Суми: новини, події, коментарі

Нотехс - будівництво у Сумах

Ангели, знижайтеся… (Фото)

140

У Центральній міській клінічній лікарні рятують життя та повертають з сутінків свідомості важких пацієнтів з ушкодженнями головного й спинного мозку – травматичними та інсультними. Напередодні різдвяних свят – про нелегке, але вкрай потрібне людям, суспільству покликання нейрохірургів, неврологів та реабілітологів. Про надію, яку вони дарують…

– Донедавна пацієнтів-«інсультників» лікували як? Крапельниці, пігулки, ЛФК – чекали, поки тромб розсмокчеться. Виживали щасливчики: хто чіплявся або кого рідні відмолили, – такий професійно саркастичний меседж кореспонденти «r» не раз чули від лікарів, спілкуючись, як-то кажуть, «off-records». – Нині світова медицина й вітчизняні ентузіасти пропонують ефективніші методи, зокрема ендоваскулярну хірургію, але поки це недешево коштує. Що далі? Україна на роздоріжжі. Але хай владоможці, багатії не сподіваються врятуватись в іноземній клініці: інсульт, мов Божа десниця, розбиває миттєво. І не важить, скільки в кишенях, – головне, щоб на відстані до 100 км був профільний медичний центр, куди довезуть, стабілізують, кваліфіковано порятують. Годинник тікає – кожна хвилина інсультної коми зжирає клітини мозку, і людина без належної медичної допомоги або йде в засвіти, або назавжди стає інвалідом… Вихід – розбудувати сучасну вітчизняну медицину. І тут – тільки державницька воля!

 width=

Ангели, знижайтеся, до землі спускайтеся,
Бог, що сотворив нам віки, живе нині з чоловіком…
Григорій Сковорода, «Сад божественних пісень»

Валентина ДОМІНАС, заслужений лікар України, директорка КНП «Центральна міська клінічна лікарня» СМР; нагороджена відзнакою «За заслуги перед містом» ІІІ ст.:

 width=

– Комунальне неприбуткове підприємство «Центральна міська клінічна лікарня» Сумської міськради (ЦМКЛ) – так називається наш заклад нині – це багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування ІІ рівня вищої акредитаційної категорії, що належить до опорних медичних закладів області та надає цілодобову стаціонарну допомогу при гострих хірургічних і терапевтичних захворюваннях. Нашу адресу сум’яни знають дуже добре: вул. 20-річчя Перемоги, 13, (р-н «Липки»). Загальна потужність лікарняного стаціонару – 360 ліжок, поліклініка обслуговує до 550 хворих за день. У складі медзакладу й міська поліклініка №2, розташована по вул. Привокзальній, 31, у старовинній будівлі – пам’ятці громадської архітектури.

Ми з гордістю можемо сказати: за останні десять років лікарня перетворилася на сучасний медичний заклад, у відповідності до європейських стандартів. Наразі технічно устатковані кілька нових відділень, зокрема: хірургічне, на базі якого створено міський Центр проктології, ендоскопічний Центр, а також наша гордість – міський Центр церебро-васкулярної та серцево-судинної патології, у складі якого об’єдналися фахівці неврологічного, нейрохірургічного напрямків, а також інтервенційної кардіології та післяінсультної відновної реабілітації. Лікарі Центру постійно «в русі»: цікавляться новими методиками й самі пропонують нове, проходять перенавчання, підвищуючи лікарську компетенцію, комунікують з провідними вітчизняними й світовими фахівцями.

У мене є приповідка: «Або робити добре, або ніяк…». Це про те, що, якщо починати нову справу, то одразу робити її на совість, обдумано, в повному форматі, на результат пацієнта (а не лікарняної статистики), вивчивши успішний досвід колег з інших регіон, країн. І, дякуючи долі, однодумців й помічників на цьому поприщі в мене не бракує. Щиро кажу: в ЦМКЛ сформувалась команда лікарів-практиків, які вболівають за свою справу. Живуть нею.

Наш заклад першим в області почав застосовувати найсучасніші види медичної допомоги при інсультах й по сьогодні їх активно впроваджує. Так, у неврологічному відділенні лікування ішемічного інсульту методом системного тромболізису почали з 2014 р., і вже в 2019 та 2020 рр. ЦМКЛ посіла перше місце в Україні за якістю та кількістю проведених тромболізисів. На визнання цих лікарських заслуг ми були відзначені сертифікатами – діамантовим та платиновим – авторитетної в професійних колах Європейської Асоціації боротьби з інсультом – ЕSО Angels Awards. До того ж, наші лікарі-неврологи та медичні сестри пройшли повне навчання й підготовку у відповідності до європейських практик лікування пацієнтів з інсультами різних форм, у т.ч. тромболізисної допомоги. Координатором фахової підготовки була та ж Angels Awards.

