Новий наступ

Наші Шанси / Путін – Трамп Дружба Навєкі / Лукашенко Ожив / Чи Готова Україна

путін готує новий наступ. Дії президента США Дональда Трампа – війна з Іраном – знову відкрили російському диктаторові «вікно можливостей». У минулому році, як ми пам’ятаємо, цим «вікном» стала затримка в постачанні зброї, що привело якщо не до успіхів путінської армії, то до певних просувань вглиб української території, що само по собі не є катастрофою. Але українські втрати в той період суттєво збільшилися, і це могло привести до катастрофи. Зрештою Європа та Україна змогли перевернути ситуацію зі зброєю на свій бік, і на зиму-початок весни 2026 року ЗСУ за рахунок якості/кількості дронів навіть отримали перевагу у повітрі. Не на всіх ділянках фронту, але, менш із тим, ця перевага привела до збільшення летальних втрат противника, ускладнила логістику та призвела до знищення ворожого ППО.

Окремо треба сказати про операції по ліквідації нафтопереробного потенціалу і портів в тилу ворога. Всі ці результати на тлі стагнації економіки в росії давали нам трохи оптимізму і дуже ускладнювали противнику життя. Звісно, це точно не була ще перемога, але правильний шлях в тому напрямку. Грошей в росії на війну стало не вистачати, путіну довелось навіть нагинати олігархів, щоб ті скинулись «на повоєвать», і ті скинулись, зрозуміло, без сперечань. Бо це не їх гроші, це гроші путіна і всієї шобли НКВС-КДБ-ФСБ, злочинної організації, винної в убивстві сотень мільйонів людей.

Та війна в Ірані і її наслідки радикально змінили ситуацію. Таке враження, що вона взагалі була затіяна з однією метою (насправді ні) – простягнути руку допомоги путіну. І таки вдалося: нафта прогнозовано подорожчала, санкції на російську нафту послаблені, та й взагалі не путін тепер у світі «злочинець №1», він має достойного приятеля, з яким, таке враження, вони таємно (насправді вже не дуже) грають «на одну руку», як кажуть картярі.

До того ж, купу санкцій познімали з Білорусі та лукашенка, і була така ідея в Європі, що той тепер займе більш нейтральну позицію щодо війни в Україні та й Заходу взагалі. Натомість останні новини не дуже радують – у Білорусі мобілізовують уже і офіцерів запасу, тобто суто цивільних людей, які закінчили виш із військовою кафедрою, звичайних «піджаків». Що це – щорічна військова перепідготовка, як кажуть генерали в Білорусі, чи щось більше, як думають деякі українські військові аналітики? Тобто, чи не є це підготовкою для вступу Білорусі у війну і наступу? Якщо не на Київ, то на Сувальський коридор або Латвію чи Литву? Або і те, і те водночас?

Бо ідея ця зрозуміла і вже була реалізована в 2022 році – наступати скрізь, де тільки можна, де тільки дозволяє кордон. Бо їх більше, просто тупо фізично більше. І якщо тактика чисельної переваги на малих площах не працює – дрони і героїзм ЗСУ її нівелюють, то на великі території ні дронів, ні людей у ЗСУ не вистачить. Взяли калькулятор, порахували – математично це так, безумовно.

Плюс є ще деякі нюанси, наприклад, дизельне пальне, на якому їздить майже вся військова техніка. По-перше, тепер воно дуже дороге, по-друге, скоро воно стане дефіцитом. Для української армії, не для російської, бо росія пальне продукує сама і з 1 квітня президентським указом його заборонено (не нафту, саме готове пальне) продавати на експорт. Бо розуміють, до чого йде, а розуміють, бо знають, що робитиме Трамп.

Тут треба також зауважити, що в державній думі росії прийнято закон, який, по суті, дозволяє російській армії вести бойові дії на території інших країн, де, умовно сформулюємо цей привід, порушуються права російськомовних громадян. Таких по всій Європі та світу – безліч, і права їх, безумовно порушують, бо ніхто не переходить на російську мову, коли вони нею розмовляють, тож тут однозначно можна атакувати будь-яку країну. Тепер на законних, з точки зору кремля, засадах. І ми знаємо, що просто так від нічого робити в росії такі закони не приймають. Особливо напружилися наразі країни Балтії.

Тож гроші у путіна тепер є, солдати є, паливо є, законодавча база готова. Залишилося дочекатися справжньої весни, тобто коли зазеленіють дерева і з’явиться так звана «зеленка».

Для Сумщини поява «зеленки» особливо актуальна, бо ворог уже зараз намагається проникати через ліси і помалу почав просування. Ще пару тижнів – і ліс стане зеленим, і наші дрони «бачитимуть» значно менше, ніж зараз. Чи треба нагадувати, що ліс від позицій російської армії доходить майже до меж міста? Очевидно, що не тільки з редакції нашої газети видно цю небезпеку, але це до того, що весна і літо будуть на Сумщині вкрай гарячими. Бо в планах рф напевно ж – нанести кілька ударів з різних сторін: півночі, сходу, півдня. Не здивуюся і спробі висадці десанту з наміром відрізати Бесарабію від України, щоб активізувати Придністров’я. Тобто, це може бути план тієї самої «великої війни» путіна з залученням максимальної кількості доступних засобів. Момент дуже підходящий, якраз США вкотре попередили Європу, що можливі (а, значить, точно будуть) затримки в постачанні зброї для України. Тож залишається виконати лише одну важливу річ – максимально зв’язати руки Європейському союзу (ми бачимо, що відбувається з кредитом 90 млрд євро), щоб ЄС не тільки не зміг дати грошей (а це 40% українського бюджету, тобто мінус пенсії, зарплати бюджетникам та купи всього необхідного, тобто економічний колапс), а й максимально зайнявся своєю обороною. І тут путіну (і Трампу, який лукашенка пригрів) Білорусь у поміч.

Такий прогноз. Підкреслюю – прогноз. Не факт, що так трапиться або трапиться саме так.
В Україні тим часом далеко теж не все гаразд. І з роботами у нас дійсно якось краще, ніж із людьми, готовими ставати на захист. На жаль, створена система мобілізації не ефективна. Не буду вдаватися в «розбір польотів», лише зауважу, що категорично не можна давати силовій структурі можливості перевищувати свої службові повноваження. Будь-якій силовій структурі, навіть «во благо Родіни». Це погано закінчиться.

Але у мене от яка думка: той, хто організовує таку систему мобілізації (побудовану, в тому числі, і на корупції), той може і не думає, що оте наше «після війни, після перемоги, після миру» наступить у звичному розумінні. До речі, є відповідь, скільки триватиме війна. Зеленський наказав прорахувати витрати на три роки війни. Поки що. Це мінімальний термін, на який варто налаштуватися. Вони там рахувати вміють, доведено Міндічем.

До нових захоплюючих зустрічей. Будьте пильними, допомагаємо ЗСУ.