Сумщина увійшла у новий етап медреформи

МОЗ оголосило новий етап медреформи – інфраструктурний, який передбачає створення госпітальних кластерів. За словами керівника обласної військової адміністрації Дмитра ЖИВИЦЬКОГО, пілотом передбачаються поетапні зміни в системи охорони здоров’я упродовж 2-3 років. Перший крок вже зроблено. На засіданні профільної комісії обласної ради презентували модель розвитку Сумського госпітального округу

Що таке госпітальні кластери і чим відрізняються рекомендації МОЗ та госпітальної ради Сумської області щодо нової системи охорони здоров’я розповідає Суспільному.Суми заступниця керівника Сумської ОВА Олена Бойко.

– Що таке госпітальні кластери?
– Створення Сумського госпітального округу певним чином пов’язане з питаннями відновлення: кластерні, надкластерні чи загальні – всі заклади охорони здоров’я будуть відновлені повністю. Нова система госпітальних кластерів визначена законом України 2347, який передбачає інфраструктурну частину реформування. За новим підходом мережа закладів охорони здоров’я в області об’єднана в один госпітальний округ і буде додатково поділена на госпітальні округи з урахуванням:

Меж адміністративно-територіальних одиниць.
Географічних особливостей регіону та стану автомобільних доріг.
Поточних і прогнозованих демографічних показників.
Оптимальних клінічних маршрутів пацієнтів.

– Які переваги кластерна мережа має над теперішньою?
– У межах реформи передбачається суттєво покращити маршрути пацієнтів, оскільки найпростіші випадки лікування будуть відбуватися в найближчих до пацієнтів загальних лікарнях. Пацієнти зі складнішими випадками будуть доставлятися у кластерні та надкластерні лікарні, які надаватимуть високоспеціалізовані послуги. Такий поділ дозволить оптимально розрахувати потоки пацієнтів і забезпечити рівномірний доступ до якісної медичної допомоги.

– Кластерні, надкластерні і загальні лікарні – чим вони відрізнятимуться?
– Загальний заклад охорони здоров’я – це багатопрофільний, надає медичну та реабілітаційну допомогу населенню громади або декількох і забезпечує базові напрями стаціонарної медичної допомоги. Тобто, головне завдання загальних лікарень – стабілізувати стан пацієнта та за показами перемістити до кластерних та надкластерних закладів охорони здоров’я. Наступний рівень – це кластерний заклад. Це теж багатопрофільний лікарняний заклад, спроможний забезпечити на території госпітального кластера потреби населення в медичній та реабілітаційній допомозі при найбільш поширених захворюваннях і станах за напряму стаціонарної медичної допомоги. І найвищий рівень – це надкластерний заклад. Це багатопрофільний лікарняний заклад, у якого наявні певні ресурси та технології, орієнтовані на надання медичної допомоги у складних або рідкісних випадках захворювання.

Всі переліки послуг, які будуть надаватися, будуть визначатися Кабінетом Міністрів України. З 2023 року у програмі медичних гарантій будуть враховані обсяги забезпечення медичними послугами відповідно до потреб у межах кожного госпітального округу. Фінансування буде здійснюватися відповідно до наданої медичної допомоги. Забезпечення обладнанням буде здійснюватися з урахуванням саме типу закладу.

– Скільки лікарень на Сумщині потраплять до Сумського госпітального округу і скільки буде надкластерних, кластер них та загальних?
– Зарано оперувати чіткими цифрами. В області створена госпітальна рада, в якій присутні працівники всіх рівнів закладів охорони здоров’я, в тому числі і представники громадськості, експерти.

Точно ми розуміємо, що на рівні області у нас буде сформовано два надкластерні заклади: один на базі обласної клінічної лікарні і один, який об’єднує в собі питання допомоги дітям і породіллям — також в Сумах. Ми передбачаємо створення медичного об’єднання, яке стосується здоров’я матері і дитини: міський пологовий і дитяча лікарня. Ще будуть два кластерні заклади, які поєднають у собі міські лікарні: Центральну, №4, №5, св. Пантелеймона.