З 2018 р. в ЦМКЛ створена сучасна нейрохірургічна служба, метою якої є поетапна високоспеціалізована допомога хворим з усіма видами інсультів в Сумському регіоні, до роботи залучені лікарі високого класу. Зазначу, наші нейрохірурги володіють всіма методами оперативних втручань при інсультах: як відкритими («класична» операція з розтином тканин, або трепанацією, – ред.), так і ендоваскулярними (малотравматична, через прокол в стінці кровоносної судини, – ред.), а також реваскулярними (на відновлення ушкоджених судин, -ред.) операціями. Окремо зауважу, ми дотримуємось світових стандартів лікування хворих з інсультами: проведення системного тромболізису в межах терапевтичного вікна до 4,5 годин, на другому етапі – до 6 годин – застосування внутрішньо судинних реваскуляризуючих оперативних втручань тощо. Станом на січень 2021 р. в ЦМКЛ проведено 22 ендоваскулярні операції щодо видалення тромбів з артерій мозку, наразі в області ця методика застосовується лише в нашому Центрі церебро-васкулярної та серцево-судинної патології. Також нейрохірургами проведено 104 оперативні втручання з видалення внутрішньо мозкових гематом та артеріовенозних мальформацій різної локалізації, 25 стентувань сонних артерій та 5 видалень атеросклеротичних бляшок з сонних артерій відкритим способом.
І наостанок зазначу, Національною службою здоров’я України (НСЗУ) підписано договір з КНП «Центральна міська клінічна лікарня» СМР щодо надання послуг за напрямком «Медична допомога при гострому мозковому інсульті в стаціонарних умовах». Відтак наш заклад на сто відсотків відповідає високим вимогам НСЗУ у цій царині медичної послуги.

«УНІКУМИ» В ПРИКОЛЬНИХ ШАПОЧКАХ
– Ні, наперед із часом нашої зустрічі я визначатись не буду. Ні, навіть приблизно! – чоловічий голос у слухавці залунав металевими нотками. – От зробимо операції – планові й ті, «що будуть», – тоді я вас наберу, тоді й поспілкуємось!

Таким було наше телефонне знайомство з лікарем-нейрохірургом вищої категорії, кандидатом медичних наук, в.о. завідувача нейрохірургічним відділенням з ПІТ Володимиром КОЛЕСНИКОМ. Ну що ж, диктувати своє не було потреби, а тільки майнула думка: з усіх хірургів найнепередбачуваніші, напевне, нейрохірурги, бо щодня – рука в руку – із Провидінням.

 width=

Наступного дня пообіді, прочинивши двері в ординаторську, бачимо, як на дивані, мов три богатирі, вмостились хірурги, – сьорбають каву й кепкують з себе та перипетій життя. Операційний день був напруженим, але вдалим – можна й передихнути. На комп’ютері, спеціально для журналістів «r», гортають світлини пам’ятних операцій: трепанації черепів, здеформовані хребці, відкриті операційні поля, утягнуті косметичні шви. Кореспондентам вже й млосно, хірурги ж у своїй стихії.

-Девіз нашого відділення: оперувати відкрито та ендоваскулярно, оперувати весь спектр – усю нейрохірургічну патологію на головному й спинному мозку, – рубаючи простір фразами, зауважує нейрохірург Володимир Колесник. – До речі, це американська практика, але й нас так вчили. І це накладає неабияку відповідальність на хірурга: він має опанувати в рази більший масив знань та вмінь, – словом, бути універсалом. І наші хірурги нічим не гірші, аніж європейські, – подекуди кращі. Єдиний нюанс: за кордоном платять по-іншому…»

Дізнаємось, що нейрохірургічне відділення ЦМКЛ на 15 ліжок (шість – інтенсивної терапії) відкрите у листопаді 2019 р. Команда – п’ять нейрохірургів, 15 медсестер, 4 молодші сестри. Відділення такого профілю – єдине на теренах Сумщини, надають висококваліфіковану невідкладну допомогу хворим на гострий мозковий інсульт – геморагічний та ішемічний, нейрохірургічну допомогу при різних видах профільних патологій, зокрема пацієнтам з гідроцефалією, пухлинами головного й спинного мозку, травмами та дегенеративними захворюваннями хребта, формами больового синдрому центрального та периферичного генезу, вродженими аномаліями мозку, наслідками тяжкої черепно-мозкової та хребетної травм, що потребують оперативної корекції. За рік виконано 220 ендоваскулярних та 157 відкритих операцій.

