На межі

Трамп Зіграв Дурачка / А Цей Підіграв / кремль Рахує Прибутки / Статисти Від Влади

Насправді нічого дивного. Воно ж давно туди хилилося. Бо для чого можуть їздити до москви два наближених до президента бізнесмени? Очевидно, для заключення бізнес-угод, це ж логічно. Та ця історія з «відповзанням» від санкцій почалася не зараз і зовсім з іншого. Спочатку в минулому році «друзів путіна» – музикантів, оперних співачок, режисерів – випустили на сцени провідних театрів світу. Потім відкрили для росії павільйон на Бієнале у Венеції. Міжнародний Олімпійський комітет дав дозвіл на участь російських спортсменів, міжнародна федерація волейболу та інші підхопили.

Але знаєте, я щось не чув жодних офіційних протестів з боку держави Україна. Не бачив послідовної роботи по скасуванню скасувань. Можливо, це вік, тож втрачаю зір та слух. Тому не наполягаю.
Цей російський дизель до США – виключно символічна поставка. Такий собі маленький ключ, тихенький посвист, типу: можна!

Трамп хіба розраховує, що ціни на пальне в США впадуть, і Республіканська партія таки виграє вибори. Але ефект насправді може вийти зовсім інший. Медіа США сприйняли цей російський дизель досить вороже, тож, швидше за все, критично на результати голосування це не вплине.

Та давайте побачимо, що передувало цій підлій оборудці з боку Трампа. Президент США неодноразово звертався до президента України з наполегливим проханням не знищувати нафтопереробні підприємства в росії. Зеленський це прохання проігнорував. Тоді Трамп закупив дизель у путіна і сказав, що Україна потребує нового президента, чим, безумовно, знову підняв рейтинг Зеленського до небес. Українці – вони такі, послідовні. Ілон Маск теж висловився в такому ж дусі: мовляв, Зеленський перегнув палку. Бо це не тільки криза в росії, нестача дизеля – криза світова, і на це варто зважати.

Рішення Зеленського можна сприймати по-різному. Можна радіти стійкості і непохитності і аплодувати: палили, палимо і будемо палити!

Але ображений Трамп, тим більше, демонстративно публічно Зеленським принижений («Це слабке рішення!») – дуже небезпечне створіння. Вже відомо, що Україна може залишитися без розвідувальних даних, а без розвідувальних даних воювати стане набагато-набагато складніше. І самим бити, і захищатися. У нас і європейців таких «очей», як у американців на даний момент немає.
Додамо сюди незадоволеного Маска і уявимо ЗСУ без старлінків і високоякісного зв’язку. Це прямий шлях до швидкої поразки.

Не факт, що це станеться або станеться одразу, але Україна знову в зоні високого ризику втрати провідного союзника. Але: ура пану президенту! І винуватий буде Трамп, не сумнівайтеся.
Чи були інші варіанти на столі?

Про що просив по суті справи Трамп Зеленського? Він просив допомогти виграти вибори своїй партії. Уявімо, що Зеленський погоджується не бити по нафтопереробних заводам росії до закінчення виборів, тобто до першого тижня листопаду, рівно місяць. І тоді б Трамп міг оголосити це своєю маленькою перемогою перед виборами, хоча знову ж таки, навряд чи це допоможе.

Але б стосунки зміцнішали, і до того ж, взамін можна було точно попросити багато чого для України. Тобто мати свої вигоди з цієї дуже негарної угоди, але з можливими позитивними наслідками для країни.

Не можу сказати, який шлях правильний. Емоційно, без сумніву, перший. Другий шлях більш прагматичний, але не дає такої публічної потужності, стійкості, незламності та й таке.
Натомість Трамп програв (і ще програє) через цю угоду скрізь. Наразі він дістає неймовірної критики з боку як однопартійців, так і суперників-демократів. «Це зрада!» – напевне, найкоротше визначення цієї угоди. Дуже тупо, містер президент. Дуже тупо.

І отже, якщо Україна з цього точно нічого не виграла, Трамп напевне також, то хто ж тоді має зиск із цієї оборудки?
Відповідь очевидна – кремль.

І дивним чином багато речей складаються за Трампа так, що всі вісти забирає собі путін.
Окрім усіх інших прямих проблем, Іранська війна принесла і подорожчання нашої війни на 30% приблизно. Але якщо для росії подорожчання енергоносіїв – великий плюс, то для України – такий самий великий мінус. Практично вся військова техніка їздить на дизелі, тож здешевлення дизеля – прямий інтерес України.

І отут будь-яка розумілка ламається.

Тим часом Україна цілодобово під обстрілами. Цивільні люди гинуть десятками, у тому числі, діти. Не рахуючи важкопоранених, контужених, травмованих емоційно…
Натомість наші посадовці.
Мер Києва Кличко: «Їдьте з Києва, це питання виживання!».
Радник Зеленського з безпілотних систем «Флеш»: «Ворог готує ще більш швидкісні «шахеди»… Ворог встановлює на дрони прибори, які дозволяють обходити наші РЕБи».
Міністр фінансів Марченко: «Дефіцит бюджету – 30 млрд доларів» (після того, як розподілили влітку десятки мільярдів на ремонти доріг, тротуарів, клумби, кіновиробництво, потреби уряду, ВР, офісу резидента, «Єдиний телемарафон» (додали зараз ще 100 млн грн), мільярди на утримання державних та міських адміністрацій міст, що вже давно не тільки під окупацією, а й знищені до останнього будинку).

Тобто ці люди виходять на публіку і просто констатують факти, прямо як той комічний алкоголік д. мєдвєдєв: «Дєнєг нєт, но ви дєржитєсь!». «Антидронів немає, але ви тримайтеся», «Тепла і електроенергії не буде, тому їдьте куди подалі!».

До речі, щодо Києва. Гроші з бюджету столиці забрали. «План стійкості», поданий мерією, уряд не затвердив і грошей додаткових на підготовку столиці до зими також не дав.

Ціни на оренду в західних регіонах України вище нині за ціни в Європі. Кому війна, а кому заробіток. Так же і в 2022-му було: поляки та інші приймали безкоштовно, а на заході країни брали гроші. Якось соромно про це й казати, чи що…

Немає сенсу тут наганяти паніку, звісно. Але коли починаєш складати до купи, а потім вибудовувати причинно-наслідкові зв’язки між подіями і прогнозувати найочевидніші наслідки, волосся помалу на голові та й заворушиться.

То що робити? Та все вже зроблено, вітаю. Тому допомагаємо ЗСУ. Єдиний вірний шлях нині. За пару місяць країна остаточно стане суцільним полем битви за виживання. Гарно, хоч зиму прогнозують теплу.