Залізною рукою закону

Вищий антикорупційний суд відсторонив міського голову м. Суми Олександра Лисенка від виконання обов’язків на два місяці.
А що, так можна було?
Ще раз хочу сказати, що не збираюся обвинувачувати Олександра Лисенка чи виправдовувати у цій справі, давати йому оцінку як меру міста і взагалі вдаватися до огульного цькування чи прославляння, які так люблять співгромадяни.
Питання в іншому: що відбувається в країні? Не про фронт, звісно, мова, про фронт ми можемо хіба здогадуватися, яка там справжня картина, якщо будемо читати різні джерела. Та й то ситуація там змінюється щогодинно.
Але ми про тут, про те, що всередині. Отже, меру міста оголосили підозру, як ви вже всі знаєте. Але не за те, що він брав хабар (не брав, принаймні, його з хабарем не затримували, це факт), а по сукупності зібраних доказів. Ну, СБУ і САП видніше, насправді. Але про що йдеться: досі припинення повноважень міського голови, всенародно обраного (скільки б там не прийшло людей на вибори і з яким гандикапом він би не переміг – однак усенародно законно обраний, такі підвалини демократії і норми законодавства, так) регулювалося «Законом про місцеве самоврядування». І в тому законі немає жодних можливостей на підставі оголошеної підозри і не доведеної в суді вини ні припинити повноваження міського голови, ні відсторонити тимчасово.
Останні років сім, відколи не працюю безпосередньо головним редактором газети, мені не доводилося ретельно займатися проблематикою місцевого самоврядування та вникати в нові закони та постанови про САП чи НАБУ, Вищий антикорупційний суд тощо. Тож мені важко щось стверджувати або заперечувати, але я залишився ще (слава Богу) при здоровому глузді і можу задаватися питаннями. Наприклад, якщо всі ці антикорупційні органи наділені повноваженнями, що входять у протиріччя із «Законом про місцеве самоврядування», то в якому нині статусі перебувають хоч закон про самоврядування, хоч саме самоврядування? Давайте на хвилинку припустимо, що суд згодом вирішить, що зібрані докази проти мера – недостатні і винесе виправдальний вирок. І Апеляційний також. Звісно, на слідство і судові засідання піде багато часу, кілька місяців, може, й рік. Що зробить Лисенко у такому разі? Звісно, поновиться на посаді і вимагатиме через суд не тільки свою зарплатню, а й компенсацію за завдану репутаційну шкоду. Щось у цій схемі не працює: і з точки зору невідповідності законів один одному, і з точки зору можливих наслідків.
Але факт є факт – мера відсторонили, і перед містом постала задача: хто керуватиме? Одразу ж пішли розмови, що поставлять керувати Міську Військову Адміністрацію, тобто СОВА призначить людину, яка виконуватиме функції міського голови. Сумнівна практика також як із точки зору закону, самоврядування та ефективності. Така перспектива, судячи з усього, дуже схвилювала депутатів міської ради. Дійсно, навіщо їм людина зі сторони, зі своїми інтересами, своїм начальством, абсолютна незалежна від думки депутатів? Навіщо ж тоді мера потрібно було знімати, ніякого в тому сенсу немає!
За законом, у разі припинення чи призупинення (тимчасового чи взагалі) виконання мером своїх обов’язків повноваження переходять до секретаря міськради. Якщо раптом немає такого, то можна обрати більшістю голосів, не проблема. Але проблема в тому, що секретар у Сумській раді є, і прізвище його – Рєзнік. Служить наразі у лавах ЗСУ. Чому б його не викликати і не повернути до виконання своїх службових обов’язків? Тим більше, він із правильної партії «Слуга народу». Та не все ж так просто в нашій чудовій країні. З ЗСУ звільнитися швидко ну дуже складно, процес може зайняти місяці. А тут ще Резнік був помічений і сфотографований зі «зрадником» Разумковим, колишнім спікером ВР, пам’ятаєте ж такого хлопця? А ренегатам не місце у владних кріслах! Невідомо, чи відбувалися розмови у депутатів із Рєзніком чи ні, як там йшло обговорення, але тепер в Сумській міській раді – два чинних секретаря. Перший – законно обраний Рєзнік, і другий, тільки-но обраний – Кобзар. За законом, за Рєзніком зберігається посада, і двох секретарів міськради бути не може апріорі. Але в Сумах тепер є. Але підписувати він нічого не може, тільки збирати-розбирати сесію міськради.
Давайте ще трохи пофантазуємо. Повертається завтра Рєзнік, подає до суду: на яких засадах незаконно, з його точки зору, обраний секретар міськради збирав сесію? Вимагаю скасувати всі рішення незаконно зібраних сесій міськради!
От дуже це все не смішно.
Узагалі «сумський прецедент» відкриває небачені раніше перспективи для боротьби Офісу президента з місцевим самоврядуванням (на днях, до речі, «бахнули» мера Мукачева). Тепер усе можна вирішувати дуже просто: за наявністю (навіть мінімальною) непрямих доказів, наприклад, перемовин третіх осіб між собою зі згадкою імені мера, сперечання мера чи заступників із суб’єктами господарювання з приводу цін на послуги чи якості послуг із виконавцями цих послуг – усе це можна, за бажанням і згодою, трактувати як вимагання хабаря – і оголошувати мерам підозри, а потім відстороняти від виконання обов’язків пачками. Або показувати змонтовані фотографії сумського мера з грошима, яких він не брав, розголос, який був спричинений ними у медіа, і запитувати мера якогось іншого міста: «Хочеш так? Чи стаєш під крило за 50%?».
Тому не здивуюсь, якщо «вертикаль влади» буде встановлена досить швидко. Місцевому самоврядуванню – кінець. Реформі, найуспішнішій, до речі, яка дала поштовх до розвитку тисячам громад – кінець. Складається враження, що в ОП напевне знають, коли і з яким результатом закінчиться війна, і вони готують знекровлену країну до свого безмежного панування. «Тестуємо президентську модель правління», – як проговорився високопосадовець із фракції «Слуга народу», нардеп Корнієнко. «Поки триває війна, нічого не пишіть про корупцію!», – наказує Зеленський журналістам на закритій зустрічі.
Серйозно?
І тут ще про вибори навесні нам підсипають інформацію, на добавку. Готуйтесь, посполиті.
Будьте пильними. Четвертий рейх мусить бути зруйнований. Допомагаємо ЗСУ і не толеруємо корупцію.

“Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів”.