– Сьогоднішні пацієнти – старша жінка й молодший мужчина, – ніби прокручує «кадри» операційного дня наш візаві, – дві однакові патології. Вертебропластика хребта зазвичай триває 20-25 хв. У чоловіка – стандартно. У жінки два хребця зазнали компресійного перелому внаслідок зменшення щільності кісткової тканини. Ми пунктували хребець, голкою вводячи у зроблений отвір кістковий цемент. Це марудно. Стан кісток 65-літньої пацієнтки змусив оперувати 2,5 години! Аж упріли!

В ході розмови з’ясовуємо, що більше року в нейрохірургічному відділенні ЦМКЛ практикують оперативні втручання при посттравматичних та дегенеративних патологіях хребта. Зроблено більше ста операцій. Напрямок став можливим завдяки співпраці з харків’янином Костянтином ­ПОПСУЙШАПКОЮ, доктором медичних наук, ортопедом-травматологом вищої категорії, визнаним фахівцем зі спинальної хірургії, провідним науковим співробітником Інституту патології хребта та суглобів ім. М.І. Сітенка АМН України.

– У Сумах і області бракує фахівців зі спинальних патологій, за хірургічною допомогою хворі змушені їхати до міст-мільйонників, хоча недужа людина прагне оперуватись ближче до дому, до рідні, до того ж столична клініка – більші витрати, що не кожна родина може собі дозволити. От мій однокашник Костянтин Попсуйшапка й допомагає нам заповнити прогалину, навчаючи сумських нейрохірургів спинальній хірургії. Спершу приїздив до Сум на операції й лікарські консультації час від часу, нині – двічі на тиждень, і пацієнтів та роботи не меншає, додається. От і сьогодні дві операції, сім консультацій.

…Хірург – це не тільки мізки й руки віртуоза, це й характер з легованої сталі. Гострі кути непоступливої вдачі нейрохірурги ховають за медичними шапочками з принтами. Така своєрідна змагальність – у кого прикольніше. У Володимира Колесника – з мультяшними алігаторами. Каже: шапочка суто операційна й фартова. І ми йому віримо. Він – легенда, про якого з жаром й вдячністю переповідають колишні пацієнти та їхні родичі. До нього на операційний стіл їдуть з усієї Сумщини, сусідніх областей.

– Як став нейрохірургом? – пан Колесник, уважно розглядаючи кисті своїх «хірургічних» рук, продовжує в дещо м’якшому тоні. – Мама мало не піввіку відпрацювала старшою медсестрою нейрохірургії в залізничній лікарні. Із самого малечку, а жили ми в багатоповерхівці медиків, тільки й чув: операції, пацієнти, медичні прецеденти. У сьомому класі напросився на операцію. Опісля остаточно утвердився: буду хірургом! Щоправда, не знав, якого профілю. В нейрохірургії 22 роки. У Суми приїхав із Харкова – за свободою. Коли хірург здолав етап становлення, йому треба дати можливості росту, що, звісно, супроводжується професійними ризиками, а для важких пацієнтів – надією. Я сам завдав собі «планочку». У Харкові того не отримав, у Сумах дали розправити крила.

Володимир Колесник демонструє «святая святих» нейрохірургічного відділення – операційну, що відблискує металевими хромованими деталями, екранами моніторів й відремонтованими стінами. Говорить: відділення «озброєне» високоточним операційним німецько-швейцарським мікроскопом, до речі, єдиним в області, призначеним для реваскулярних мікрооперацій на головному й спинному мозку, та потужним суперсучасним ангіографом; є шикарний (за визначенням хірургів, – ред.) операційний стіл з мікрохірургічним інструментарієм, швидкісний інструмент трепан для краніотомії; закуплено ендоваскулярні розхідні матеріали для видалення тромбів, судин, стентування сонних і хребцевих артерій…

Потужні оптика й стерео-діапазон операційного мікроскопа дозволяють нейрохірургу – через під’єднані окуляри – побачити контрастне й об’ємне зображення оперованого поля

