Які норми мовного закону для сумчан найближчим часом стануть реальністю

З липня 2021 р. усі культурні і розважальні заходи мають проводитися українською мовою

Хоча у цьому році мине 30 років української незалежності, гарячі дискусії навколо використання української мови в усіх сферах життя не стихають. Новий імпульс їм додала норма мовного закону про застосування української мови у побутовому сервісі, яка вступила в дію з 16 січня цього року. Далі частину українців чекають екзамени на знання державної мови, перехід на неї всіх друкованих видань і інші новації.

Конфлікт у Глухові
«Ніколи не думала, що в Україні, в українській школі, будуть так цькувати дитину за його бажання вчитися в школі українською мовою», – з гіркотою говорить глухівчанка Аліса КОВАЛЬОВА. Вона і її син опинилися у епіцентрі мовного скандалу, який вибухнув у глухівській школі №3 ще напередодні нового 2021 року.

У середині грудня у школі відбулося свято посвяти в першокласники, яке було відкладено через карантинні обмеження. Під час нього використовувалися радянські і російські дитячі пісні. Аліса Ковальова дізналася про це пізніше. «Дзвоню до директора із запитаннями, відповідь: «Ну ви ж розумієте…». Дзвоню до вчительки, вона каже – батьки не проти. Нібито вони зібрали якісь підписи. Які саме підписи, хто не проти, так і залишилось незрозумілим», – розповідає Аліса Ковальова.

Здавалось би, далі мало бути все просто: адміністрація школи і вчитель початкових класів україномовної школи повинні були зробити висновки із явного порушення закону про освіту та про мову. Зокрема, вибачитись перед Алісою Ковальовою за порушення закону і надалі використовувати на святкуваннях українську музику для дітей – зараз її достатньо. Однак замість цього адміністрація почала заперечувати цю інформацію, хоча у розпорядженні Аліси Ковальової був відповідний відеозапис.

Також вчитель, за словами Аліси Ковальової, дозволила собі накричати на неї, почала налаштовувати проти неї інших батьків із класу і школи, її викинули із батьківського чату, де обговорювалися проблеми класу. Аліса Ковальова заявила, що її син піддавався непрямому булінгу (цькуванню). Вчитель все це заперечує. В скандалі було ще багато епізодів, пройшло вже більш трьох місяців, але він триває досі. Вчитель подала на Алісу Ковальову судовий позов за «приниження ділової репутації». Батьки класу 28 лютого вийшли на публічний «мітинг» у її підтримку, проти позиції Аліси Ковальової. Вона розцінили це як публічний булінг. Директор школи заявляє, що конфлікт має якнайскоріше завершитися. Але той, хто знає сферу освіти зсередини, прекрасно розуміє, що подібна позиція вчителя і батьків неможлива без зовнішньої підтримки. Хто її надає – можна тільки здогадуватися.

Не знаю і не хочу
«Мова – это телячий язык. Если бы с вами жыли нормально, то могли бы договориться» – так одна із одеситок відповіла продавчині, що спілкувався із нею українською в одному із магазинів модного одягу Одеси. Це трапилося 3 березня 2021 року. Разом із чоловіком вона продовжувала ображати продавчиню, залишивши навіть скаргу у відповідній книзі. Це спричинило черговий мовний скандал в соцмережах.

Подібні скандали в кінці лютого – на початку березня також трапилися у м. Дніпрі та Миколаєві. Контекст у них був схожий – деякі громадяни дозволили собі публічно ображати українську мову та тих, хто нею спілкувався. До того ж у одному випадку це зробили офіцери Збройних Сил. За повідомленнями прес-служби уповноваженого у справах захисту державної мови, подібні випадки почастішали після 16 січня. В цей день вступила в дію стаття закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (у народі -«закон про мову-Авт). Вона зобов’язує усіх працюючих із клієнтами у сфері обслуговування використовувати українську мову. Під цю дату російська пропаганда запустила декілька старих качок про «мовні патрулі» і негайні штрафи за нібито використання російської мови. Насправді ж все інакше. Працівники у сфері побуту дійсно мають звертатися до клієнтів українською, але на прохання того ж клієнта можуть обслуговувати його і іншою мовою, в тому числі російською. Ця норма закону була прийнята законодавцями тому, що в попередні роки виникало немало ситуацій, коли працівники сфери послуг відмовлялися обслуговувати україномовних клієнтів рідною мовою навіть на їх прохання, і навіть ображали їх за це. Ця стаття ніяк не обмежує право громадян спілкуватися між собою будь-якою мовою. Як вже зазначено, із персонал може спілкуватися з ними різними мовами на їх прохання.

Однак подібні одеському випадку в Україні трапляються. За місяць (до 16 лютого) дії статті 30 закону про українську мову в сфері обслуговування, за даними прес-служби уповноваженого з питань захисту державної мови Тараса КРЕМІНЯ, надійшло 647 повідомлень про порушення мовного законодавства. На жаль, більш свіжих даних у прес-служби уповноваженого немає.

