Людмила СТАДНИЧЕНКО: «Сучасна бібліотека – це мережа нових можливостей для сумчан»

Наприкінці вересня, 30 числа, в Україні відзначали День бібліотек. Це свято стало гарним приводом зустрітися з директором Сумської централізованої бібліотечної системи (ЦБС) Людмилою СТАДНИЧЕНКО. Варто зазначити, що нинішній рік для нашої співрозмовниці є знаковим – рівно 30 років тому вона була призначена на цю посаду. За роки діяльності Людмила Михайлівна згуртувала навколо себе професійний колектив, який гідно пройшов непрості випробування часом та став невід’ємною частиною духовного, суспільного й громадського життя древнього й вічно молодого міста над Пслом. На сьогодні до ЦБС м. Суми входять: центральна бібліотека ім. Т. Шевченка та 18 бібліотек-філіалів, де працюють 166 працівників (125 бібліотечних), які обслуговують 77 тисяч читачів. До послуг сумчан книжковий фонд, що налічує близько мільйона примірників. В активі сумських бібліотек 100% комп’ютеризація та інтернет-мережа, електронний каталог книжкового фонду, яким можна скористатися, відвідавши оновлений сайт ЦБС.

Форми роботи
r: Наскільки активно сумчани сьогодні цікавляться бібліотеками і що ви їм пропонуєте?
Людмила Стадниченко: Треба зауважити, що ми не наукова, а масова бібліотека, тому повинні обслуговувати усі категорії населення. Й нам це вдається! До нас все частіше приходять не лише за новими читацькими враженнями, я й за актуальною найрізноманітнішою інформацією з професійних, соціальних питань, дозвілля, хобі та багато чого іншого. Йдучи у ногу з часом, бібліотечні працівники ЦБС запроваджують нові методи обслуговування читачів. Так, ввели таку форму роботи, як індивідуальне обслуговування. Беремо у своє поле зору цільову групу, наприклад, педагогів-істориків. Проводимо анкетування, досконало вивчаємо коло їх професійних та життєвих інтересів, захоплень, хобі. А далі бібліотекарі-методисти моніторять надходження на теми, які цікаві для обраної цільової категорії читачів, та повідомляють електронною поштою про наявні публікації разом з короткими анотаціями. Якщо пропонована література читачу потрібна та корисна, він звертається до бібліотек-філіалів, чи інтернету.
Структура розміщення 18 бібліотек-філіалів ЦБС побудована таким чином, що вони охоплюють і центр, і найвіддаленіші околиці міста. Усі наші заклади – це бібліотеки сімейного читання. До читацької аудиторії ЦБС входять різні вікові групи сумчан – від малечі трьох років до людей старшого, поважного віку. Причому більша половина відвідувачів – це юне покоління містян.
Приємно спостерігати, як молоді батьки приводять своїх діток до бібліотек й вони разом відкривають світ знань – світ книг. В сім’ях, де читають батьки, там й діти змалечку люблять книгу. Також важливу роль у формуванні культури читання відіграє школа. Сумські вчителі проявляють активну зацікавленість, щоб учні підростали освіченими, розвитими, тому до бібліотек на масові заходи, тематичні уроки приходять цілими класами. Зі свого боку й бібліотечні працівники часті гості навчальних закладів, де вони ведуть велику просвітницьку роботу з підростаючим поколінням.
Окрема частина роботи ЦБС – це співпраця із місцевою виконавчою владою. Адже покликання сучасного бібліотекаря – не просто видавати та міняти книжки, а активно реагувати на нові виклики, проблеми сьогодення. Тому усі бібліотечні заклади долучаються до проведень міських культурних заходів, проектів. Один з красномовних прикладів плідної співпраці з міською владою – це участь в інформаційній компанії щодо законодавчих змін в наданні субсидій для населення. Згідно графіку, соціальні працівники проводять консультації у кожному філіалі. Це досить вдала форма роботи, й люди, особливо пенсіонери, дуже задоволені. Їм комфортніше з’ясувати проблемні питання у затишній атмосфері бібліотеки, розташованої поблизу дому, ніж їхати до кабінету чиновника управління соціального захисту.

Бібліотека можливостей
r: Як вдається зберігати свої філіали і розширювати їх можливості?
Л.С.: За останні 30 років у Сумах не закрили жодної бібліотеки і не скоротили жодного бібліотекаря. За цей час бібліотеки розширили сферу діяльності й стали осередками живого спілкування, підтримки та майданчиками для комунікацій міської влади з громадськими організаціями, жителями міста.
У 2000 р. скорочувалася соціальна сфера промислових підприємств. У зв’язку з цим гостро стало питання про подальшу долю відомчої бібліотеки заводу ім. Фрунзе, що по вул. Горького 21. Керівництво планувало передати до ЦБС лише фонди, приміщення залишити за заводом, а персонал звільнити й вигнати, скажімо прямо, на вулицю. Мене, як професіонала, обурила така постановка питання, бо фрунзенська бібліотека мала чудовий персонал, багатий фонд. Тому виникла ідея зберегти цей заклад й створити на його базі спеціалізовану бібліотеку для обслуговування людей з обмеженими можливостями. Нам, як першопрохідцям, прийшлося нелегко – переконувати, пояснювати, але ми отримали підтримку громадських організацій, й діло зрушило з місця. З міського бюджету було виділено один мільйон грн., на ті часи кошти величезні. У першу чергу в бібліотеці зробили капітальний ремонт, побудували пандуси. Паралельно з переобладнанням приміщення під потреби й можливості інвалідів бібліотекарі творчо освоювали й винаходили шляхи співпраці з цією категорією людей. Й нині наш 17-ий філіал є чудовим прикладом просвітницької роботи з людьми з обмеженими можливостями. Для багатьох сумчан-інвалідів ми відкрили новий світ знань, світ спілкування й нових соціальних можливостей, участі в житті міста. А завдяки освоєнню міжнародного гранту, в цьому філіалі створили інформаційний портал, й нині його відвідують люди з інвалідністю, які мешкають у різних країнах світу. Наш досвід приїжджають переймати іноземні делегації, адже це перша й поки що єдина в Україні базова бібліотека для обслуговування людей з обмеженими можливостями.

