Які навчальні заклади Сум змогли потрапити до рейтингу 200-т найкращих шкіл України

Третій рік школярі України складають випускні іспити зі школи і вступні іспити до вищих навчальних закладів в умовах війни. Під звуки сирен і вибухів, за кордоном і в укриттях випускники і майбутні абітурієнти все ж намагаються вчитися і засвоювати знання.
Освітні втрати, а це зниження рівня знань учнів, фіксувалися у Сумській області ще від початку дистанційного навчання у часи коронавірусної інфекції. Зараз ця ситуація значно погіршилася.
Щорічно портал «Освіта.ua» складає рейтинг загальноосвітніх шкіл України за підсумками НМТ. Не став виключенням рік 2024. На жаль, результати Сумської області в цілому, і м. Суми зокрема, підтверджують вищезазначене. Перший навчальний заклад, який трапляється у загальноукраїнському рейтингу – Алтинівська гімназія Кролевецької міськради – посідає лише 98-е місце. Обласний центр у «Топ-200» представлений лише “Приватним закладом ЗСО “Ліцей «Просперітас»” – 138-е місце у рейтингу. Зазвичай, у «Топ-200» освітнього рейтингу школи Сумщини, зокрема, Сум, займали вищі місця. На думку фахівців Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти, така ситуація у Сумській області зумовлена лише викликами війни, тим, що багато дітей виїхали, а ті, що залишилися, не мають змоги повноцінно отримувати знання через постійні обстріли і тривоги.

Відмінники НМТ
Рейтинг рейтингом, але варто зазначити, що за результатами НМТ-2024, 36 випускників сумських шкіл здобули 40 результатів по 200 балів. Найвищий бал з того чи іншого предмету отримали одинадцять учнів класичної гімназії, сім учнів ССШ №7, по п’ять учнів – Гімназії №1 та ССШ№9, два учні ССШ№10, по одному учню шкіл №1, 6, 15, 17, 18, 29, одна учениця Сумської класичної гімназії отримала 200 балів з трьох предметів, дві учениці цього ж закладу – з двох предметів. Попри усі труднощі у навчанні і викладанні, м.Суми цього року покращило свій загальноукраїнський рейтинговий результат, посівши сьоме місце (у 2023р. – 11 місце) у Рейтингу обласних центрів за результатами НМТ.

Освітній парадокс
У вересні комітет з питань освіти Верховної Ради запропонував відмовитися від виготовлення золотих та срібних медалей коштом держбюджету, адже кількість медалістів в Україні зростає кожного року, хоча якість освіти невпинно падає.
За даними освітнього порталу «Education.ua», у 2019 р. медалі отримали понад 10 тис. випускників, а у 2024 — понад 24 тис. 11-класників. Особливо вражає приріст золотих медалістів: якщо у 2019 р. вони становили лише 3,1 % від усіх випускників, то у 2024 р. цей показник зріс до 8,2 %. Така динаміка з медалістами наштовхує на важливе питання: чи дійсно рівень знань настільки виріс, що майже кожен десятий випускник гідний медалі? «Усі дослідження показують падіння результатів навчання, а кількість медалістів зростає. Український освітній парадокс», — зазначає голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій БАБАК.
Якщо подивитися на об’єктивні дані про якість знань за дослідженням PISA та результатами НМТ, картина виглядає не так оптимістично. Наприклад, дослідження PISA-2022, яке оцінює освітню підготовку підлітків, виявило, що більшість українських учнів досягли базового рівня знань лише другого з шести можливих. Зокрема, 58% учнів досягли цього рівня з математичної грамотності, 59% — з читацької, а 66% — з природничої.
Такі дані вказують на серйозні освітні втрати, особливо через відсутність в учнів навичок критичного мислення, аналізу та логічного обґрунтування.
Окремі невтішні результати також демонструє національний мультипредметний тест: якщо у 2023 р. випускники не подолали поріг з 9 793 предметних тестів, то вже випускники 2024 року на НМТ не впорались із 31 056 предметами. Випускники 2024 року склали НМТ у 3 рази гірше, ніж випускники 2023 року. Звісно, на гірші показники НМТ вплинули й більша кількість обов’язкових предметів, і підвищення прохідних балів, та все ж статистика сигналізує про певні тривожні моменти.
Значно зросла кількість випускників, які складали НМТ у рік закінчення школи та не змогли подолати поріг. Якщо у 2023 р. НМТ з української мови не склав 181 учень, то у 2024 р. таких випускників — 895. У 2024 р. поріг з математики не подолали 26 309 вчорашніх школярів — це на 196 % більше, ніж у 2023 р., коли 8 891 учень не склав тестування.
Що ж до подібних цифр по Сумській області, то тут ситуація наступна. У Сумській області у 2023 р. 4 учні не склали НМТ з української мови, а у 2024 р. — 32 учні. Щодо математики, у 2023 р. поріг не подолали 216 випускників, тоді як у 2024 р. — 687.
Отже, моніторинги свідчать, що діти втрачають знання. І в цьому контексті зростання кількості медалістів виглядає особливо дивно. Причина може критися у підходах до оцінювання. Як зазначає Сергій Бабак, списки медалістів формуються ще до кінця навчального року, а це може підштовхувати школи «дотягувати» учнів до потрібних оцінок. А з огляду на те, що на виготовлення медалей витрачається чимало бюджетних коштів, комітет з питань освіти Верховної Ради вже висунув пропозицію відмовитись від фінансування цих нагород з держбюджету. Зростання кількості медалістів на тлі погіршення знань свідчить про потребу переосмислення системи оцінювання у школі.

Післямова
Як би укладачі різних рейтингів не старалися бути максимально об’єктивними, усі реалії життя у аналітичну програму не пропишеш. Отже, подібні рейтинги точно не є абсолютною істиною. На нашу думку, окремо взяті дані за кількістю 200-бальних оцінок теж не можуть бути використані як критерій якості роботи школи. Але, якщо поглянути на них у динаміці, тобто, проаналізувати їхні дані за декілька років, можна прослідкувати певну тенденцію стосовно того чи іншого навчального закладу, і зробити на їх основі вибір для своїх дітей.
Аби батьки могли зробити власні висновки, пропонуємо ознайомитися з рейтинговою таблицею за 2024р. Порівняти поточні результати з минулорічними можна, переглянувши нашу газету № 26 за 2024 р.

Альона Касаткіна, Панорама, №1-2024