12-річний сумчанин Ілля Отрошенко готується до презентації третьої книги

Сумчанин Ілля Отрошенко за час повномасштабного вторгнення видав 2 книги, став рекордсменом Національного реєстру рекордів України та готується до презентації третьої книги

Війна і діти — це трагічне поєднання, яке ніколи б не мало статися. Але навіть у 21 сторіччі українські діти стають заручниками амбіцій дорослих і вимушені зростати на фоні постійної загрози здоров’ю і життю.

Історії про трагедії, пов’язані з війною в Україні, сьогодні, на жаль, стали буденністю. Читаючи статистику по черговому прильоту, перше, що люди шукають, це чи не постраждали або не загинули діти.

Страшна статистика не оминула і прикордонну Сумську область. Сумська обласна прокуратура повідомляє, що за період повномасштабної війни у Сумській області російські військові вбили 22 дитини. Найменшій було півтора року. У Сумській громаді з лютого 2022 року в Сумській громаді загинуло 8 дітей. Ще 122 дитини поранені через російські обстріли.

Попри усі жахи та майже щоденні обстріли, у Сумах залишаються родини з дітьми, а юні містяни пристосовуються до нових реалій, навчаються дистанцій, відвідують гуртки й спортивні секції, і, навіть, пишуть і видають книжки для своїх однолітків.

Зруйновані плани
Сумчанину Іллі Отрошенку не виповнилося ще й 9 років, коли розпочалася повномасштабна війна. Саме на день 24 лютого 2022 р. у нього була запланована надзвичайно важлива подія: прем’єрне читання власної казки перед однокласниками. Нарешті не онлайн, бо ж був ковід і діти майже не ходили до школи. Нарешті в класі, нарешті можна побачити обличчя тих, кому адресований твір і одразу побачити їхню реакцію, отримати фідбек.

Сьогодні вже 12-річний Ілля згадує перші дні війни дещо філософськи, а тоді, у лютому 22 за згадкою мами Світлани, дитині було страшно: “Під час одного з бомбардувань Сум Ілля спитав мене: “Мамо, ми всі помремо?”… “Ні, синку, бо твоя книжка має побачити світ”, відповіла Світлана. А вже за рік 2 лютого 2023 р. у Сумській центральній міській бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка відбувся перший творчий вечір і перша презентація книги 9-річного Іллі Отрошенка «Велика лісова пригода».
Попри свій досить юний вік і не надто сприятливі обставини, у яких хлопець живе, половину першого накладу на вимогу юного автора родина передала до київської лікарні «Охматдит». «Мені дуже хотілося їх підтримати, адже їм там дуже боляче і страшно», — коментує свій душевний порив юний автор.

Далі була робота над 2 книгою «Велика лісова пригода. Острів динозаврів», участі у різноманітних конкурсах і нові захоплення, наприклад живописом і мультиплікацією. У 2023 р. Ілля став рекордсменом Національного реєстру рекордів України у номінації «Наймолодший автор двох виданих друком книг». Найбільшою його мрією тоді було закінчення війни і можливість мати таке дитинство, яким воно повинно бути…

“Ліки” від війни
Роки йдуть, війна не лише не закінчилася, а наблизилася до Сум впритул… Найбільшим викликом, який Ілля бачить для себе у цьому, є не тільки фізична загроза його життю і здоров’ю, а й те, що вона зіпсувала йому дитинство, стираючи радісні спогади і замінюючи їх більш сумними, а іноді і більш болючими спогадами.

“Війна вплинула на життя усіх українців, незалежно від віку і місця проживання, – констатує Ілля. – Особисто у мене є купа друзів, з якими я втрачаю поступово зв’язок, адже вони виїжджають у більш безпечні місця. Це сумно… Відволіктися від подій, перенестися в інше місце, де спокійно мені допомагає моя творчість і мої захоплення”.

Найбільшою мрією Іллі є закінчення війни й можливість мати таке дитинство, яким воно повинно бути…

Сьогодні хлопчик знаходиться в гостях у бабусі, набирається сил і нових емоцій, і вже годується до презентації третьої книги з серії «Великих лісових пригод”. “Головні герої третьої книги – це ті ж Кабанчик і Бурундучок, але тепер до них приєдналася Хохуля Хіхі. Троє друзів вирушили у подорож різними країнами. Розпочали свою подорож звірята з країни Ісландії, на яку напали загадкові вороги… “, – відкриває завісу таємниці автор.

Робота над книгою цього разу для Іллі була вже майже на професійному рівні, адже після написання першого рукопису він став одним з учнів письменницьких курсів сумчанки, дитячої письменниці Анни Коршунової. Через безпекову ситуацію і ці заняття відбувалися онлайн, і іноді саме вони були тією віддушиною, яка дозволяла Іллі відволіктися від вибухів і пострілів у місті. “Ми як раз працювали з Анною Євгенівною над рукописом, коли на місто відбулася чергова атака безпілотників, – згадує Ілля. – Вона повідомила мені, що у її районі почали стріляти… За деякий час стрілянина наблизилася і до мого будинку. Але ми разом вирішили не припиняти заняття, адже це давало мені можливість відволіктися і не занурюватися у думки про війну”.

Подорож до мрії
А ще, як би це страшно не звучало, війна посприяла тому, що з творчістю Іллі тепер мають змогу познайомитися і юні французи. Ілля разом з вчителькою французької мови і деякими однокласниками відвідали Францію. Там хлопчик жив у родині, і вдосконалював свої знання мови. Тож подарував свої книжки шкільній бібліотеці і меру міста, де він проживав.

Багато нових вражень, емоцій і нових, вже майже дорослих, висновків зробив він під час цієї подорожі. “Якось у розмові з французькою родиною я вжив вислів “нас бомбили”. Діти не могли зрозуміти, що це і як саме це відбувається, – згадує юний сумчанин. – Мого словникового запасу ще не було достатньо, аби пояснити їм це… А потім я подумав: “А хіба треба пояснювати про війну людям, які про неї не знають. Це ж щастя, що їхнє дитинство є саме таким, мирним і щасливим!””
Школа, письменництво, заняття в художній школі ім. Лисенка, вивчення іноземних мов, географія і історія, джиу-джитсу та курси з мультиплікації… А ще шахи… Це все те, чим захоплюється сьогодні юний сумчанин Ілля Отрошенко. У нього не все вистачає часу і бажання. А ще у нього є мрії… Головна з них, каже хлопець, це Перемога… А ще Ілля дуже мріє здійснити подорож країнами світу, якими зараз дуже захоплюється. А ще, нарешті завести друзів, з якими можна спілкуватися на живо, але не лише через камеру гаджетів.

Цей матеріал створено в межах проєкту НСЖУ «Зміцнення стійкості прифронтових медіа як інструменту боротьби з дезінформацією», який фінансується Посольством Литовської Республіки в Україні в рамках Програми Співробітництва з Метою Розвитку та Сприяння Демократії