Вибач, Григоровичу! День народження Кобзаря як привід для заколоту

Не щастить Тарасу Григоровичу з днями народженнями в незалежній новітній Україні. Як тільки якась політична гострота, так обов’язково – бійки, сутички націоналістів (або псевдо-) з поліцією (міліцією), кров, арешти. Проте, зараз не до спогадів – три передвиборчі тижні, що залишилися до дня голосування, і особливо сам день виборів можуть стати найганебнішими в історії президентських перегонів. Хоча після протистояння Ющенко-Янукович у 2004 р. важко собі увити щось гірше в межах хоча б мінімально правової держави. Тоді донецьким кланом були перетнуті майже всі межі, й зупинялися фальсифікатори виборів лише перед необхідністю фізичної ліквідації опонентів. Чудово пам’ятаю події першого і другого турів на Сумщині. Але тоді нас, тих, хто виступав і боровся за справедливі вибори, була явна більшість.
Сьогодні, по відчуттям, цього не скажеш.

«Національний корпус» і «Національні дружини» своєю уніформою трохи схожі на «Беркут». Невідомо, чи то спеціально так задумано, чи просто такий збіг дизайнерських уподобань, але факт. Націоналісти, які в основному говорять російською. Цих спортивно і, очевидно, добре підготовлених для подібних ситуацій молодих людей – кілька тисяч. Організації існують вже кілька років, тож весь цей час їх утримання і підготовка обходилися в немалу копієчку. Цікаво, чи мають вони зброю? Хоча питання в наші часи риторичне. Хто хоче – той має.

Здається, ці організації в Києві та Черкасах лише трохи розім’ялися на президенті та поліції. В Києві, між іншим, проти «дружин» стояли, якщо не помиляюся, солдати строкової служби без засобів захисту і без команди відповідати на брутальні дії. Так само, до речі, було і 1 грудня 2013 р. біля Адміністрації Президента, коли молодики із жовтими стрічками на рукавах нападали на строковиків, а ті стояли і лише ухилялися. І тоді не відпускало відчуття, що і тим, кого послали підставити свої молоді голови під ланцюги і бруківку, і тим, хто ту бруківку кидав, віддавали накази з одного місця. Так само і зараз є таке відчуття підлої підстави і одного командного пункту. Завдання, здається, просте – різко підняти градус протистояння. Між ким і ким? Між діючою владою і кимось. А ще – залякати суспільство. І з цими завданнями «…дружини» впораються, не сумнівайтесь. Звісно, якщо суспільство не буде готове дати відсіч.

Їх лідер народний депутат п. Білецький заявив, що вони ще неодноразово запитають у президента, чому фігуранти скандалу навколо «Оборонпрому» досі не у в’язниці. (Начебто це президент саджає у в’язниці). Котрий раз відмітимо, як вдало журналісти програми «Наші гроші» змогли підгадати час виходу розслідування. Що б тоді вимагали «дружини» у президента, цікаво?

І наостанок, до відома майбутніх членів виборчих комісій і спостерігачів, – «…дружини» активно записуються в спостерігачі на виборчі дільниці. Так що доба з 31.03 на 1.04.18 р буде дуже гарячою. «І мертвим, і живим, і ненародженим…»