Український волонтер дядя Гриша знову відвідав Суми

77-річний волонтер Григорій Янченко приїхав до Сум, щоб зібрати кошти для потреб ЗСУ. Від початку АТО він передав на потреби захисників понад чотири мільйони гривень.

Ця людина знайома мешканцям нашого міста, ми писали про Дядю Гришу минулого літа. Дядя Гриша – це позивний чи псевдонім Григорія Миколайовича ЯНЧЕНКО, активного і результативного волонтера, який з самого початку війни, ще з 2014 р. працює на Перемогу, збираючи добровільні пожертвування від людей на користь ЗСУ. І робить це, пересуваючись на інвалідному візку!

Він народився у 1947 р. у Чернігівській області, в певний час пішов на строкову службу і брав участь у придушенні радянськими військами повстання у Чехословаччині 1968 р. Під час тієї “місії” отримав численні поранення, демобілізувався, мешкав і працював в Херсоні. Стан здоров’я погіршувався, справи дійшли вже до інвалідного візка. З початку російської агресії проти України, тобто з 2014 р., почав збирати добровільні пожертвування для українських військових у багатолюдних місцях міста. У Херсоні кожен знав, що це волонтер і патріот, тепер це знає вся Україна.

Коли Хесон окупували росіянці, він продовжував свою діяльність. Дяді Гриші довелось переховуватись. То довга історія про евакуацію на вільну українську територію. Херсон тепер знов український, а Григорій Миколайович подорожує містами України, збираючи донати. Він казав: “Моя допомога – краплина в морі, але з краплин складаються струмки, зі струмків – річки, а з річок – моря”. Минулого року, у серпні ми зустрічались з ним разом з працівниками всіх місцевих медіа, а тепер наша зустріч була короткою і майже випадковою. Біля Центрального ринку – знайома постать у візку, тільняшка, берет, прапори. Звичайно, привітали героїчну людину, ще раз подякували за дійсно невтомну роботу.

Дядя Гриша розповів, що продовжує свою діяльність, їздить, переважно відвідуючи великі міста, обласні центри. У деяких побував по кілька разів. Із Сум, зібравши певну суму, планує відвезти допомогу військовим на Покровський напрямок. Потім – по інших містах і знову на фронт.

В той час, коли категоричне слово “Перемога” в політичних оглядах почало вживатись не так часто, змінюючись на такі розпливчасті вирази, як “припинення війни” чи “перемир’я”, наш співрозмовник однозначно говорить про Перемогу. З великої літери. Як про мету і єдиний прийнятний вихід із ситуації, в якій опинилась Україна.

Ми запитали його про ставлення до політичних змін, які відбулись з початку року, про зміни у міжнародних відносинах. Григорій Янченко відповів: “Партнери і союзники – то тимчасове і залежне від зовнішніх причин. Для нас головне – зберегти український дух. Тоді житиме вільна Україна!”.