Юрій Літвінов: «На Сумщині збільшилась кількість літніх грозових дощів із градом та руйнівними вітрами»

У будь-якому пристойному товаристві завжди є благодатна й невичерпна тема для бесіди – погода. Завідувач сектору метеопрогнозів Сумського обласного гідрометеоцентру Юрій ЛІТВІНОВ озброїть наших читачів достовірною інформацією про погодні примхи цією зими; наведе приклади історичних спостережень, які стосуються критично високих та низьких температур; торкнеться теми глобального потепління та вірогідності його впливу на зміни клімату.
r: Які погодні фактори характерні для минулого та вже прийдешнього 2018 року?
Ю.Л.: Минулий 2017 рік у цілому видався теплим. Середньорічна температура повітря по місту Суми +8*С, що на 1,5* вище за норму. По опадах – він був, можна сказати, посушливим. У нас випало 480 мм, або 73% від кліматичної норми. Тобто є недобір опадів, де їх левова частка випала на прикінці року й літо було посушливим та спекотним.
Що стосується першої половини зими, то грудень та перша половина січня були дійсно аномально теплими. У грудні на Сумщині середньомісячна температура спостерігалася від 1 до 2,5* з плюсом. Що є на 5-6*С вище за кліматичну норму. За останні 70 років (з 1944 р.) безперервних спостережень такий температурний режим спостерігався втретє. А саме після грудня 1960 та грудня 2006 рр.
У грудні по області кількість опадів становила понад 100-120 мм, що дорівнює більш ніж 2,5 місячної норми. Тобто грудень був щедрим на опади, що є надзвичайно позитивним фактором для сільгоспкультур. Земля щедро поповнила запаси вологи, оскільки улітку опадів було вкрай мало. Для озимини й для весняної посівної-2018 це добра прикмета.

Що стосується зимового тепла, тут є дві сторони. З одного боку, людям комфортно, що на вулиці немає морозу, економно з точки зору використання енергоносіїв. Але для перезимівлі озимини не дуже позитивно, оскільки рослини не проходять стадію загартовування холодом, і якщо раптом вдарять сильні морози, то посіви зернових культур можуть постраждати. Маємо надію, що сніговий покрив захистить нашу українську озиму пшеницю. Та й за пронозами найближчими днями очікується сніг, й висота снігового покриву на північному заході області може становити 20-25 см, а в Сумах та на півдні області – 1-15 см. Тобто земля вкриється захисною сніговою ковдрою після 25 січня, коли циклони пройдуть й запанує антициклон, який принесе похолодання до 15 градусів морозу і нижче.
r: Чи буде місяць лютий «лютим»?
Ю.Л.: Передбачити точний прогноз погоди на такий великий період, як місяць, у нас і інших метеослужб світу немає технічних можливостей. Навіть з використанням сучасних чисельних (математичних) методів прогнозування погоди (прогностичних моделей) найбільший термін, на який можливо скласти прогноз, придатний для планування діяльності, це 14 діб. На більший термін прогнози мають невисоку справджуваність. Але є вірогідність, що й у лютому температурний режим буде дещо вищий від кліматичної норми. По опадах – в межах кліматичної норми, тобто дуже сильних снігопадів, снігових заметів, дощів не очікуємо.
Хоча й ранувато підбивати підсумки сезону, але, беручи до уваги теплий грудень, помірну першу половину січня, у нинішньої зими є перспектива ввійти в історію однією з помірно теплих за останні 70 років. У той же час природа може принести нам будь-які сюрпризи, тому усім, а особливо комунальним службам, треба бути напоготові до погодних викликів.
r: Як пояснюють синоптики такі коливання погоди, можливо, це вплив глобального потепління?
Ю.Л.: Клімат та кліматична норма – це середні значення різних метеопараметрів (температура, кількість опадів, висота снігу), які коливаються у певному діапазоні. Так, у 2006 році на Сумщині узимку були аномальні теплі температури – до 10-12 градусів тепла. Протилежний 40-градусний морозний пік стався у лютому 1987 року, коли було зафіксовано рекордно холодний зимовий період.
Якщо говорити про теплу погоду грудня цієї зими, то це вплив південно-західних повітряних мас. На протязі місяця особливістю циркуляції атмосфери було перенесення теплого повітря із заходу, південного заходу, тобто з півдня Європи, Середземного моря. А потім антициклон заблокував цей теплий потік, й на Сумщину прийшли 15-градусні морози. Так й складається картина погоди від циклону до антициклону, теплого, або навпаки прохолодного, які увесь час переміщаються, борються й в місцях їх взаємодії, які звуться атмосферними фронтами, проливаються дощем чи снігом.
Глобальне потепління – це реальність, яка все частіше нагадує про себе. За останні 20-25 років середньорічні температури по Сумській області збільшилися у середньому на один градус. Це порівняно незначний показник, але він впливає на кількість небезпечних та стихійних метеорологічних явищ. Так, на Сумщині за ці останні 20-25 років у два рази збільшилась кількість літніх грозових дощів із крупним градом, руйнівних шквалів та поривів вітру. Узимку почастішали сильні снігопади, коли за декілька діб випадає їх місячна норма. Тобто такі природні явища почастішали та набули більшої інтенсивності, й не лише у нашому регіоні, – ця тенденція характерна для України та світу. Клімат змінюється з помірноконтинентального на різкоконтинентальний. Вчені вважають, що при цьому нічого екс-ординарного не відбувається, бо планета вже переживала подібні виклики, й не один раз. Нині існують дві версії, щодо причин зміни кліматичних умов на планеті. Одні вважають – це антропогенний фактор (вплив людської діяльності, викиди парникових газів, зміна ландшафтів, вирубка лісів), а інші схиляються до думки, що це сонячна активність, коли збільшуються викиди сонячної енергії у бік нашої планети.
Олена Шевченко, “Панорама” №4