– Не кожна міська нейрохірургія може похвалитися таким сучасним оснащенням! Все це завдяки адміністрації ЦМКЛ, у першу чергу – директорці В.М. Домінас. Ми, лікарі, знаємо, з якими потугами пробивається фінансування дорогого, кількамільйонного за вартістю обладнання, скільки скептиків у високих кріслах ставлять палки в колеса – мовляв, куди? в Суми? в міську лікарню? для чого? А куди вони потім їдуть?! До нас! Судини, інсульти, інфаркти – врятуйте!.. Коли наприкінці 2017 р. з мільйонника Харкова я перебрався до Сум, ставши до роботи в ЦМКЛ, був приємно здивований поважним ставленням керівництва лікарні до хірургії й нейрохірургії зокрема. У Валентини Домінас – як у керівника – стратегічний підхід до тенденцій розвитку сучасної медицини, хірургії, хоча за лікарською освітою вона – терапевт. Знімаю капелюха! – з вуст В. Колесника навіть похвальні слова лунали категорично.

І, не давши нам оговтатись, нейрохірург Володимир Колесник тут же зазначає:
– Якщо не буде стратегії здоров’я нації, вимремо, мов мамонти. Жупел нашого часу – інсульти й інфаркти – різко помолодшали. Через 20-30 років саме на ці хвороби буде страждати кожен четвертий. Такі прогнози. Винуватці: технологічний процес, що дозволяє лежати на дивані, модифікована їжа, цигарки, алкоголь, а насправді винувата сама людина. Наші лінощі й дурощі. Національна служба здоров’я України повинна перейнятися саме цією проблемою, з рештою – лікарі впораються.

– У кожної важливої для соціуму професії є свій драйв, мотивація, що, попри складнощі, тримають людину, фахівця в професії. Що для вас – головне?

– Найбільша цінність – людське життя, і, коли хворий оживає – це важливо! Це СПРАВЖНЯ робота, це те, що я можу добре робити. І до якої – за абсолютним рахунком – я покликаний…

РЕАБІЛІТАЦІЯ – КОМАНДНА РОБОТА
У реабілітаційному відділенні ЦМКЛ зранку й до пізнього вечора неначе у вулику: у залах, кабінетах, навіть коридорах стоять тренажери, пристрої, і пацієнти з числа тих, хто трохи оклигав, прагне відновлення, не шкодуючи себе, розробляють проблемні руки-ноги, суглоби або ж координацію й тонус всього неслухняного тіла.

 width=

Разом із Ларисою БРАЖНИК, завідувачкою реабілітаційним відділення ЦМКЛ, лікарем-невропатологом вищої категорії, а також міським невропатологом, крокуємо відділенням, знайомимось, дивимось, слухаємо, уточнюємо. І повсякчас – ледь стримуємо сльозу співпереживання.

– Іване Костянтиновичу (ім’я змінене, – ред.), доброго дня! Як почуваєтесь? Бачу, краще, любо глянути!
Завідувачка реабілітацією робить крок до ліжка, де горілиць ставний мужчина середніх років. Поряд на стільці жінка – провідує.
– Пацієнта з інсультом доправили у важкому стані, поки лежачий, втім вже реагує, робить перші спроби, – ледь чутно вводить нас у курс справ Лариса Євгенівна.
– Я вже стояв! Сьогодні! А вас не було, – розтягнуто вимовляючи слова, знаходиться з відповіддю пацієнт. Здається, навіть прагне жартувати.
– Ну як же так? Я стільки сил у вас вклала, а як до успіхів, то без мене?! – потрапляючи в тон жарту, театрально обурюється пані завідувачка. Пацієнт у відповідь усміхається й шукає в пам’яті слово, щоб висловити дяку. Нарешті: «Моя шахиня!». Можливо, конотація не та, втім іншого – в післяінсультному стані – ще не знайшлося…

Дізнаємося, що відділення реабілітації – на двадцять ліжок – почало роботу в лютому 2020 р. Забезпечують стаціонарне лікування хворих з наслідками інсультів, травм, широкого спектру ортопедичних та неврологічних захворювань, після оперативних втручань, де є потреба розробити суглоб, зняти контрактуру, – словом, пацієнтів, які потребують комплексу відновних реабілітаційних заходів для набуття працездатності, попередження інвалідності, задля повернення в активне життя. Беруть хворих як у підгострому стані, так і з віддаленими наслідками. Курс лікування – два тижні. Зрідка, за приписом лікарів та у важких, але обнадійливих станах пацієнтів, курс можуть продовжити. До трьох тижнів. Працюють в режимі «24\7», хворі у стаціонарі перебувають цілодобово, навіть у вихідні та свята відновне лікування не переривається! Бажаючих на реабілітацію багато, з усіх куточків Сумщини та навіть сусідніх областей – запевняє завідувачка – бо є результати, і добру славу «сарафанне радіо» розносить зі швидкістю звуку.

