Темрява проти світла

Як Вулицю Назвеш / Різниця, Виявляється, Є / Катерина ІІ Йде / Потьомкін Виїздить

Деколонізація України крокує небаченими темпами. Згадайте, будь ласка, скільки дурних, не дуже дурних і не дуже розумних дискусій викликав «Закон про декомунізацію». Величезна кількість громадян упиралася руками й ногами за те, щоб не змінювали назв вулиць чи площ, не чіпали пам’ятники леніну та іншим катам, на руках яких – кров наших прадідів та прабабусь. «Какая разніца, – казав у новорічному привітанні тільки-но обраний у 2019 році новий президент країни, – яку назву матиме вулиця, якщо вона заасфальтована і освітлена?» І переважна більшість громадян погоджувалися з новим президентом.

За твердженням вчених, які досліджували тему впливу навколишнього середовища, медіа, мистецтва та іншого на розвиток людини, архітектура відіграє у процесі чи не найбільшу роль. Причин цього впливу архітектури на розвиток людини багато, вони глибокі і переконливі. Вулиці, площі, пам’ятники – також частина архітектури, яка впливає і формує уяву людини про навколишній світ. Як і назви річок та гір, лісів та рівнин, назви вулиць і площ формують нашу свідомість. Заасфальтовані ті вулиці і площі, чи викладені плиткою, є на них ями та калюжі – також важливі фактори. Але назви – це зовсім про інше. Тим більше, пам’ятники. Тому повалення пам’ятника леніну під час Майдану надало Революції Гідності зовсім іншого звучання і відштовхнуло від неї досить велику кількість людей, які співчували побитим студентам, з півдня та сходу країни. «янукович, звісно, мудак, але навіщо ви дідуся леніна завалили? Що він вам поганого зробив», – приблизно так казали ті люди. На них не вплинули статті у медіа 90-х років ХХ століття і глибокі історичні розвідки про злочини більшовизму-комунізму, на них ніяк не вплинули історії власних родин, бо вони не цікавилися історією власної родини, на них не вплинула історія України – правдива, без імперських наративів і штампів, бо вони не воліли дізнаватися нове про країну, в якій народилися і живуть. Вони продовжували голосувати за проросійські проєкти і підтримувати у кращому випадку формулу «Какая разніца». Аж до тих пір, поки путін і «рускій мір» наочно, на власному досвіді – бомбами та ракетами – не продемонстрував, яка насправді різниця.

Дійшло до того – ще півроку цього неможливо було уявити – що одесити у більшості своїй підтримали перенесення пам’ятника Катерині ІІ з центру міста у спеціально створений парк імперських та радянських пам’ятників. Ще кілька десятків ракет по Одесі – і одесити почнуть відраховувати історію створення рідного міста не від указів російської цариці, а від дня заснування першого козацького поселення, яке, по факту, було росіянами перейменоване, а на його місці побудована та Одеса, про яку ми знаємо. Подібна історія стосується майже всього півдня України, де російська імперія, розбудовуючи вже раніше існуючі українські поселення, давала містам нові назви і рясно засівала видуманими по ходу топонімами і встановлювала пам’ятники начебто засновникам тих міст. Недарма з Херсону кацапи забрали з собою пам’ятник потьомкіну – князю, відомому широкому загалу по виразу «потьомкінські села». Є така легенда, може, хто не знає чи забув, що Потьомкін розтринькав гроші на будівництво міст на півдні України, і коли Катерина ІІ їхала, їй демонстрували не справжні будови, а намальовані чи наспіх збудовані декорації. Важко взагалі повірити в те, що цариця була такою дурепою, щоб повірити у такий обман, але головний факт тут полягає в іншому – гроші на розбудову таки були вкрадені світлійшим князем. Так що зрозуміло, чому кацапи пам’ятник із собою забрали. Це ж просто ідеальний російський чиновник: гроші вкрав, начальницю надурив, а завдання якось само собою виконалося, міста збудувались та й таке.

Тепер уявімо собі путінських аналітиків, які досліджують у 2014-2022 рр. настрої українців. «Віра, мова, армія»? Геть, не користується популярністю. Порошенко – геть, сивочолий гетьмане! Декомунізація? Люди переважно проти, особливо на сході і півдні, та й на півночі не дуже поспішають. А чого ті люди хочуть? Залишити, як було. леніна, дзержинського, фрунзе та інших катів та загарбників українського народу. Значить, треба докладати вождю, що український нарід чекає звільнення від бандерівських ланцюгів і з нетерпінням чекає на російську армію. Бо всі ознаки того насправді є (читайте вище).

І у своїй промові у ніч на 24 лютого путін приділяє цьому особливу увагу, і його обличчя ката-кдбіста і сина ката-нквдшника перекошує ненависть: «Ми вам покажемо справжню декомунізацію!», – майже викрикує путін на тлі цілком витриманої досить довгої своєї промови. Видно, наскільки сильно вкурвлює його цей процес. Можете передивитися, дуже емоційний момент. Хоча, звісно, дивитися зайвий раз на ботоксного негідника зовсім не хочеться.
Так що українському народові є про що подумати довгими темними вечорами і ночами під час відключення електроенергії.

Князь Темряви мріє накинути покривало темряви на світло і, таким чином, зрівнятися зі світлом, стати самому світлом, точніше, видати себе, Темряву – за Світло. путін, руйнуючи джерела енергії, розраховує, звісно, на удар по українській економіці. Що не так інтенсивно працюватимуть військові та інші заводи, що сповільниться виробництво продуктів харчування тощо.У результаті – дефіцит, черги, тривога, що зростає і переростає у масову еміграцію до Європейського союзу. А в ЄС країни, що прийняли вже дуже багато біженців – Польща, Чехія, насамперед – економічно і психологічно не дуже готові приймати зараз нових людей у великих обсягах. А ще розрахунок путіна на те, що під час енергетичної кризи між людьми загостряться всі конфлікти, і люди втратять єдність. Що темрява сприятиме розгулу криміналітету, і, впевнений, така робота з українськими кримінальниками російськими спецслужбами зараз активно ведеться. Завдання одне – зробити життя цивільних людей нестерпним і небезпечним, виїзд за межі країни – некомфортним, економіку – неефективною, політику – скандальною, репутацію України у світі – ганебною. І поки на полі бою встановився певний паритет без очевидних стратегічних успіхів з обох сторін і з великими втратами, проти нас працюватиме інший бік війни. Чим ми можемо відповісти?

Будьте пильними. До нових зустрічей. Слава українському народові і ЗСУ!

До речі, Міноборони назвало офіційну цифру зниклих без вісті українських військових. 7 тисяч.