Картонові наші справи

Справа Шабуніна / Справа Буткевича / Як Не Стати Ухилянтом / Картоновий Закон

Події, які розпочалися зміною уряду президентом, а ніяк не парламентом, як то записано в Конституції, і поставлені поки що на паузу в очікуванні якось «нового Антикорупційного закону, який все змінить», приводять нас до кількох висновків.
Перший висновок, який автор зробив із подій навколо знищення останньої барикади, що могла заважати Зеленському мати необмежені повноваження (НАБУ і САП) – віднині всі актори, співаки, поети, письменники, історики, музиканти, словом, усі, хто числиться у військових частинах в якості військовослужбовців, але живуть своє яскраве цивільне життя, мають перестати почуватися спокійно. Тепер в будь-який момент їх за дупу можуть схопити ДБР і оголосити підозру «за перебування поза місцем військової служби». Як це зробили з «борцем із корупцією» Шабуніним. За Шабуніним насправді лічиться багато розкритих злочинних схем, у тому числі, і діючої влади (за яку він агітував, як тільки міг, у 2019 році, до речі). Цікаво, як можна однією рукою боротися із корупцією, а другою використовувати свої зв’язки: числитися в ЗСУ, отримувати УБД, зарплати, нарахування – і мати спокійне сумління? Ясно, що це не залишилося непомітним для влади, і коли прийшов час, то Шабуніну винесли підозру.

Напевне ж, ви знаєте досить багато людей, які саме так «служать», «боронять» і «кров проливають». Коли солдат чи офіцер із бойової бригади говорить, що у них там, на «нулі», катастрофічно не вистачає людей, згадую, в першу чергу, за цих «героїв». Вони в перших рядах сміливо наголошують в інтерв’ю, що служити мусить кожен, що захищати Батьківщину – справа справжніх чоловіків, клеймлять в соціальних мережах ухилянтів.

Другий висновок такий, що віднині їм доведеться платити значно вищу ціну, ніж вони наразі платять за таке чудове героїчне життя далеко від фронту. Не знаю, про що там кожен домовляється зі своїм військовим командиром, на яких умовах процвітає цей вид ухилянства (як говорить один мій товариш: «Сховатися від армії надійніше за все в самій армії!»), але очевидно, що тепер лояльність до влади стане головною валютою. До речі, ніхто з відомих «зірок»-військовослужбовців, наскільки мені відомо, «Картоновий майдан» публічно не підтримав. Виправите мене, якщо помиляюсь, будь ласка.

Ситуація з журналістом Буткевичем не менш показова. «Бусифікували» колегу, наче простого роботягу. Достеменно ситуація з його статусом у «Резерві +» невідома, достатньо різні вхідні дані (від «мав усі документи в порядку» до зміни заднім числом статусу «Перебуває на обліку» на «В розшуку ТЦК»). Та хотів би звернути увагу на інше: дружина Буткевича під враженням від події (сама вона знаходилася в той час короткочасно за кордоном) написала, що Буткевич «…працював позаштатно на ГУР»). Треба розуміти, що перед «бусифікацією» журналіста з ГУР звільнили, всі «корочки» скасували і сліди співпраці викреслили?

Можливо, опинюся у ваших очах старомодним, але в мої активні журналістські часи співпраця з правоохоронними органами не могла бути сумісною з роботою журналіста. Навіть із зовнішньою розвідкою. Не знаю, які завдання виконував Буткевич для ГУР, але подивіться тільки на ці прізвища: журналіст-розслідувач Бігус, виявляється, також є позаштатним працівником СБУ (точно позаштатним?), блогер Сергій Стерненко – теж, виявляється, співпрацює… Боюсь, до багатьох ще черга просто не дійшла, тому ми про них і не знаємо. Поки що. Думка моя так ж проста, як і попередня: плата за комфортне і не бідне життя у воюючій країні – лояльність до влади. Окрім того, СБУ не просто роблять пропозицію співпрацювати, зазвичай там спочатку ловлять на компроматі, а потім роблять пропозицію, від якої неможливо відмовитися…

Третій висновок такий: напевне, генії-музиканти чи генії-поети не мусять бути мобілізовані (та це питання спірне, звісно), бо вони – надбання нації і своєю творчістю цю націю прославляють і допомагають збирати інколи мільйони доларів донатів як в Україні, так і особливо за кордоном – факт. Так само і антикорупціонери, і журналісти-СБУшники, і блогери «під прикриттям» роблять дуже багато правильних і потрібних для суспільства і ЗСУ речей.

Але сам спосіб, до якого вони вдаються, щоб стати над законом і уникнути мобілізації, уже є підступним і корупційним. І це той парадокс, який губить нашу країну: нікому не можна, а нам – так. Бо ми: волонтери, блогери, влогери і т.н.
І якщо комусь із «бульбашок», що їх оточують, або фан-секторів видається, що цього нікому не видно «знизу» чи з окопу, то ви глибоко помиляєтесь. Це далеко не приклади для наслідування. Це приклади для того, щоб самим шукати, як уникнути чесної служби в ЗСУ. А таких способів багато. Навіть занадто багато. Бути в ЗСУ і не бути ЗСУ – про це навіть Сирський в своєму інтерв’ю говорить, настільки розповсюджене це явище. Тож будь-яка пересічна людина скаже: «Чому йому так можна, а мені – ні?» – і матиме рацію.

Щодо самих подій із рейдерством Зеленським НАБУ та САП, то тут майже все сказано. НАБУ впритул наблизилася до відмивання грошей на виробництві дронів оточенням Зеленського Принаймні, так стверджує Юрій Луценко. Те ще джерело, звісно, але людина вкрай інформована. Тож Зеленський не мав іншого вибору, як рятувати себе і своїх друзів (пам’ятаєте ті солодкі передвиборчі обіцянки, дорогі 73%?), навіть ціною падіння рейтингу, конфлікту з західними партнерами та обструкції в медіа. Захід наче прозрів. Як і багато наших громадян. Та, боюсь, ненадовго. З істинно акторською майстерністю Зеленський дістав із рукава «новий закон, який все покращить», і тим самим відправив «Картоновий майдан» на канікули.

Далі буде так: люди зберуться перед театром ім. Франка, їм навіть включать пряму трансляцію Верховної Ради, Зеленський зробить коротку промову про перемогу демократії, депутати проголосують «закон, який все покращить» – та й на тому все.
Дарма, що за цей час будуть знищені всі докази по карних справах щодо приятелів Зеленського. Дарма, що «новий закон» виведе з-під зони досяжності найближче оточення президента і надасть право на кримінальне переслідування цих осіб лише Генеральному прокурору, якого сам президент і призначає.

Сумно це все. Брехня і глупство. Так «Картоновий майдан» може перетворитися в «Картоновий Антикорупційний закон» – це висновок четвертий.

У будь-якому випадку нам не залишається нічого іншого, ніж робити свою справу – допомагати ЗСУ бити ворога. Це висновок головний, п’ятий.

Тримаємося.