Прокидаєшся іншою людиною», — говорить господар пасіки. Також вже відомі лікарі стверджують, що бджолині вібрації позитивно впливають на всі процеси в організмі, а саме: на дихальну систему, опорно-руховий апарат, нервову і психічну системи. Апітерапія корисна діабетикам та не має протипоказань. Навіть алергіки можуть скористатись послугою сну на вулику, бо немає прямого контакту ні з медом, ні з бджолами, ні з продуктами їх життєдіяльності.

«Люди із задоволенням у нас проводять час. Відпочивають, черпають природну енергетику бджіл й відновлюють нервову систему. Наші гості розташовуються в зручних будиночках-лежанках. Вони відмічають, що бджілки створюють особливе біополе. Під кожною лежанкою живуть 4 бджолиних сім’ї. Їх дивовижне гудіння, ніжний аромат, настояний на запахах квітів-медоносів дають чудовий оздоровчий, гармонізуючий ефект для людини, котра приїздить до нас змореною та виснаженою», — захоплено розповідає пані Надія Баловсяк про те, як діє комплекс «МИВІРА».

Окрім апітерапії туристи обов’язково смакують мед з пасіки, відвідують музей, де зібрана величезна колекція автентичних старовинних речей. Експозиція розповідає про історію буковинського села, перші пристосування для добування меду та багато цікавинок, старожитностей. От, наприклад, тут є справжнісінькі робочі жорна. Кожен охочий може власноруч змолоти на них кукурудзу на крупку.
На останок хочеться відзначити та пояснити символічну назву оздоровчого центру — «МИВІРА», яка стверджує першооснову людини – щиру віра у добро, свої сили, помножену на велику працю душі, покликану захистити нас від безнадії й ліні.
Олена Шевченко, «Панорама» №25

Напечатать Письмо автору Просмотров 251 Комментариев 0

читайте также
Онлайн-виставку до річниці вигнання нацистів з України відкрили на Сумщині
28.10.2019, 17:34 Новость
Панорама Панорама 28.10.2019, 17:34 Категория: Новость Рубрики: Область, Общество Регион: Сумщина Просмотров 74 Комментариев 0
На Сумщине открыли памятную доску погибшему в АТО 1 фото
15.10.2019, 17:35 Новость
Панорама Панорама 15.10.2019, 17:35 Категория: Новость Рубрики: Область, Общество Регион: Сумщина Просмотров 115 Комментариев 0
На Сумщине начинается призыв в Вооруженные Силы Украины 1 фото
25.09.2019, 12:50 Новость
Алексей Сикорский Алексей Сикорский 25.09.2019, 12:50 Категория: Новость Рубрики: Город, Область, Общество Регионы: Сумы, Сумщина Просмотров 478 Комментариев 0
Лариса Якубенко сохранила должность
01.08.2019, 19:38 Новость
Панорама Панорама 01.08.2019, 19:38 Категория: Новость Рубрики: Область, Общество Регион: Сумщина Просмотров 111 Комментариев 0
Що пов’язує буковинський кооператив та сумську сталь 3 фото
31.07.2019, 08:35 Новость
Панорама Панорама 31.07.2019, 08:35 Категория: Новость Рубрики: Область, Общество Регионы: Украина, Сумщина Просмотров 121 Комментариев 0
Військові навчання на Сумщині (Фото) 3 фото
24.07.2019, 13:02 Новость
Панорама Панорама 24.07.2019, 13:02 Категория: Новость Рубрики: Область, Общество Регионы: Украина, Сумщина Просмотров 454 Комментариев 0
Горюны. Древняя культура на земле Сумщины 9 фото
12.07.2019, 17:29 Новость
Панорама Панорама 12.07.2019, 17:29 Категория: Новость Рубрики: Область, Общество Регионы: Украина, Сумщина Просмотров 262 Комментариев 0
Місце звитяги. На Сумщині відзначили 360 років з дня Конотопської битви 7 фото
12.07.2019, 15:10 Новость
Панорама Панорама 12.07.2019, 15:10 Категория: Новость Рубрики: Область, Общество Регионы: Украина, Сумщина Просмотров 105 Комментариев 0
Комментировать (0)

Добавить комментарий

СКАЧАТЬ ПРИЛОЖЕНИЯ ДЛЯ МОБИЛЬНОГО:
Новости партнёров
11.11.2019, 11:09
admin adminych admin adminych 11.11.2019, 11:09 Категория: Рубрика: Без рубрики Регионы: Все Просмотров 26 Комментариев 0
07.11.2019, 15:03
admin adminych admin adminych 07.11.2019, 15:03 Категория: Рубрика: Без рубрики Регионы: Все Просмотров 41 Комментариев 0
07.10.2019, 14:41
Панорама Панорама 07.10.2019, 14:41 Категория: Рубрика: Без рубрики Регионы: Все Просмотров 129 Комментариев 0
21.08.2019, 15:39
Панорама Панорама 21.08.2019, 15:39 Категория: Рубрика: Без рубрики Регионы: Все Просмотров 269 Комментариев 0
06.08.2019, 13:24
Панорама Панорама 06.08.2019, 13:24 Категория: Рубрика: Без рубрики Регионы: Все Просмотров 128 Комментариев 0
Опросы

Кому в Сумах можно ещё поставить памятник?
Просмотреть результаты
Загрузка ... Загрузка ...
Предложения партнёров
Вчера, 12:56
admin adminych admin adminych Вчера, 12:56 Категория: Рубрика: Электроника Регионы: Все Просмотров 14 Комментариев 0
08.11.2019, 17:22
admin adminych admin adminych 08.11.2019, 17:22 Категория: Рубрика: Здоровье, красота Регионы: Все Просмотров 20 Комментариев 0
08.11.2019, 17:10
admin adminych admin adminych 08.11.2019, 17:10 Категория: Рубрика: Сельское хозяйство Регионы: Все Просмотров 23 Комментариев 0
08.11.2019, 16:53
admin adminych admin adminych 08.11.2019, 16:53 Категория: Рубрика: Образование, наука Регионы: Все Просмотров 18 Комментариев 0
08.11.2019, 16:18
admin adminych admin adminych 08.11.2019, 16:18 Категория: Рубрика: Автотранспорт Регионы: Все Просмотров 15 Комментариев 0