Страшне, як цікаво і просто страшно

ПОНЕДІЛОК, 28 ЛИПНЯ. Багато недобалакано на минулому тижні на глобальні теми, бо за місцевими негараздами ніколи. Ну хоч стисло про важливе, але далеке, про що не встиг написати. У Стамбулі з переговорами – черговий очікуваний “пшик”. Не коментую, хай чухають потилиці ті, хто дійсно впливає на процеси в світі. Таїланд з Камбоджею збирались вже побитись, та Трамп їх, схоже, розняв. Далеченько від України, але ще одна війна могла трапитись. Українські дрони відмінили парад російського вмф. У росіянських аеропортах багатолюдно, нервово та сумно з тієї ж причини. Не дуже люблю спостерігати, як мучаються живі істоти, але це найлайтовіший спосіб натякнути населенню рф, що війна живе не тільки в телевізорі. Вже сьогодні дізнавсь, що хакери надійно поламали росіянську компанію “Аерофлот”. Хакери — вони, як розбійники, бувають і шляхетними, позитивними персонажами. А у Сумах сьогодні на диво тихо. Може, чогось недочув.

ВІВТОРОК, 29 ЛИПНЯ. Спека. Пслом плавають байдарки, катамарани, качки та ще й я серед усього цього розмаїття. Згадав “сухий” флотський парад в “городє на нєвє”, місті, яке давно не бачило справжніх авіаударів. Ні, вони, ті росіянці, більші, але слабкіші. Трамп заявив, що скорочує термін свого ультиматуму рф. Не подія, лише “чесне трампівське” слово.

СЕРЕДА, 30 ЛИПНЯ. Тільки написав, які ми сильні та хоробрі – три прильоти по місту. В момент удару – вже третього – по ОВА перебував у цей момент на вулиці, серед випадкових перехожих, досить недалеко від майдану Незалежності. Цікаво не про вибух, а про реакцію людей. В небі задзижчало – кілька людей зупиняються і намагаються щось роздивитись угорі. Судячи із змін звуку, “мопед” кружляє, люди напружено чекають. Бахнуло – перезирнулись, хтось сказав: “Оце б повісити тварюку за…” Далі недочув. Незнайомі перехожі перезирнулись, наче кожен кожного розуміє і з озвученою пропозицією згоден. На відміну від того, що показують в роликах з росії, ніяких істерик, емоції приборкані, але напруга відчувається.

ЧЕТВЕР, 31 ЛИПНЯ. Чергова атака на Київ і вкотре саме цю вважають безпрецедентною. Безкарний і безголовий ліліпут “пішов у рознос”. Ще не порахували всіх загиблих і поранених. У нас порівняно тихо. Гуляючи парком, чомусь задумався про путіна. Вперше у житті – не як про глобальну фігуру, лідера якихось нечистих сил, а про окрему істоту із власним життєвим шляхом. Зрозумів, що для нього особисто не існує ніякого позитивного фіналу. Що б він не робив – йому капець. “Лебедине озеро” на всю росію і негайно – це ще не найгірший кінець. Та чорти б його взяли, краще думати про своє.

П’ЯТНИЦЯ, 1 СЕРПНЯ. За прильотами і вибухами ледве не забув про горезвісний закон №13533 щодо НАБУ та САП. Аби такої самої жорсткості цим структурам, як оті рухи проти них! Та все “переголосували назад”, наче “у дурня” на щолбани грали і випадково схибили. Українці – молодці, помітили, підказали. Та й не тільки українці. Партнери, які надають допомогу, також прислухаються, що там голосується у ВР, що підписує президент України. Під ким там підгорало, кого хотіли врятувати – дізнаємось колись.

СУБОТА, 2 СЕРПНЯ. На вулиці приємна прохолода, яка здається “неправильною” у цю пору. Та багато чого в нас іде не так і не туди. Вчора поцілили по залізничному вокзалу, а я навіть не почув. Нема чого коментувати.

НЕДІЛЯ, 3 СЕРПНЯ. У Сумах сьогодні затишно, прохолодно і працюють фонтани. На росії весь тиждень щось красиво горіло й вибухало. Але як визначити баланс між тими аеродромами та НПЗ і нашими розтрощеними багатоповерхівками?! Віткофф зібрався до путіна, наразі ще не долетів. Американські субмарини гребуть ближче до мєдвєдєва, мабуть, скоро припливуть. Та ще пишуть, що летить на нас із космічної безодні щось дебеле і неопізнане. Космос тримає інтригу.