На Сумщині шахраї діють від імені голови СОВА

Начальник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров у офіційних каналах повідомив, що мешканцям області з фейкових номерів надходять повідомлення з проханням позичити кошти начебто від його імені. Шахраї використовують ім’я і навіть фото посадовця, створивши сторінки-одноденки, яких у пана Григорова не існує.

Також шахраї видають себе і за очільника Державної податкової служби Сумщини. Зловмисники використовують месенджери та телефонні дзвінки, видаючи себе за очільника Головного управління.

Один клік пальцем у смартфоні, один телефонний дзвінок – і ваші гроші миттєво зникають з рахунку. Активність кібершахраїв на Сумщині і в Сумах минулого року значно зросла і поступово перетворюється на справжню епідемію. Як «працюють» кіберзлочинці і як зберегти свої гроші- читайте у статті.

Небезпечна криптовалюта
Влітку 2025 р. досить заможний сумчанин Олег (ім’я змінено) з огляду на інфляцію вирішив конвертувати власні збереження у валюті в криптовалюту, яка у той період зростала. Він натрапив на інтернет платформу, яка обіцяла вигідний курс конвертації, безпеку криптогаманця та інші блага. За вказаним на платформі телефоном він поспілкувався із нібито фінансовим консультантом і почав перераховувати на вказані рахунки кошти. Все нібито йшло нормально, на відкритому кібергаманці нібито з’явилися біткоїни та інші криптомонети. Таку операцію після чергових розмов із нібито консультантом Олег виконав декілька разів. У підсумку на нібито криптогаманець він перерахував більше 150 тисяч доларів (близько 6 млн грн). Але коли спробував перевірити гаманець, переконався, що це не працює так. Олег звернувся до кіберполіції. У результаті після чергового перерахування невеликої суми інтернетшахрая із Києва було затримано, а частину коштів після відповідних процедур вдалося повернути. Втім, більшу частину своїх збережень Олег втратив і сподіватись на їх повернення навряд чи варто.
Ця історія – із частково хорошим закінченням. Однак більшість випадків кібер- та електронного шахрайства хеппі-енду не мають. Шахраї залишаються непокараними, а кошти зникають на їх численних рахунках.

Сумна статистика
У кіберполіції Сумщини статистику зареєстрованих кібер- і телефонних злочинів у минулому році не розкривають і не коментують. Однак із пресрелізів МВС можна зробити висновки, що у 2025 р. щодоби реєструвалося по 7-8 кримінальних проваджень за цими видами злочинів. Тож за рік таких злочинів у області могло було зареєстровано орієнтовно від 2,5 до 3,5 тисяч. Представник кіберполіції області Артем Бухтіяров визнає, що громадяни, яких ошукали шахраї, далеко не завжди звертаються до правоохоронців, особливо тоді, коли втрачені суми коштів невеликі. Тож можна стверджувати, що реальна кількість шахрайств вища за згадану цифру щонайменше на 30-40 відсотків.
У 2024 р. Національний банк оприлюднив наступні цифри: за рік аферисти сумарно виманили в українців близько 1,1 млрд гривень. У середньому за одну операцію шахраї отримували 4,2 тис. гривень «заробітку». Переважна кількість (83%) незаконних операцій здійснено в інтернеті, і тільки 17% – через банкомати та інші фізичні пристрої. У 84% випадків громадяни самі передали особисті дані злочинцям.
За 2025 р. дані по всій Україні ще не оприлюднені, але вони точно будуть більшими, ніж у 2024 році. Суми втрати коштів громадян у кіберполіції Сумщини не повідомляють. Але якщо проаналізувати пресрелізи МВС, то орієнтовно за добу шахраї видурювали 100-120 тисяч гривень. Таким чином, за рік жителі області (і Сум) перерахували злочинцям до 40 мільйонів гривень! Скоріше за все, реальні збитки ще більші.

