Початок

Похмурий Прогноз / Хаос В Європі / Напередодні Великої Кризи / Трамп І Його Маразми

Напевне, якщо читати «підвальчик» регулярно, то може скластися враження, що ви читаєте хроніку кінця світу. Приблизно так воно і є. Тільки ми говоримо не про кінець світу в тому апокаліптичному значенні, після якого прийде Господь і судитиме всіх нас, а про кінець того сталого світу, який ми всі знаємо, в якому народилися. Але помре велика кількість із нас або разом із ним, або, якщо (не) пощастить, в світі іншому, створеному за інших правил.

Про що мова? Про війну і її мету, зрозуміло. Про те, що правила, за якими існує світ, буде переписано, кордони – переміщені, деякі країни (а, можливо, й народи) зникнуть або залишаться несамостійними утвореннями без власної волі та культури. Що Європа мусить припинити існування в сучасному вигляді – з її цінностями, історією, соціальним захистом, повагою до прав людей та свобод. Натомість домінуватимуть дві або три (читайте Оруела) види державного управління: авторитарний, консервативний і анархічний.

Дозволю собі тут трохи пофантазувати на цю тему, можете не сприймати всерйоз, бо насправді від цих дурацьких прогнозів тільки голова болить. Знання, як стверджував Екклезіаст, воно примножує печалі. А так, як наше суспільство обрало собі шлях невігластва і обрало собі в очільники невігласів, то печалитися для нас неприродно. Відповідно, прогнози і аналітика – це зайві речі, які заважають обманювати самих себе. Інколи обман називають надією або вірою. Деякий час це працює.

Отже, розпочнемо буйний політ нашої фантазії.

Ми багато разів акцентували увагу, що перемога росії і Китаю, а тепер і США над Європою залежить від того, наскільки довго і вперто триматиметься Україна. І коли Україна вже стоятиме на краю, то кремль увімкне в Європі ті інструменти, що до цього працювали дуже епізодично. А саме: мітинги, масові заворушення, теракти, і все для того, щоб посіяти хаос в управлінні. Наразі ми бачимо, що в кількох країнах цей сценарій почав реалізовуватися.

Франція, Іспанія, Португалія, Італія, Албанія. У цих країнах відбуваються безпрецедентні за руйнацією «акції протесту», хоча насправді протести та їх благородна мета, як, наприклад, підвищення якості середньої освіти у Франції, – лише ширма, якою користуються ті, хто стоїть за цим безладом. Треба також відзначити, що рушійною силою хаосу організатори далекоглядно зробили молодь 15-21 року, віку, якому притаманно йти всупереч правилам, притаманний максималізм, але не притаманні холоднокровний аналіз і раціональні висновки. Під час презентації своєї книжки в Парижі автор цілком випадково потрапив до епіцентру подій на площі Республіки в Парижі, і мав можливість спостерігати, як цією молоддю технічно керують партійні діячі в малинових жилетках, як організовано скандуються лозунги та піднімається палестинський прапор. Палестинський прапор – це важлива деталь цих протестів. Але справа не в боротьбі за Палестину, вільну від Ізраїлю.

Палестинський прапор також використовується як протестний символ, хоча той же уряд Франції не підтримує Ізраїль в його війні в Газі, наприклад, як США. Але відомо, що у Франції мешкає величезна кількість мусульман, для яких палестино-ізраїльські стосунки є дуже чутливою темою. Тож підняти над хаосом прапор на підтримку «палестинських братів» – значить, залучити до протесту величезну кількість молодих мусульман, яким, може, і наплювати на покращення якості освіти, але на цю проблему – точно ні. За цим усім стоять гарно організовані партійні структури «лівих» партій, точніше, так званих «лівих» партій, бо мета їх створення – зовсім інша. І тут залишається лише сказати, про сотні, якщо не тисячі «сплячих» терористичних груп, готових у будь-який момент не тільки, користуючись масовими заворушеннями, підпалити мерію або церкву, а й підірвати колії чи електростанції. І це не тільки вихідці з Африки чи Азії, це й вихідці з росії, теж переважно мусульмани, гарно навчені, мають зброю, вибухівку та бажання нарешті «навести лад» у чистенькій Європі.

Чому саме зараз?
Тому що Україна стоїть на краю величезної зимової кризи.
Можливо, мені не потрапляють на очі дописи розумних людей, але переважно доводиться читати бравурні дописи про «протрималися в 2022-му, протримаємося і зараз!». Що є великою помилкою ще до того, як щось почалося.

Якби ви послухали тих, хто робить великий бізнес і хто залишився без складів, то почули б, що обсяги товарів і продуктів, які завозяться через кордон до України, катастрофічно ними зменшені. Бо немає де зберігати товари. Немає підземних складів, сховищ, немає нічого. Чудово, що в Сумах відкрита школа на 500 учнів. Але що ці діти їстимуть? При тому, що ситуація в маленьких містах і селах із продуктами буде значно краще, ніж у містах великих – за рахунок підсобних господарств, перш за все. Тут немає жодного прогнозу на голод, але є суттєве занепокоєння, чи впорається країна з таким навантаженням. Наші втрати від дальнобійних обстрілів по впливу на життя людей значно більші, ніж втрати ворога. Це, сподіваюся, зрозуміло. Зима буде надважкою. І це без прогнозів по ситуації на фронті, де, як ми сподіваємося, ситуація хоча б не погіршиться. Та ми можемо тільки уявити, що інтенсивність ворожих обстрілів тільки збільшиться, і за найближчі два-три місяці інфраструктура (тепло, газ, електроенергія, каналізація) в більшості міст зникнуть. Як це відбувається вже в Луцьку, Києві, Рівному, інших містах ще нещодавно глибокого тилу, які потрапляли під масовані обстріли хіба раз на пару тижнів.

І ми можемо тільки здогадуватися, якою ситуація стане в Європі за цей час. Звісно, за умови, якщо прогноз, що це початок Великого руйнування, вірний.

По факту, нашими союзниками, які можуть уникнути подібної участі, залишаться країни Скандинавії, Балтії, Польща (думаєте, що там робив Зеленський після всіх своїх випадів?), Румунія, можливо, частково Угорщина.

Можливо це стало лише за однієї умови – повного маразму (чи зради?) Дональда Трампа. Його нице падіння вражає, і щоб зафіксувати це, потрібно дочекатися 3 листопада, тобто дня виборів. Якщо все завершиться так, як прогнозує соціологія, то десь в кінці січня влада в США буде суттєво переформатована і готова протиставити Трампу серйозні аргументи аж до імпічменту, а Україні – допомогу.

Та туди ще дожити треба.

До нових захоплюючих зустрічей. Вибачте, що не повеселив. Та й без мене є кому.