Смерчі, торнадо та дефіцит води: чим загрожує Сумщині зміна клімату

Чи добре вродили у вас банани цього року – жартома питають один одного користувачі соцмереж, викладаючи фото білосніжних заметів, які утворилися з градин після бурі у районі траси Миколаїв-Одеса на минулому тижні. Дехто навіть був упевнений, що у серпні випав справжній сніг. Сміх сміхом, а тим часом на Сумщині насправді вже можна збирати врожаї цитрусових та маракуйї, баштанам з кавунами та динями невдовзі буде заздрити Херсон, а опалювальний сезон поступово скорочується, бо осінні місяці довго дарують тепло. Здавалося б, суцільні плюси, втім на додачу ми отримуємо аномальні погодні явища, зменшення врожаїв традиційно родючої у нашому регіоні пшениці та пересихання річок.

Причиною тому – зміни клімату, негативні наслідки яких нині у реальному часі спостерігає увесь світ, й ми також не виключення. Минулий тиждень в Україні розпочався з негоди, стихія лютувала в усіх областях. У понеділок 2 серпня трасу Суми – Білопілля завалило деревами, у селі Руднівка Сумського району через сильний вітер кілька будинків залишились без дахів. У Ромнах величезне дерево впало на житловий будинок. Аби розпиляти його, рятувальникам довелося застосовувати кран. У Сумах дощ та пориви вітру спричинили падіння дерев, які пошкодили чотири транспортні засоби. Того ж дня на Сумщині без світла через негоду залишилися 40 населених пунктів.

Чому аномалії стануть нормою, які екзотичні культури можна буде вирощувати на Сумщині та що може зробити кожний із нас задля збереження планети – читайте у продовженні матеріалу.

Не прогноз, а реальність

Глобальні зміни клімату стали помітними вже у 90-х роках минулого століття. Й відтоді ситуація лише погіршується. Нинішній рік, минулий і позаминулий входять до п’ятірки рекордних років на земній кулі з точки зору зростання температурного режиму. Вчені стверджують, що глобальне потепління лише на 3 градуси призведе до появи нових хвороб, ураганів та смерчів, про які людство навіть не чуло. І це не сценарій фільму-катастрофи і не прогноз того, що станеться через декілька століть.

Більше 20 років тому Мішель Жарро, що на той час обіймав посаду генерального секретаря Всесвітньої метеорологічної організації, сказав так: «Сьогоднішня оцінка підтверджує висновки попередніх років про те, що зміна клімату відбувається вже в наші дні, а не є віддаленою загрозою в майбутньому. У світі спостерігається глобальне потепління, причиною якого стала людська діяльність, і це призведе до катастрофічних наслідків». Яких саме і чому вони можуть статися? Все через сумнозвісний парниковий ефект. Земля отримує сонячну енергію і має віддати в космос певну її кількість, але через надмірні викиди вуглекислого газу, метану та інших речовин, які створюють так званий парниковий ефект, цього не відбувається. Баланс порушений, тобто планета отримує енергії більше, ніж віддає. У результаті поверхня Землі стає теплішою і, в свою чергу, нагріває атмосферу, яка є кухнею нашої погоди. Вчені порахували, що енергетичний баланс Землі за період з 2005 по 2020 р. подвоївся. Більше 90% енергії йде на нагрівання Світового океану, що призводить до танення льоду в Антарктиді. А це впливає на збільшення викиду вуглекислого газу з океанічних вод. У результаті цього ми маємо додаткове джерело вуглекислого газу, ніби нам мало промислових.

Сумська область у порівнянні з іншими областями України найсильніше змінила свої кліматичні показники

До речі, побічним ефектом локдауну, що став відповіддю на поширення COVID-19, стало тимчасове полегшення кліматичної кризи. Втім вчені підкреслили, що головний урок пандемії полягає в тому, що навіть колосальне скорочення перевезень та споживання виявилося недостатнім для боротьби зі зміною клімату: замість цього потрібні глобальні системні та постійні заходи.

Ще більше аномалій

Нагадаємо, що серед всіх областей України клімат Сумщини й так найбільш суворий та контрастний. Середня річна температура повітря по області становить 6-7 градусів тепла (найнижча в Україні). Абсолютний мінімум температури сягає –36-40 градусів, абсолютний максимум +36-40.

До чого готуватися жителям Сумщини у зв’язку зі зміною клімату, ми запитали у кандидата географічних наук, метеоролога, доцента Валентини ТЮЛЕНЄВОЇ. «Якщо говорити про наслідки глобального потепління на Сумщині, то вони спрогнозовані фахівцями українського гідрометцентру до 2050 р. Дані говорять про те, що зростання середньої сезонної температури повітря буде найбільш помітно взимку і восени. Вже всі переконалися, що зима стала набагато теплішою, ніж раніше. А ось настання холодів восени посунулось, і вересень став продовженням літа. Прогнозують, що зима стане тепліше в середньому на 2 градуси, а осінь – на 1,6 градуса. Кількість опадів за ці сезони теж зросте, особливо взимку і навесні – на 18 і 8% відповідно. А ось навесні і влітку їх зростання майже непомітне. У результаті маємо сухі літні місяці і ще більш сухі осінні», – пояснює фахівець.

