Як будували завод в Сумах

25 травня 1985 року зовнішньоторгівельне об’єднання «Верстатімпорт» та італійська фірма «Даніелі і КО» уклали контракт на будівництво в нашому місті заводу обважнених бурильних та ведучих труб на умовах «під ключ», тобто з нуля і до пуску та першого випуску продукції всі види робіт виконувались генеральним підрядником та підрядниками-спеціалістами іноземних фірм.

Дороговкази від Пирятина до Сум для автопоїздів
Дирекція, готуючись до прийому великої кількості іноземних спеціалістів і виконання своїх обов’язків, обумовлених контрактом, заздалегідь приймає рішення про створення нової структурної одиниці – Управління зовнішніх зав’язків (УЗЗ). Автору цих рядків, як начальнику вже існуючого Бюро зовнішніх зносин, прийшлось взяти безпосередню участь в пошуку необхідного досвіду в м. Жлобін Гомельської області, де австрійська фірма «Фьост Альпіне» будувала на аналогічних умовах металургійний завод, і в цьому проєкті також брала участь фірма «Даніелі», а також відвідати завод «Атоммаш» для ознайомлення з рішенням подібних питань. Разом з начальниками Управління бухгалтерського обліку Мирським А.М і Управління праці та заробітної плати Кудрявцевим Ю.Д. на початку травня 1985р. мене відрядили до москви для отримання консультації в Управлінні з обслуговування дипломатичного корпусу МЗС СРСР щодо порядку відкриття банківських рахунків для інофірм, найму на роботу до них радянських громадян, розміщення заявки в Інститут іноземних мов ім. Мориса Тореза стосовно направлення в Суми випускників – перекладачів італійської мови (за умовами контракту їх мало бути 14) і узгодження з Мінхіммашем положення про УЗЗ. Після кожної поїздки я складав детальний звіт для Першого відділу, який в свою чергу, знайомив з ним керівництво об’єднання і місцеві органи влади. Отримана інформація допомогла нам краще підготуватися до прийому великої кількості іноземних спеціалістів, створення належних умов для їх дозвілля на базі відпочинку Зелений Гай, сформувати резерв допоміжного персоналу, узгодити виділення житла для іногородніх перекладачів та умови їх преміювання, виробити алгоритм дій на випадок виникнення позаштатних ситуацій на будівельному майданчику, в тому числі і трагічних з летальним наслідком, а такі мали місце.

На північній околиці міста була виділена земельна ділянка під новий завод і перші кілочки в неї були забиті в липні 1985 року. На пшеничному полі щойно призначені члени дирекції заводу, що будувався, зі сторони НВО ім. Фрунзе Петренко В.С., Шарапов С.В. і Корольов В. С. (див. фото 1) поставили щит із зазначенням, що тут розпочинається будівництво заводу ОБ і ВТ. На світлині 2 на цьому ж полі, де вже зібрали урожай, зображені представники різних служб відповідальних за будівництво з нашої сторони і Еудженіо Боцці – керівник проєкту фірми, який прибув для перевірки готовності будівельної площадки до проведення земляних робіт. Фото 3 зроблене на території майбутнього жилого містечка на фоні першої будівельної техніки, що прибула з Італії. Оскільки вся техніка і обладнання доставлялись виключно автомобільним шляхом, то від Пирятина до Сум були встановлені дороговкази DANIELI для італійських водіїв. До речі, за офіційними даними фірми, всього за час будівництва заводу в Суми було направлено 2400 автопоїздів, які перевезли вантаж загальною вагою 36 тисяч тонн.

Супи, борщі, спагетті
Наша дирекція і італійська на чолі з сеньйором Піко (пізніше Галлі) тимчасово були розміщені на другому поверсі прохідної виробництва АЕН (див. фото 4), там же було виділено приміщення і для УЗЗ, Сумської митниці та підрозділу Союзвнєштранс, що займався зарубіжними перевезеннями. Саме там проводились офіційні переговори, в результаті яких було підписано протокол про передачу фірмі «Даніелі» будівельної площадки, після чого і розпочалось саме будівництво. Його взяла на себе велика компанія «ЧЕА», монтажні роботи – фірми «ММТ» і «Чідер Mонтажі». З нашої сторони приймав в цьому участь комбінат «Сумипромбуд», забезпечуючи ці фірми всіма необхідними будівельними матеріалами і арматурою.

За умовами контракту італійські робітники за рахунок НВО ім. Фрунзе до кінця року мешкали в готелі «Суми» і обідали в їдальні виробництва АЕН, вхід до якої був також і з боку будівельної площадки. Спочатку їх частували українськими стравами, але невдовзі прибув з Італії шеф-кухар і меню змінилось: зникли борщі і супи, натомість з’явились різні салати і спагеті з великими шматками м’яса. На жаль, 1980-ті роки супроводжувались перебігом різних несприятливих подій: будівництво відбувалось в голодні роки, коли продуктові магазини стояли порожніми і затоваритись на ринку особливо було нічим, а тут ще й компартія саме в травні 1985 року розпочала повномасштабну антиалкогольну кампанію, яка зовні відображалась довгими чергами біля магазинів та прогулами. На початку ми допомагали італійцям постачанням цукру, хлібобулочних і лікеро-горілчаних виробів. Але це тривало недовго, доки в Сумах не з’явилась відома фірма з Мілану «Мультисервіс», яка швидко організувала доставку всіх продуктів і напоїв з європейських країн в необхідній кількості і з урахуванням традицій італійської кухні.

Василь Бібіков