Інформаційний щит Сумщини

Інформаційна складова – один з головних чинників незалежної держави. Недаремно росія на інформаційну війну проти нашої країни виділяє щороку сотні мільйонів доларів. Тому протидія інформаційній агресії росіян не менш важлива, ніж протидія російським виродкам на полі бою. Напередодні Дня Незалежності ми попросили представницю Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення на Сумщині Ларису ЯКУБЕНКО розповісти як працюють медіа прифронтової області в умовах повномасштабної війни.

Інформаційна війна є невід’ємною складовою гібридної війни, яку веде російська федерація проти України. Поширення дезінформації є додатковим викликом для системи національної безпеки. Тому питання протидії російській пропаганді та інформаційно-психологічним операціям є дуже важливим, особливо на прикордонних та прифронтових територіях.

Сумщина, маючи найдовший кордон з державою-агресором, сповна відчуває на собі російську інформаційну експансію. Ще з 1991 року, з моменту набуття Україною Незалежності, росія почала ставити на кордоні багато потужних передавачів, звідки здійснює трансляцію телерадіопрограм на територію наших прикордонних громад. Особливо це відчувається на прикордонних територіях Сумського, Охтирського районів, на півночі Шосткинського району.

80% місцевих медіа Сумщини (телерадіокомпаній, газет, онлайн-медіа, провайдерів, що надають послуги кабельного телебачення) працюють на територіях, які належать до зони можливих бойових дій

Під час вторгнення моніторинги, здійснені представництвом Національної ради у Сумській області, стали фіксувати нові російські радіостанції на території Краснопільської та Великописарівської громад.

Також під час тривалих відключень електроенергії взимку 2023 року на деякі частоти суспільного мовника та одного з місцевих мовників «заходило» «радіо росія».

Ворог увесь час намагається знищити критичну інформаційну інфраструктуру. Так, у березні 2024 року росія здійснила масований удар шахедами одночасно по всіх вежах Концерну РРТ у Сумській та Харківській областях. Були частково зруйновані приміщення, де встановлені передавачі, та виведено з ладу обладнання, кабелі. Тоді загинув інженер, який чергував на вежі у м. Суми.

Найбільше від атак ворога потерпає Білопільська вежа, оскільки вона розташована найближче до кордону з країною-агресоркою – з початку вторгнення її атакували вісім разів. Але завдяки аварійно-відновлювальним роботам, що проводять фахівці «Технічного центру-Суми» Харківської філії КРРТ, робота передавачів відновлюється.

Як Україна відповідає на інформаційні загрози на прикордонні
Насамперед, це розбудова українського мовлення на прикордонних територіях. Робота наших радіостанцій і телеканалів блокує ворожий сигнал – як на своїй, так і на сусідніх частотах.
Незадовго до вторгнення Національна рада провела конкурс на мовлення на вільних радіочастотах Сумщини. Переможцем став суспільний мовник. І вже під час повномасштабної війни йому вдалося запустити програми «Українського радіо» у Великій Писарівці, Миропіллі, Новій слободі, Хуторі-Михайлівсьму: «Радіо Промінь» – у Сумах, Порохоні; «Радіо Культура» – у Шостці, Кириківці. Важлива деталь: левова частка освоєних частот – на самісінькому прикордонні.

Ще один механізм – це збільшення потужності передавачів, що дає змогу збільшити територію покриття українським сигналом. Національна рада під час війни надає мовникам дозволи на мовлення зі збільшеною потужністю передавачів за спрощеною процедурою. Зараз такі дозволи на території Сумської області мають 7 радіостанцій, серед них дві місцеві – у Шостці та Охтирці.

Окрім того, медіарегулятор за спрощеною процедурою надає мовникам дозволи на тимчасове мовлення на вільних каналах. На Сумщини такі дозволи мають 9 радіостанцій, зокрема «Армія FM», яка мовить у Сумах, Краснопіллі Шостці, Хуторі-Михайлівському.

Також Україна блокує ворожі сигнали за допомогою спеціальних систем глушіння, якими опікуються спеціальні органи. Ці системи довели свою ефективність, проте інформація про місця й технологічні рішення не є публічною.