Відтепер взимку опади будуть випадати у вигляді дощів, які будуть утворювати ожеледь. А влітку опадів, особливо враховуючи підвищений температурний режим, буде недостатньо. Ми це бачимо вже зараз. Більш того, помітна тенденція до нерівномірного розподілу опадів. Це говорить про те, що із зони достатнього зволоження наша область переходить у суху зону. У таких умовах починаються посухи, адже навіть коли випадають дощі, сухі ґрунти не можуть їх прийняти, вони стають схожими на скло, вода по них лише стікає.

Клімат ставатиме все більш непередбачуваним, буде все більше аномальних явищ, таких як пожежі, посухи, торнадо, буревії або коли опади тривало відсутні, а потім в одному регіоні за кілька годин випадає двомісячна норма

За словами Валентини Тюленєвої, екстремальні метеоявища також будуть проявлятися частіше. До них відносяться сильні шквали до 18 м на секунду, великий град, грози, а також смерчі або торнадо, які раніше були не характерні для наших територій, а тепер стали звичними. Порівнюючи інформацію про погоду на Сумщині з 1961 по 1990 р. та з 1991 по 2020 р., кліматологи кажуть, що Сумська область у порівнянні з іншими областями найсильніше змінила свої показники. Річний температурний режим збільшився майже на 1 градус, в той час як на півдні України таке збільшення зафіксовано лише на 0.4 градуса.

Вирощування багатьох раніше традиційних культур стане проблематичним. Особливо це стосується відновлення вирубаних лісових масивів якраз через тривалі літні посухи. Торкнеться нас і проблема дефіциту водних ресурсів, так як деякі річки влітку будуть частково пересихати.

Зате маракуйя ростиме

Дві третини земель України через зміни клімату протягом останніх років перетворюються на зону ризикованого землеробства. Аграрії на більш ніж половині території України вже мають справу з наслідками змін клімату, заявив міністр аграрної політики та продовольства Роман ЛЕЩЕНКО під час обговорення проекту Національної економічної стратегії-2030. Український клімат стає ближчим до західноєвропейського, тож краще працюватимуть технології західних країн, а деякі традиційні – можуть стати неефективними. Кукурудза (культура, що походить з субтропіків і тропіків) стала звичною для півночі України. Раніше вона там просто не визрівала. Крім того, є ціла низка теплолюбних овочів та фруктів, ареал вирощування яких стрімко посувається на північ. Вже декілька років поспіль садоводам Сумщини вдається вирощувати солодкі кавуни та дині, які не поступаються урожаям з Херсонщини. Звичайно, не в промислових масштабах, як на півдні, але все ж у достатній кількості, щоб можна було і поїсти, і продати.

Утім, кого здивуєш кавунами, якщо на Сумщині вже вирощують апельсини та маракуйю? Сумчанин Владислав ПУЛІКА займається вирощуванням цитрусових дерев та інших екзотичних рослин. Він розповідає, що завдяки потеплінню у наших кліматичних умовах може рости багато культур, які раніше у нас не вижили б. Втім є і неприємне «але»… «Якщо пару десятиліть тому на Сумщині не визрівали навіть персики, то зараз тут можна вирощувати інжир, гібридні сорти хурми і гранат. Втім різкі перепади температур, які іноді трапляються посеред досить теплої зими, все ж обмежують можливості вирощування у відкритому ґрунті. Минулої зими, коли садівники зіткнулися з морозами в мінус 27 градусів, теплолюбні рослини у багатьох українських садоводів загинули», – пояснює Владислав. Тобто, якщо такі надзвичайно холодні дні будуть траплятися на постійній основі, то зміни клімату нічого нам не дадуть, окрім більш короткого опалювального сезону. «Можна на Сумщині вирощувати ківі, які в принципі є морозостійкими, втім на них згубно впливають пізні весняні заморозки. Можна також спробувати вирощувати фейхоа або європейську оливу. До речі, на Сумщині чудово почуває себе гібрид маракуйї північної. Його можна сіяти щороку, плоди встигнуть дозріти восени. Безперечно, за останній час в Сумській області збільшилася кількість сонячних днів, і часу вистачає, щоб зібрати урожай плодів теплолюбних рослин», – запевняє Владислав.

Що буде далі?

Втім, якщо відволіктися від мрій про те, як ви відрами збираєте маракуйю з присадибної ділянки, варто згадати, до чого веде ця зміна кліматичних умов.
За інформацією Міністерства захисту довкілля і природних ресурсів України, спостерігається постійний тренд на підвищення середньої та максимальної температури. Поки що максимальна температура повітря в Україні +42,0°С була зафіксована 12 серпня 2010 р. на метеостанції Луганськ.