Книжковий фонд
r: Як часто отримуєте новинки і чим найчастіше поповнюєте свої фонди?
Л.С.: Формування бібліотечних фондів – безперервний процес, бо ж читачі прагнуть мати доступ до нових видань. Щорічний бюджет для поповнення книжкового фонду ЦБС м. Суми складає 185 тис. грн. На жаль, ці кошти не покривають усі запити й потреби центральної бібліотеки ім. Шевченка та 18 філіалів. Велику допомогу у комплектації фондів надають депутати усіх рівнів. За останні десять років з’явилися нові якісні видання українською мовою, які випускають вітчизняні виробники. Це чудові зразки художньої, освітньої літератури, підручників та інших тематичних розділів. Приємно, що заповнилася ніша підліткової аудиторії, але ще недостатньо книг по технічній та галузевій тематиках, з питань психології, медицини та здоров’я. Варто згадати Й про питання, яке ставилося на Першому Сумському книжковому форумі, започаткованому восени 2018 р. Мова йде про налагодження співпраці з місцевими видавництвами. Було б логічно, якщо б з кожного тиражу до ЦБС надходили книжкові новинки – це найближчий шлях до читача, окрім того, видавництва отримуватимуть додаткові інформаційні та іміджеві бонуси.

Зворотній зв’язок є!
r: Які цікавинки, окрім книжок, можна сьогодні знайти в наших бібліотеках?
Л.С.: Традиційно до Дня бібліотек колектив ЦБС проводить масовий вуличний захід. Як правило, бібліотекарі у живому невимушеному діалозі розповідають про книги, нові можливості наших закладів. Цьогорічний промозахід відбувся 27 жовтня й приніс нам низку приємних сюрпризів у вигляді великої кількості схвальних відгуків про роботу ЦБС. Читачі-сумчани поважного віку підходили до мікрофона й щиро дякували за цікаві заходи, зустрічі. Вони відзначали, що бібліотеки за місцем проживання стали не лише джерелами інформації, а й незамінними оазами душевного спілкування та моральної підтримки. До міської влади лунало багато звернень та побажань щодо обов’язкового збереження бібліотечної мережі міста, бо це дуже потрібно людям.
Цьогоріч у серпні в бібліотеці-філії №17 відбулася презентація міжнародного проекту – аудіовистави за п’єсою сумської письменниці Богдани Олександровської (Л. Говійна) «Моя українська мама». Творчий проект, в якому були задіяні люди з особливими потребами, а саме незрячі люди, втілили в життя сумчани Анатолій та Дарія САССИ. Завдяки можливостям інтернету в аудіовиставі взяли участь 24 актори-аматори з різних куточків планети: України, Німеччини, Росії, Північного Кавказу. А записав, змонтував, обробив та звів усі треки аудіовистави наш земляк – роменчанин Віталій ВЕЛЬГУС. Варто зазначити, що бібліотека-філія №17 тісно співпрацює з ГО «Ініціативи Слобожанщини». Разом вони реалізують проект «Аудіокнига – читання без кордонів». Бібліотека-філія має майже 1 тис. аудіокниг. Кожен користувач бібліотеки має можливість записати на електронний носій улюблену аудіокнигу.

Нотатки до портрету
Людмила Стадниченко виросла у сім’ї військового офіцера, тому родина часто змінювала місце проживання. Так, народилася Людмила в 1949 р. у російському місті Чита, а юнацькі роки та частину дорослого життя провела у Киргизії. У місті Бішкек вона отримала вищу освіту, закінчивши Киргизький педагогічний інститут (факультет педагогіки та психології). Працювала викладачем педагогіки і психології в технікумі у місті Бішкек.
Заміжжя та народження двох дітей вплинули на подальшу кар’єру Людмила Михайлівни – вона переходить до дитячого садочку вихователем-методистом. Прагнення до подальшої самореалізації, самовдосконалення втілилися в стінах Державної республіканської бібліотеки, де Людмила Стадниченко отримала перший досвід роботи бібліотекаря масового відділу. Паралельно вона здобуває ґрунтовні знання у Московському інституті культури на заочній формі навчання. Згодом Людмилу Михайлівну призначають заступником Державної республіканської бібліотеки.
У 1988 р. доля робить несподіваний поворот – сім’я Стадниченків переїжджає на Сумщину – батьківщину чоловіка. Зваживши на її солідний професійний досвід, Людмилу Михайлівну призначають директором Сумської централізованої бібліотечної системи, де вона працює й по сьогоднішній день. За 30 років професійної діяльності Людмила Стадниченко удостоєна нагород та визнання: заслужений працівник культури України (2004), почесні відзнаки Сумської міської ради «За заслуги перед містом» II ступеня, «За майстерність», нагрудний знак «Подяка міського голови».

Олена Шевченко

“Панорама” 41-2018