Жертва сталінського терору
Археолог, мистецтвознавець, історик архітектури, пам’яткознавець Микола Омелянович Макаренко народився 4 лютого 1877 року у с. Москалівка на Роменщині. Походив із козацького роду. З 1902 працював у Ермітажі, з 1910 — помічник головного зберігача й завідувач античного відділу. Одночасно викладав малювання у різних навчальних закладах, брав участь у археологічних, етнографічних та мистецтвознавчих експедиціях і дослідженнях, зокрема й на території України. 1919 переїхав до м. Києва і працював в установах Всеукраїнської академії наук.
На початку 20 ст. досліджував пам’ятки української архітектури. В 1907–1908 з його ініціативи перенесено до м. Полтави й збережено Покровську церкву в Ромнах. 1908 видав працю «Пам’ятки українського мистецтва XVIII сторіччя», в якій довів, що церкви П. Калнишевського у м. Ромнах i с. Пустовiйтiвцi — шедеври «українського вiдродження».
Досліджував архітектурні пам’ятки Давньої Русі — Спасо-Преображенський собор у Чернігові, Юр’єву божницю в Острі, Софійський собор у Києві, а також тогочасні ремесла й образотворче мистецтво. Археологічно дослідив значну кількість городищ і курганів (городище «Монастирище» у м. Ромнах) й виявив доти невідому Роменську культуру.
Одним із перших звернувся до наукового вивчення художньої спадщини Т. Шевченка та мистецтва книги в ранньомодерній Україні. Виявив у фондах Ермітажу, дослідив і описав 14 козацьких прапорів. Усі його наукові праці мали комплексний характер, відзначені глибиною наукового аналізу та широтою всебічних співставлень.
26 квітня 1934 року вченого заарештовано і вислано на три роки до казані. 21 серпня 1936 року Миколу Макаренка засуджено до трьох років ув’язнення, яке відбував у виправно-трудовій колонії № 2 у м. томську. 25 грудня 1937 року там же його засуджено на смерть як «учасника кадетсько-монархічної повстанської організації». Макаренка розстріляли 4 січня 1938 року. Усі художні роботи митця (рисунки, акварелі тощо) знищено. Збереглося лише декілька, на яких не було авторського підпису. Посмертно реабілітовано тричі: 1960, 1965, 1989.
Він спрямований на те, щоб познайомити читачів з біографіями та творчими досягненнями наших знаних земляків. Адже література, мистецтво, кіно, театр — це могутня зброя. І нехай цей проєкт стане маленьким внеском у нашу Перемогу над ворогом, яка неодмінно прийде.