Десять років війни

Розрахунок путіна / Наступ На Волинь / Війна Триватиме Довго / Терор – Головна Зброя Кацапні

Кремлівський диктатор зробив ставку на довготривале інтенсивне протистояння, що неодмінно мусить привести до значно більших руйнувань і більшої кількості щоденних жертв. Як серед військових, так і серед мирного населення. Розрахунок цього негідника зрозумілий – військових, матеріальних та людських ресурсів росія має значно більше, ніж Україна. Тож за певний час у України мусять закінчитися зброя, боєприпаси, їжа, вода, електроенергія, гроші перестануть щось важити, але головне – мусять закінчитися люди. Особливо ті, які можуть і хочуть взяти до рук зброю і готові ризикувати власним життям. Напевне, десь у глибоко засекречених спеціальних науково-дослідницьких інститутах кдб-фсб уже зроблено такий розрахунок – скільки сотень тисяч треба вбити українців, щоб зламати волю до спротиву. Не знаю, який коефіцієнт втрат з обох сторін там беруть до розрахунку – один до трьох чи один до п’яти, але математично, за такою схемою, перемога рано чи пізно мусить прийти до путіна. За рік чи за два, для нього не важливо. Важливо, щоб перемога прийшла. Але що робило провальними всі попередні розрахунки і плани кдб-фсб щодо України? Згадаємо Майдан, АТО, «Київ за три дні» тощо. Абсолютна неувага до національних відмінностей українців і росіян. Бо там, де росіянин біжить і плаче, українець лише стає злішим та впертішим.

Звісно, математичну пропорцію нам не подолати, росіян реально фізично набагато більше. Це факт. Проте, напевне, ви всі звернули увагу, наскільки збільшилися втрати ворога за даними Генштабу останні тиждень-два? Не берусь судити, з якими конкретно діями двох армій це пов’язано, але факт, як то кажуть, має місце. Не пам’ятаю, але хтось із експертів сказав, що нищівними втратами для росіян будуть вважатися тисяча за день (загиблих і поранених). Звісно, при тому важливо наші втрати зберігати на можливо мінімальному рівні. Очевидно, що росіяни на зиму спробують перейти до оборонних дій, щоб все стало навпаки, і пропонуватимуть (вже пропонують) мирні переговори для закріплення захоплених територій за собою.

Якщо ж взяти до уваги другий чинник – зброю та боєкомплект, то тут путін явно прорахувався. Як пишуть західні медіа, на Херсонському напрямку в українців уже створена перевага в артилерії. Наше ППО, навіть ще не отримавши нових видів озброєння від західних союзників у повному обсязі, працюють, наче боги. Звідкілясь взялися десятки літаків і вправних льотчиків, дрони та інші засоби, здатні торпедувати Чорноморський флот росії на базі перебування. Паралельно зростає майстерність тих, хто працює за сучасною військовою технікою, відповідно, зростає ефективність дій. Там, де росіяни витрачають двадцять п’ять снарядів, українці роблять один точний постріл. Тому надважливим завданням для путіна є перерізати шляхи постачання зброї, медикаментів, продовольства, гуманітарної допомоги. Один із можливих шляхів це зробити – нанести невідпорний удар вздовж польського кордону, захопивши Луцьк та Рівне. Український Генштаб чудово розуміє цю загрозу. Але навіть, якщо уявити, що росіянам вдасться щось зробити у тому напрямку (просунутись, наприклад, на тридцять-сорок кілометрів), в України залишаться ще досить довгі кордони з Румунією, Польщею, Словаччиною (про Угорщину – ані слова). Так що виконати завдання зруйнувати логістичні схеми і припинити поставки зброї та всього іншого, росіянам не вдасться.

Українці та їх союзники, без сумніву, також готуються до тривалого протистояння. путін у своїй черговій божевільній промові на «валдайському форумі» попередив усіх про «…десятиліття нестабільності». Віталій Портніков, спираючись на висновки західних аналітиків та заяви політиків, теж говорить, що всі ми мусимо готуватися до «десятиліття війни». Очевидно, люди, які приймають рішення та мають доступ до широкої інформації не бачать варіантів завершення воєн у коротший за десять років термін. При тому є одна цікава деталь. Завдання України – у найближчі рік-два відновити кордони у межах 1991 року і вступити в НАТО. Щоб вир інших воєн спостерігати як глядачі, а не як прямі учасники. Чому так? Бо героїчний спротив українського народу унеможливив у найближчій перспективі напад росії на Європейський союз. путін планував зайняти переможним маршем Україну (принаймні, до Збруча), щоб потім з її території та її ресурсами, у тому числі, людськими, атакувати Європу. Та не так сталося, як гадалося. Тепер доводиться проводити мобілізацію, відпускати за кордон до мільйона працездатних і не найдурніших чоловіків та спеціалістів, шукати поповнення на «зонах», в Центральній Азії, Афганістані, Сирії. Тобто тягнути до України злочинців та терористів, які, у купі з російськими солдатами-злочинцями, створюють, напевне, наразі найогиднішу армію мерзотників у світі. ІДІЛ порівняно з ними видаватимуться благородними солдатами.

На це – терор над мирними мешканцями – путін насправді покладає свої головні сподівання. При всій своїй пихатості та обмеженості, на росії не можуть не розуміти тих висновків, про які ми з вами тут говоримо. Тому єдине, у чому ворог матиме перевагу – у нелюдській жорстокості до цивільних людей. Можна лише поспівчувати тим, хто знаходиться в окупації і не піддається «рускому міру». І, само собою, росіяни будуть намагатися нищити наші об’єкти життєзабезпечення, не рахуючись із грошима, жертвами, руйнуваннями, міжнародним становищем.

Бо зараз для путіна є так: якщо він програє – то він програє все своє життя. Якщо виграє, то може продовжити нищити все навколо і насолоджуватися руйнуваннями. Навряд чи він застосує ядерну бомбу, до речі. Бо американці попередили його про «особисту відповідальність», тобто сказали, що у разі спроби застосування зброї масового ураження, на путіна та його родину очікує смерть.

Нехай він здохне швидше. Слава ЗСУ та українському народу, який стоїть за всі народи Європи та цивілізованого світу. Четвертий НедоРейх має бути зруйнований.