В інших чотирьох районах будуть також створені кластерні заклади – на базі Роменської районної лікарні, Охтирської центральної районної лікарні, Конотопської лікарні, а також в місті Шостка буде створено кластерний заклад з надкластерними функціями, враховуючи специфіку цього прикордонного регіону. Передбачаємо створення низки загальних лікарень – це районні лікарні, які сьогодні у нас існують. За критеріями МОЗ, вони мають надавати послуги 50 000 населення. Ми пропонуємо знизити цей поріг до 30 000 для того, щоб зберегти можливість надання медичних послуг в таких загальних лікарнях, як Кролевецька, Тростянецька. Тобто, щоб вони функціонували на засадах загальних лікарень і мали можливість укладати ширшу кількість пакетів з НСЗУ.

Звичайно, “лікарні прикордоння” – це унікальний для нашої області формат, але він дуже важливий. Передбачаємо, що близько 7 закладів у нас отримають статус “лікарень прикордоння” і ми будемо наполягати на тому, що ці заклади також, маючи назву “лікарні прикордоння”, були доведені до стандартів загальних лікарень. Це будуть медичні заклади, які зможуть в автономному режимі надавати всі необхідні послуги населенню, в тому числі і хірургічні.

– Чи не відбудеться скорочення лікарень у зв’язку реформою?
– Скорочення закладів охорони здоров’я не передбачається взагалі. Кожна громада, яка утримує комунальний заклад, має для себе визначити формат його існування. Звичайно, якщо заклад буде мати певні фінансові складнощі, потрібна або зміна профілю, або шукати можливість приєднання до кластерних закладів.

– За які кошти на Сумщині впроваджуватиметься реформа?
– За попередніми розрахунками, в рамках моделі МОЗ і яку ми зараз пропонуємо змінити, початкова сума фінансування реформування становила 7,7 мільярда гривень. Це сума на доведення загальних, кластерних і надкластерних лікарень до відповідних стандартів: обладнання, створення нових відділень, закупівля транспорту, витратні матеріали. Орієнтування при фінансуванні буде робитися на кошти міжнародних фінансових організацій.

– Як довго триватиме процес переходу від старої системи до нової?
– До кінця цього року маємо визначитися спільно із МОЗ щодо моделі Сумського госпітального округу, який буде функціонувати на території нашої області. З 2023 року передбачалося поступове впровадження цієї системи реформи. Звичайно, реформа не одного року, бо це пов’язано з певною реорганізацією закладів, їх об’єднанням, перепрофілюванням. Але все залежить від інтенсивності бойових дій і воєнного стану, який у нас буде діяти на території країни.

– Чи на часі таке реформування зараз?
– Я думаю, що підвищення якості стандартів надання медичної допомоги актуальне в будь-який час. В межах тих можливостей, які ми на сьогодні маємо, потрібно робити все, щоб і якість, і швидкість доставлення пацієнта для надання кваліфікованої медичної допомоги у нас тільки підвищувалась.

– Скільки лікарень в області постраждали від обстрілів росіян та про які збитки йде мова?
– Певні додаткові пошкодження ми продовжуємо фіксувати. Станом на сьогодні – 45 закладів охорони здоров’я постраждали, з них 6 лікарень. Це: Центральна міська, обласна дитяча, Тростянецька, Краснопільська, Великописарівська і Шосткинська лікарні.

Найбільше – Тростянецька міська лікарня. Орієнтовна сума збитків становить майже 6 мільйонів, роботи по цьому закладу вже ведуться. Близько 10 % лікарні було відновлено коштом міжнародних благодійних організацій. Крім того, виділені кошти з резервного фонду державного бюджету. Роботи ведуться і на 65% вони вже виконані.

– Як відбуватиметься відновлення та розвиток мережі медичних закладів на деокупованих територіях?
– Наше головне завдання повністю відновити отримання медичної допомоги і стабільну ефективну роботу. Не тільки лікарень, а і закладів первинної санітарно-медичної допомоги, які постраждали. Є в нас заклади “первинки”, які були повністю зруйновані. Всі чули про Хухрянську амбулаторію, яка отримала грант від Rolls-Royce. Є заклади, які потребують часткового відновлення. Була пошкоджена автомобільна техніка, обладнання всередині.