Відновлення одного «інсульт­ника» – пансіон й весь курс реабілітаційного лікування – державі обходиться до 7 тис. грн, для пацієнта – безкоштовно (за рахунок бюджету). Зрідка, якщо хворий потребує певних ліків, що не прописані в протоколах НСЗУ, лікарі рекомендують придбати їх власним коштом.

 width=

– За цей час у відділені проліковано півтори тисячі пацієнтів з широким спектром захворювань. Це стало можливим, оскільки в нашому відділенні працює мультидисциплінарна команда фахівців – лікар-невролог, лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, ерго- та фізичні терапевти, медсестри з масажу, фахові палатні медсестри. Як тільки хворий прибув до відділення, ми колегіально його тестуємо, потім обговорюємо, радимось і даємо якнайдетальніші приписи у відповідності до його стану, постійно їх корегуємо, враховуючи успіхи пацієнта на шляху до відновлення. Співпрацюємо з єдиною в області лікаркою-дієтологом, яка розписує хворим добові раціони (інсульт як наслідок, а першопричина – надмірна вага, цукровий діабет, гіпертонія, – ред.), а також фахівчинею-логопедом, котра має потужні напрацювання у дефектології, адже багато хворих з порушеннями мови – післяінсультні та посттравматичні стани. Також – у рамках роботи нашого Центру церебро-васкулярної та серцево-судинної патології – ми у постійному контакті з колегами, відділеннями неврології та нейрохірургії, бо реабілітація – це заключна ланка в роботі всього Центру… – ділиться напрацюваннями Лариса Бражник.

Медична реабілітація – це командна робота мультидисциплінарної лікарської бригади, всього медичного персоналу. І пацієнт та його родина, так само, в команді!

Тим часом заглядаємо до зали ЛФК, де працює фахівець з майже піввіковим стажем Тамара Василівна ТИМОЩУК, яка наполегливим тоном, але з оптимізмом й материнськими нотками в голосі заохочує пацієнта до вправ на гнучкість хребта. Хворий аж мокрий, старається що є сил, дослухаючись до власного попереку й фахових порад унікальної спеціалістки з ЛФК. «Вона трудяжка! Мотивує на подвиги!» – з гордістю за старшу колегу говорить Лариса Євгенівна. Простуємо далі: палати з пристосуваннями «для малорухомих», туалетні кімнати, душові. Просторі, безбар’єрні, зі зручними поручнями, щоб пацієнт самотужки на візочку заїхав. Є мобільні стільці-туалети й стільці для душу. Скрізь чисто, по-сучасному, без характерного запаху, що супроводжує «важкі» відділення. Пацієнт швидше відновлюється – повсякчас повторюють лікарі – коли найрідніші вболівають за нього, і після лікарні допомагають, разом продовжують відновну терапію. Тоді у хворого залізна мотивація: він не один, його успіхам радіє родина! І людина старається.

– За великим рахунком, відділення реабілітації повністю укомплектоване сучасним обладнанням, є підтримуюча система, вертикалізатор, ходуни, спеціальні сучасні й «класичні» тренажери, а також фізіотерапевтичне оснащення – кімнати гідромасажу, озонотерапії, пресотерапії, ємності для більш щадного підводного витяжіння. Є кабінет ерготерапії – для відновлення навичок повсякденного життя, зал кінезотерапії – для поновлення сенсорних та рухових функцій пацієнтів. Наші фахівці цікавляться світовими відновними практиками, за підтримки керівництва беруть участь у фахових конференціях, діляться напрацюваннями самі та успішний досвід колег на вус мотають, – продовжує розповідь пані завідувачка.