Як ошукують
Робочих схем шахрайства існує дуже багато. За словами Артема Бухтіярова, на Сумщині найбільш популярна – продаж фальшивих товарів через сайти на зразок OLX. Злочинець виставляє на платформу популярний товар по дуже низькій ціні і при контакті із потенційним покупцем вимагає внести повну чи часткову передоплату на вказаний рахунок. Після цього номер телефону стає недоступним, а об’ява зникає із платформи. Саме за такою схемою у грудні минулого року один із мешканців Сумського району втратив 7,5 тисяч гривень, замовивши через сайт OLX паливні брикети. Раніше сумчанин з цією ж схемою втратив 250 тисяч грн на купівлю неіснуючого автомобіля, виставленого на продаж на цьому ж сайті.
Друга за популярністю схема – це так званий фішинг. Шахраї різними способами виманюють у громадян конфіденційні дані (паролі, номери банківських карток, персональну інформацію). Після цього кошти із банківських карток перераховуються на рахунки шахраїв. Способів виманювання багато. Один із найпопулярніших – дзвінок нібито з банку, де працівник (насправді шахрай) повідомляє про нібито заблоковану картку і просить повідомити її номер, CVV- код та інші дані. Таким чином у грудні минулого року одна із сумчанок втратила зі свого рахунку 4 тис. грн, але це лише один випадок із тисячі.
Часто шахраї надсилають на месенджери фішингове посилання, перехід за яким дає можливість отримати їм персональні дані та інформацію про банківську картку, яка часто буває прив’язана до номера телефона. Часто такі посилання публікуються у фальшивих повідомленнях про нібито гуманітарну допомогу громадянам від різноманітних організацій – ООН, Червоного Хреста, Норвезької ради біженців. Іноді шахраї взагалі не переймаються достовірністю і зазначають, що допомога надається нібито від особисто президента чи уряду.
Ще одна схема, що набирає популярність – нібито підробіток в інтернеті, де за проставляння лайків і хороші відгуки на сайтах вказаних готелів можна заробити непогані гроші. Спочатку шахраї дійсно перераховують за це невеликі гроші, але потім починають вимагати сплатити відповідні кошти за нібито перехід на інший рівень, більше охоплення, відповідно, нібито інший, більш високий «заробіток». Сумчанка 38 років таким чином вирішила заробити на лайках сторінок магазинів. У результаті втратила 250 тисяч гривень.
Шахраї вміло орієнтуються у навколишній обстановці, тож досить популярним є відверте видурювання коштів під безпосереднім впливом шахрая. Кількість приводів для цього безкінечна. Популярною залишається схема «ваш родич потрапив у аварію (поліцію), необхідні кошти, щоб його викупити». Новинка шахраїв виглядає так: злочинець представляється нібито співробітником поліції чи СБУ, повідомляє, що людина заходила нібито на російський сайт чи проросійську групу у Facebook, загрожує кримінальною відповідальністю за це і пропонує відкупитися за відповідну суму. Так, до 79-річної мешканки Сум зателефонував невідомий, який назвався працівником поліції та заявив, що жінка нібито «є підозрюваною у справі зі спонсорства тероризму», пригрозив в’язницею та конфіскацією всього майна. Проте запропонував за кругленьку суму змінити її статус з підозрюваної на свідка. Через деякий час жінці зателефонував «представник іншої державної правоохоронної служби», який надав інструкції, як і куди перерахувати гроші. Тож протягом наступних днів, через три різні банки, пенсіонерка перевела на надані шахраями рахунки гроші в сумі 325 тисяч гривень – усі свої заощадження.
Третя за популярністю схема на Сумщині – різноманітні збори нібито на потреби військових у соціальних мережах, месенджерах і телеграм-каналах. Шахраї використовують реальні фото військових, часто копіюють реальні оголошення, проте змінюють у них банківські дані для перерахунку коштів. У 2025 р. поліцією на Сумщині була затримана одна із таких злочинних груп, що складалася із чотирьох осіб. Нині ця справа вже передана до суду.

Без покарання
Реальну кількість розслідуваних злочинів кібер- і телефонного шахрайства у кіберполіції не повідомляють, але у цілому у МВС зазаначають, що вона невисока. Артем Бухтіяров зауважує, що для припинення валу шахрайств необхідні дві речі: розширення штату кіберполіції та висока пильність громадян у ставленні до своїх фінансових і особистих даних. «Кіберполіція постійно проводить роз’яснювальну роботу, про пильність пишуть ЗМІ, але все одно знаходяться громадяни, які нею нехтують. Саме цим і користуються шахраї», – говорить він.

Куди повідомляти
Якщо вас ошукали, необхідно звертатися до поліції. Також можна повідомити про випадки шахрайства на сайті кіберполіції чи на порталі «Кібербрама» за адресою: https://stopfraud.gov.ua/ . Цей портал співпрацює із кіберполіцією. Там також є поради, як не потрапити на вудку шахраїв. У телеграмі також є відповідний бот Брама, на який також можна повідомляти про номери телефонів, які використовують шахраї, чи випадки шахрайства.

Як убезпечити себе від шахраїв
Ніколи і нікому не повідомляти свої банківські дані: PIN, CVV, коди з SMS. Якщо вам нібито телефонують з банку, переривати дзвінок і самостійно набирати офіційний номер банку. Також необхідно увімкнути ліміти для картки та push-повідомлення про операції із картою. Ніколи не відправляйте передоплату за будь-які покупки. Якщо її вимагають, відмовтеся від цього варіанту і шукайте інший. Не переходьте за будь-якими посиланнями , надісланими вам у месенджерах, якщо ви не знаєте, що це за посилання. Попередьте батьків і старших родичів – вони найчастіша ціль шахраїв.