Медіа Сумщини як складова інформаційного спротиву
В області наразі провадять діяльність 141 місцеве медіа: друковані, онлайн-медіа, телерадіомовники, провайдери аудіовізуальних медіа, що надають послуги кабельного телебачення. І всі вони є важливою складовою інформаційного спротиву, оскільки найбільша довіра – саме до місцевих медіа, бо вони є голосами своїх громад.

Якщо порівняти, наприклад, кількість медіа у прифронтовій Сумській області та далекій від лінії фронту Буковині, то на Сумщині значно більше різних видів медіа: 141 проти 91 медіаресурсу.
Проте ситуація в медіапросторі області досить важка, бо медійники Сумщини несуть тягар війни нарівні з усіма. Майже повна відсутність рекламних надходжень, евакуація та мобілізація частини працівників, релокація редакцій з прифронтових територій – все це накладає відбиток на їх роботу.
Протягом 2024 року в області припинили діяльність дві місцеві радіостанції («Радіо Вир» у Білопіллі та «Діва-радіо» у Сумах) та 2 телекомпанії («СТС» та «Академ ТV»). «СТС» ще має шанс на відновлення, оскільки отримала від Національної ради дозвіл на тимчасове припинення мовлення через внесення м. Суми до зони можливих бойових дій. Проте у телеканала «Академ TV» термін дії ліцензій закінчується у вересні цього року.

Також протягом 2023-2025 років тимчасово припинили друк декілька газет. У цьому році стали не активними сторінки двох сумських зареєстрованих сайтів.

На території Сумщини працюють 32 радіостанції на 64-х радіочастотах. Найбільшу мережу має суспільний мовник – 21 частоту

Водночас інші медіа області проявляють приклади стійкості та синергії і навіть в умовах релокації продовжують інформувати свої громади й протидіяти російській дезінформації.

Таке різномаїття медіа важливе для прикордонної Сумщини. Адже жителі області можуть вибирати, звідки брати інформацію та порівнювати її на різних ресурсах, аналізувати.

Проте місцевим медіа складно конкурувати з соціальними мережами та платформами спільного доступу до інформації, які не регулюються чинним законодавством України. Хоча найчастіше дезінформація поширюється саме через Teлеграм-канали, YouTube, TikTok.

Медіаграмотність українців – запорука захисту інформаційного простору
Громадська організація «Детектор медіа» щороку проводить дослідження, аби визначити індекс медіаграмотності українців. Тобто, рівень вміння свідомо сприймати й критично тлумачити інформацію, а також користуватися розмаїттям медіа.

Згідно з результатами дослідження, рівень медіаграмотності після початку повномасштабного вторгнення зріс до 81%. Цілком передбачуваним є високий рівень медіаграмотності у молоді 18–35 років і низький серед вікової групи 56–65. Також нижчим є й рівень медіаграмотності у людей із загальною середньою освітою у порівнянні з тими, хто має вищу освіту.

Медіа Сумщини не тільки оперативно реагують на фейки і дезінформацію, які стали одними із ключових інструментів ворожої боротьби, але й проводять просвітницьку роботу щодо підвищення медіаграмотності своєї аудиторії. Так, газета «Панорама», окрім матеріалів, де спростовується дезінформація про Сумщину, друкує також пізнавальні кросворди «Фейк під носом».

Телерадіокомпанія «Тростянець» нещодавно започаткувала новий телевізійний цикл «Зброя брехні», де спростовує фейки про Сумщину.

Редактор релокованої газети «Перемога» Олександр Моцний веде у соціальних мережах рубрику #ШІзонуті. Журналіст роз’яснює читачам шкідливість згенерованих штучним інтелектом (ШІ) картинок, які набирають тисячі реакцій від реальних користувачів і тим самим відволікають увагу українців від реальних подій, трагедій, людей. Також поширення фейкових картинок сприяє швидкому просуванню сторінок, які теж можуть використовуватися для поширення ворожих наративів і шахрайських схем.
В умовах сучасної інформаційної війни вміння розпізнавати дезінформацію, фейки та маніпулятивні матеріали стає критичним елементом стійкості суспільства до ворожих атак, інструментом власної та національної безпеки. Здатність жителів Сумщини аналізувати та відрізняти правдиву інформацію від дезінформації є необхідною умовою для збереження стабільності та єдності краю.