“Мір – Труд – Май” – то речі несумісні

ПОНЕДІЛОК, 28 КВІТНЯ. Поспішаю за вчорашніми новинами, зв’язуюсь з іспанськими друзями, бо в них же блекаут був, а я тут тільки за Суми і вболіваю. Кажуть, що нормально пережили, спокійно. Тільки й горя, що 12 годин без електрики, зв’язку і, як наслідок – без оперативної інформації про те, що саме трапилось.”Місцеві запанікували, – кажуть, – а ми й не таке бачили”. Розповідають, що багато земляків опинились в Іспанії, Португалії, Франції не тому, що тікали від побутових негараздів з електрикою, а через те, що їх могли тупо повбивати у власних домівках. То Європа до такого не звикла, а для наших – невеличка неприємність. Комунальні служби попередили, що з 1 по 4 травня не буде гарячої води. Цивілізовано проінформували, завчасно. Слава комунальникам!

ВІВТОРОК, 29 КВІТНЯ. Про міжнародне і актуальне. З’явилось багато слів, які все життя вважав звичайними, а тепер не можу чути. Бо вибішують, вже до сказу доводять. Ось кілька прикладів: “перемир’я”, “переговори”, “припинення вогню”, “справедливий мир”. Є такі люди, які постійно бубонять молитви чи мантри і вірять, що цим рятують світ. Вже евакуюють навіть мешканців Сумського району, бо росіянці дістають, вони неподалік. Підслухав розмову двох пенсіонерів: “Ось шо оце буде, як про мир, так і не домовляться? – Шо-шо! Війна буде! А ти думав як?!”. Притомні політичні коментарі іноді можна почути несподівано і зовсім не від тих людей, від яких чекаєш. У Сумах собачий холод – злочинна недбалість природи, чи хто там за це відповідає.

СЕРЕДА, 30 КВІТНЯ. Був на зустрічі з українськими поетами, та про це – потім і окремо. Яка там в чорта лисого поезія, коли завтра гарячу воду відключать, а в мене купа брудного шмаття! Пам’ятаєте, була така весела штука за радянських часів – “суботник”?! Так ось він у мене починається зараз і до – скільки встигну.

ЧЕТВЕР, 1 ТРАВНЯ. Комунальники стримали слово – гарячу воду відключили з рання. Тож “суботник”завершено. Сьогодні – “Мір – Труд – Май”, свято трудящих. Давно мав сумніви щодо логіки цього гасла, бо воно об’єднує несумісні речі. Який там труд, коли травень почався, на шашлики треба! Берег Псла. Багаття. Сосиски.

П’ЯТНИЦЯ, 2 ТРАВНЯ. “Пєрвомая” досить, до роботи! ! Робота завжди знайде дурня. Загублений блокнот спровокував генеральне прибирання на півдня. Він, зараза, кудись залетів, довелось совати диван, заглядати під шафу. Ну і цілком органічно братись за віник і ганчірку. Не раджу робити таке дуже часто – тоді результат видніше. Блокнот таки знайшовся, але через які титанічні зусилля! Ввечері, о 21.51 серія вибухів з рівномірними інтервалами. Визначаю напрямок – десь на південному сході. Це Краснопілля, або десь там. Географічно вдосконалююсь за допомогою росіянців, колись не міг зорієнтуватись, плутав роменський напрямок з білопільським.

СУБОТА, 3 ТРАВНЯ. З напрямком не схибив, але місце влучання не вгадав. Прочитав в “Новинах”, що вибухало просто на території міста. Люди, як пишуть, не постраждали, тільки ще один будинок розвалили кацапи. “Фашистів” шукають, до “дня побєди” готуються мов скажені.

НЕДІЛЯ, 4 ТРАВНЯ. Гнусь від холоду під ковдрою, слухаю сумські сирени та переглядаю в інеті чудове файєр-шоу під мацквою та ще десь там, в ерефії. Війна – вона штука смугаста, як і саме життя. Ось познайомився з хлопцями, які чудово воюють, а у вільний час складають вірші не про війну, а про красу природи, коханнячко і все таке. І теж гарно виходить! Світ взагалі побудований з несумісних речей, але досі якось тримається.