Гідрометеоролог, директор Українського гідрометеорологічного центру Микола КУЛЬБІДА розповідає, що за останні 25 років середня температура зимового періоду в Україні зросла більше ніж на 2 градуси. Це має дуже велике значення, як і те, що середня температура літнього періоду зросла майже на 2 градуси. Відтак тривалість зимового періоду суттєво скоротилася. Весна приходить десь на два тижні раніше від своїх середніх багаторічних строків. Зменшилася і кількість днів із низькими температурами – в 3-4 рази, а кількість літніх днів з високими температурами, навпаки, зросла у 2-3 рази. «Ми повинні говорити про те, що іншого літа в Україні вже не буде найближчими десятиліттями. Воно може бути тільки спекотним. Що стосується зим, то тепер вони будуть набагато м’якшими, не сніжними, з великою кількістю опадів у вигляді дощу та з температурним режимом, який може значно змінюватися. Але періоди похолодань будуть дуже короткими», – наголошує фахівець.

Як запобігти катастрофі?

Загрозливі метеоявища, дефіцит води, нові хвороби – все це принесуть зміни клімату в Україну. Готуватись до цього українцям слід вже зараз. Дослідження «Кліматична (не)справедливість: вплив зміни клімату на вразливі соціальні групи в містах України» від ГО «Суспільний проект «Еколтава» та Аналітичного центру Cedos визначили вразливі місця в інфраструктурі українських міст. Так, наприклад, зливні системи, побудовані за радянських часів, не розраховані на той об’єм опадів, який сьогодні може випасти за одну тривалу зливу. Зі зменшенням площі зелених насаджень міста втрачають тіньову й охолоджувальну функцію дерев, які до того ж можуть поглинати парникові гази з повітря. Доведено, що температура повітря в середині парків у середньому на 2°C нижча, а відносна вологість вища приблизно на 4%, ніж у центрі міста. Саме тому є сенс боротися за збереження кожного дерева у межах міста. Крім того, статистика, наведена Центром громадського здоров’я МОЗ України за 2019-2020 роки, свідчить, що люди почали частіше хворіти на грип, кашлюк та кишкові захворювання. Це може бути пов’язано з тим, що зростання зимових температур повітря призводить до покращення умов перезимівлі інфекційних збудників та паразитів, а отже, до розширення їх ареалів існування.

У дослідженні фахівці запропонували й шляхи вирішення деяких з цих проблем – зокрема, радять місцевій владі сприяти проведенню комплексної термомодернізації житлових будинків, створювати зелені коридори у містах, висаджувати багаторічні рослини та види дерев, які є стійкими до наслідків зміни клімату. Потрібно також змінити підхід до проектування зупинок громадського транспорту і включати рекомендації з озеленення зупинок громадського транспорту до будівельних норм. На фоні цих рекомендацій наші скляні зупинки посеред ділянок розпеченого асфальту та плитки здаються глузуванням… Також рекомендується оснащувати громадський транспорт кондиціонерами, що у сумських реаліях взагалі звучить як фантастика.

Але в цілому кожний із нас здатний зробити невеличкий крок назустріч світлому майбутньому. Наприклад, не палити сухе листя і траву, зменшити використання пластику у побуті та частіше сідати на велосипед, а не за кермо автівки, адже саме на транспорт припадає 14% усіх викидів CO2.

Що осінь нам готує?

Нас знову чекають антирекорди – і це вже стало звичним явищем для метеорологів. Погоду у вересні намагався спрогнозувати народний синоптик Леонід ГОРБАНЬ. Погода буде мінливою – від сильної спеки на півдні країни на початку місяця до різкого похолодання на останньому тижні. Перша половина вересня в центральній частині країни буде досить теплою, температура повітря вдень коливатиметься в межах +24 +27 градусів, вночі +16 +20 градусів. А вже з 15 вересня розпочнеться період різкого похолодання.

Світ потерпає

Греція

«Кошмарне літо», – так прем’єр-міністр Греції Кіріякос Міцотакіс описав те, що нині відбувається в країні. Тисячі людей були евакуйовані зі своїх домівок у кількох регіонах країни, тоді як понад тисяча пожежників намагаються приборкати вогонь. Ця найгірша за останні 30 років хвиля спеки у Греції. За даними європейської інформаційної системи про лісові пожежі, за останні 10 днів у Греції згоріли понад 56 тисяч гектарів. За спекотною та сухою погодою, під час якої ризики пожеж зростають, стоять зміни клімату.

Канада

У червні в Канаді встановилася страшна спека. Вдень 29 червня на метеостанції в місті Lytton (Британська Колумбія) був повторно побитий національний рекорд максимальної температури зі значенням + 49,6 ° C. Через таку погоду померли понад 700 людей, а селище Літтон, де спостерігали найвищу температуру, на третій день екстремальної спеки згоріло.

Бразилія

Наприкінці липня жителі Бразилії зіткнулися з незвичайним для країни природним явищем – снігопадом, температура впала до рекордних для цього регіону мінус 7,8°. Повітряні маси, які сформувалися в полярних широтах, прийшли на південь Латинської Америки.

Словенія

5 серпня 2021 року на заході Словенії випала величезна кількість граду, рівень якого сягнув колін. Найбільшої шкоди завдано сільському господарству регіону.