Найбільше повідомлень, звернень та скарг надійшло з Києва та Київської області (284). На другому місті – Львівська, на третьому і четвертому – Харківська і Одеська. Сумська область – у групі регіонів, з яких скарг надійшло найменше – три. Одна із них надійшла від Аліси Ковальової і стосується вищезгаданих глухівських подій. Дві інші надійшли із Сум, але конкретики, якого порушення вони стосувалися, прес-служба нам не надала, порадивши написати запит. У цілому ж по країні найбільше звернень стосується відсутності української версії веб-сайтів про надання послуг та сайтів інтернет магазинів, частина сайтів за замовчуванням має недержавну мову. На другому місці – якраз скарги громадян на порушення своїх прав у сфері обслуговування. Найбільше таких порушень виявлено киянами. Розміщення зовнішньої реклами недержавною мовою зафіксували 77 заявники з різних регіонів. Ще 23 громадянина заявили про порушення норм Закону у галузі освіти.

Загалом у Сумах, судячи із невеликого дослідження автора статі, більшість продавців сфери обслуговування перейшли на українську. Найбільше з цим проблем не у магазинах чи торгових центрах, а на ринках.

Поступовий шлях
А де ж «мовні патрулі» і драконівські штрафи для російськомовних із російської пропаганди? Насправді ні того, ні іншого немає. За словами Тараса Креміня, за два місяці закону ще нікого не оштрафовано, в усі заклади, на які скаржилися споживачі, оголошувалося попередження и вимогу усунути порушення за 30 днів. Реакція на усі звернення була позитивною, проблеми усувалися, повторних скарг на ті ж самі заклади не було.

Тільки у разі повторного порушення протягом року на заклад може чекати штраф від п’яти до майже семи тисяч гривень. Складає протокол і виписує штраф уповноважений чи його представники. Для контролю за дотриманням законодавства омбудсмен за потреби може залучати працівників поліції, органів державної та місцевої влади. Однак в уповноваженого зазначають, що стежити за дотримання закону передовсім мають громадяни. Вони можуть скаржитися на на порушення норми закону за телефонами (044) 256-60-84, (044) 293-11-79, електронною поштою на адресу lyst@mova-ombudsman.gov.ua або через інтернет у формі електронного звернення на сайті уповноваженого.

Які норми закону вже діють?
Використання української мови згідно норм закону, що вступили в дію в 2020 році, є обов’язковим у роботі держчиновників, освітян, медиків, правоохоронців, військовослужбовців, суддів, адвокатів і нотаріусів. Виключно українською повинна бути мова реклами, спортивних заходів, афіш, вивісок, дорожніх знаків, у написах і повідомленнях у транспорті. Державна мова повинна бути обов’язковою під час обслуговування пасажирів, хоча інші також прийнятні за домовленістю сторін. Із вересня 2020 р. українська стала обов’язковою також у всіх середніх державних школах. Відповідна норма також міститься і у законах про освіту, згідно з якими уже майже 200 російськомовних шкіл по Україні перейшли на українську мову навчання.

А от із липня 2021 року всі, хто бажатиме вступити на державну службу або на роботу до органів місцевої влади, матимуть перед тим здати екзамен на рівень знання державної мови.

Також з липня 2021 року стануть чинними ще низка норм. Зокрема, на державну мову зобов’язано перейти усі організатори культурних і розважальних заходів, мистецьких виставок, туристичного обслуговування. Української має стати більше у книговиданні та розповсюдженні – не менше 50 відсотків асортименту. Із 2022 р. україномовну версію повинні мати усі національні друковані видання та сайти ЗМІ, компаній, органів влади, державних та комунальних установ, інтернет-магазинів. З 2024-го ці норми розповсюджуватимуться на регіональні ЗМІ, а також збільшаться мовні квоти на телебаченні і радіо – із 75 до 90 відсотків на загальнонаціональному, і з 60 до 80 відсотків на місцевому рівнях. З 2030-го лише українською має здійснюватися зовнішнє незалежне оцінювання у школах.

Більшість українців підтримують норму про обслуговування українською
Понад 60 відсотків українців підтримують чинну норму мовного закону про обслуговування українською мовою. Про це свідчать оприлюднені в середу, 3 лютого, результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) з 27 січня до 1 лютого.

За даними дослідження, 61,7 відсотка респондентів підтримують норму про обслуговування українською мовою, яка набула чинності 16 січня 2021 року. Водночас 34 відсотки цю норму не підтримують, а 4,2 відсотка – не змогли відповісти.

На Донбасі більше половини опитаних підтримує українську
Зазначається, що найбільше норму підтримують жителі заходу і центру (відповідно, 79,4 відсотка і 66,2 відсотка), найменше – жителі сходу (38,8 відсотка, тоді як 55,8 відсотка не підтримують). На півдні 49 відсотка опитаних підтримують її, а не підтримують – 46,2 відсотка. На Донбасі підтримують 59,5 відсотка, не підтримують – 32,1 відсотка.

За даними КМІС, всеукраїнське опитування проводили методом особистого інтерв’ю з використанням планшетів. Опитано було 1205 респондентів, які проживають у 86 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим). У Луганській і Донецькій областях опитування проводили тільки на території, контрольованій українською владою.

Олег Іваненко
Панорама 2021