І на цих словах ми заходимо в ергокабінет, де, мов у дитсадівській групі, безліч яскравих адаптивних предметів: посуд, кухонна стінка, «приспособи» для взування й шнурування черевиків, пластилін, ігри-фігурки…

– З пацієнтами ми відновлюємо дрібну моторику, навички самообслуговування – приготування їжі, догляду за одягом, собою тощо, – пояснює ерготерапевт з магістерським дипломом Богдана МОСКАЛЕНКО. – Є пацієнти дуже важкі, кожного дня присвячуємо їм до півтори години. Скажімо, через свій післяінсультний стан людина не розуміє, де рука (мозок про неї «забув»). Або порушена дрібна моторика: пальці не слухаються – ґудзик не застібається. Тут вчимо і ложку до рота нести, і картоплю чистити, і одяг прасувати. І визначитись: що треба робити, в якому напрямку рухатись, щоб на дерева за вікном подивитись (у пацієнтів з когнітивними розладами). У кожного хворого своя вершина, яку треба здолати…

 width=

– Чи є в нас ідеї, перспективи розвитку? Як же без них! – запевняє переможець Національного рейтингу «Лідер року – 2021» у номінації «Спеціаліст року» Лариса Бражник. – Співпрацюємо з доценткою кафедри реабілітації СумДПУ Наталею КУКСОЮ, яка допомагає нам у розвитку доказової медицини нових напрямків. Як тільки вийдемо з хвилі ковіду, запровадимо методику музикотерапії – танцювальних вправ під мелодію. Є у нас пацієнти з хворобою Паркінсона, з рухами а-ля «механічна лялька», втім під музику навіть вони прагнуть зробити вишукані «па», а попутно активізується робота мозку.

Лікарка хвалиться: днями протестували нову процедуру – підводне витяжіння в глибокій ємності (ЦМКЛ тут перша й поки єдина в області). Вертикально, з щадними атмосферами. Для хребта дуже помічне.

– Ларисо Євгенівно, ви лікар-невропатолог за фахом. Як сталося, що зацікавились реабілітологією та стали завідувачкою профільним відділенням?
– Моє професійне зростання відбулось в 4-й міській лікарні: від простого лікаря-невропатолога – до міського фахівця з неврології, завідувачки відділенням. Якось ми перетнулися з В.М. Домінас, вона запропонувала стати завідувачкою реабілітації в ЦМКЛ.

Напрямок цікавий, перспективний. Я погодилась – і не жалкую. Валентина Михайлівна не тільки чує пропозиції фахівців, керівників нижчої ланки, вона цікавиться, вникає в суть справи, прагне налагодити більш ефективну роботу відділень. І ви бачите результат: досягнення, зокрема нашого Центру, величезний наплив пацієнтів, котрі покладають надії на професіоналізм лікарів та сестер, налагоджену якість медичних послуг. Така робота – у задоволення…

КНП «Центральна міська клінічна лікарня» СМР це:
• ЦМКЛ увійшла до ТОП-10 кращих закладів вторинної медичної допомоги України за версією Public Health 2021, отримавши Всеукраїнську відзнаку й посівши четверте місце серед більш аніж 280 медичних закладів! Незалежні експерти брали до уваги три критерії діяльності медичних закладів: фінансовий менеджмент, розвиток медичного підприємства й клієнтський сервіс.

• У поліклінічних відділеннях ЦМКЛ працюють більш як двадцять вузьких спеціалістів, зокрема: хірург, дієтолог, офтальмолог, невропатолог, кардіолог, ревматолог, отоларинголог, уролог, лікар-ендоскопіст, ендокринолог, інфекціоніст, проктолог, нейро- та судинний хірург, комбустіолог, пульмонолог, онколог, фтизіатр тощо. До цих фахівців пацієнти можуть записатися на прийом як за електронним направленням лікаря (безкоштовно), так і без направлення, сплативши незначні кошти. Також у поліклініці №1 по вул. 20 років Перемоги ведуть прийом міські спеціалісти – невропатолог, хірург, нейрохірург, уролог.

• З серпня 2021 р. на базі ЦМКЛ відкрите відділення екстреної медичної допомоги, діяльність якого спрямована врятувати й зберегти життя пацієнта у невідкладному «гострому» стані, мінімалізацію наслідків впливу такого стану на здоров’я людини. Ефективну роботу нового екстреного відділення забезпечує сучасна медтехніка, якою устатковані, зокрема: рентген-кабінет зазначеного відділення, кабінет комп’ютерної томографії, мала операційна зала, діагностична ургентна лабораторія, що працює в режимі «24/7» тощо. Відділення надає невідкладну допомогу пацієнтам, яких доправляє «швидка», які прибувають самостійно чи звертаються за направленням сімейного лікаря. І це – до двохсот пацієнтів щодня.

Тетяна ГОЛУБ
Панорама-2021