Суми: новини, події, коментарі

Нотехс - будівництво у Сумах

ЗЕМЛЯки.sumy.ua

213
Олександр Хоруженко,
директор Центру досліджень
регіональної політики

Стан локальної політичної системи у Сумах можна охарактеризувати як систему політичної охлократії. Після останньої сесії міської ради 23 квітня я остаточно переконався, що система міської влади вже навіть номінально не зберігає ознак демократії, а нагадує скоріше закрите акціонерне товариство.

На рівні процедур та практик реалізується охлократична модель — влада і центри прийняття рішень сконцентровані в руках вузького кола осіб, які використовують партійні структури. А волевиявленням народу маніпулює «каста недоторканих», яка має всеукраїнського харизматичного лідера і поділила між собою виконавчу та представницьку владу в місті. Всі решта залишились поза політичним мейнстрімом. Я маю на увазі бізнес, митців, інтелігенцію, громадських активістів, простих людей, які хотіли б, аби в Сумах нарешті хтось почав займатися міським господарством, а не в такий нахабний спосіб розкрадати землю та майно.

Депутатська земелька

Поняття «депутат міської ради» та «дерібан» у Сумах стали вже синонімами. Проте процес роблення бізнесу на бюджетних грошах та ресурсах громади — це як наркоманія, межі не має, поки не доходить до передозування. І це закінчується погано.

42 земельні ділянки під індивідуальну забудову, в тому числі 37 ділянок на вул. Східній, були вилучені у громади на минулій сесії у банальний нехитрий спосіб. Я пропоную в подальшому називати нові вулиці на честь їх засновників. Східну — ім. Дмитра Сіденка, Кринична — ім. Володимира Шилова, цілі райони поза містом можна назвати іменем сім’ї Гученко. За рік-два будуть створені нові мікрорайони, так би мовити «локальний земельний прорив» по-сумськи. І ніякої корупції. А приїжджим киянам, які ніколи не чули про ці прізвища, треба пояснювати, що це місцеві космонавти. Вони зрозуміють…

Залишилось додати, що в долі всі: «Нічний Дозор» дав 7 голосів, БЮТ — 22, НСНУ — 2, Партія регіонів — 2, КПУ — 3. Це фактично всі, хто був присутній в залі.

Красунчики!

Хто ще не зрозумів, я поясню. На останній сесії люди, які згідно засад конституційного устрою нашої країни повинні захищати інтереси громади, позбавили цю громаду як мінімум 4 млн. гривень за сьогоднішніми цінами. Через рік це може коштувати і 10 млн. За ці кошти можна було б відремонтувати всі дитячі майданчики у місті, привести до ладу дитячий парк «Казка», засадити центр міста квітами і запустити в роботу всі фонтани. Тобто виконати свої безпосередні депутатські обов’язки.

Політичний пасьянс

Після відставки Павла Качура з посади голови Сумської ОДА Геннадій Мінаєв стає на цей момент основним політичним гравцем, принаймні на публічному рівні, з перспективою очолити новий політичний проект «Єдиний центр» під голову СП Віктору Балогу. Тили у Мінаєва ще ніколи не були такими надійними. Щоправда тепер з’являється і фактор його особистої залежності і залежності тих рішень, які він прийматиме, що також на такому рівні ніколи у Мінаєва не спостерігалося.
Після запуску президентом проекту нової версії «Лаврик 2.0» і роз’яснення останнім для фракції НСНУ в міській раді, як насправді по-державницьки треба ставитись до всенародно обраного мера політична ініціатива в середині квітня перейшла від БЮТ до його опонентів (Г. Мінаєв, М. Лаврик, М. Трофименко, частина виконкому міськради та домінуюча частина ЗМІ).

Які ж висновки? По-перше, і найголовніше, тепер фракція БЮТ легко втрачає ініціативи під час засідання і формування порядку денного. По-друге, став очевидним розкол у ставленні до цього ж порядку денного різних частин фракції БЮТ. Частина депутатів фракції може не погоджуватись з офіційною позицією, яку озвучуватимуть Петро Гученко та Дмитро Сіденко. І чим далі бютівців відтіснятимуть від прийняття рішень, розкол ставатиме ще очевиднішим. Тому від цього нібито фарсу переговорів ці хлопці спробують для себе виторгувати по максимуму.

БЮТ просто не знає, що робити далі з темою відставки мера Геннадія Мінаєва. І як вирулювати із штучного політичного клінчу, який вони самі для себе безтолково вигадали, теж не знають.

По-третє, очевидним також стала зміна позиції фракції НСНУ по відставці Мінаєва, яку вони стабільно відстоювали більше року, але тепер підпали під важкий удар Секретаріату Президента і нового в.о. голови Сумської ОДА, які підтримують Мінаєва і в тактичному плані стали союзниками. І скільки цю ношу Ігорю Збукарєву ще нести — також невідомо. А можливо, що така ціна компромісу їх цілком влаштовує.

Очевидно, що третьої спроби по відставці мера БЮТ ініціювати не буде, оскільки провал вже очевидний. І на даний момент максимум зусиль будуть прикладатись на переговори з усіма персоналіями, які увійдуть в новий виконавчий комітет, зокрема з Миколою Трофименко, якого Геннадій Мінаєв хоче бачити своїм першим заступником і вже оголосив сферу його відповідальності: «Сумитеплоенерго», залучення інвестицій та реформа житлово-комунальної сфери у Сумах.

Микола Трофименко та інші

Взагалі прізвище Миколи Трофименка озвучується в регіональній політиці ще з літа 2007 року, коли на ВАТ «Сумихімпром» відбулась зміна керівництва. Наказом Мінпромполітики від 30.07.2007 р. Микола Трофименко був звільнений з посади голови правління ВАТ «Сумихімпром» «у зв’язку з поновленням на роботі робітника, який раніше виконував цю роботу відповідно до п.6 ст.40 КЗпП України». Цим же наказом з 1 серпня 2007 р. виконуючим обов’язки голови правління компанії став Євген Лапін із Партії регіонів, екс-народний депутат і близька до політичної групи Миколи Азарова людина. До роботи в парламенті він так само займав посаду голови правління ВАТ «Сумихімпром». Це призначення стало темою конфлікту між ним та губернатором Павлом Качуром, який наполягав на погодженні цього призначення з Сумською облдержадміністрацією і вважав цей крок уряду Віктора Януковича нелегітимним.

Після цього Миколу Трофименка називали як кандидата і на посаду голови обласної ради, і на посаду голови обласної державної адміністрації, і на посаду заступника мера Геннадія Мінаєва. Він називався навіть як узгоджений кандидат на посаду мера м. Суми в разі дострокового припинення повноважень Геннадія Мінаєва. Щоправда, всі ці розкладки могли відбутися при голові обласної державної адміністрації Павлові Качуру, який був із ним у близьких ділових стосунках. Як член фракції НСНУ обласної ради, Трофименко має непогану публічну репутацію і орієнтований на Секретаріат Президента. З точки зору життєвого, виробничого і професійного досвіду, на порядок сильніший від Геннадія Мінаєва, відтак є сенс прогнозувати, що він гратиме власну гру, навіть коли стане заступником мера Мінаєва.

У запропонованому списку виконавчого комітету спостерігаються також сильні впливи ректора Української академії банківської справи Анатолія Єпіфанова, який має прямий вплив на ряд представлених людей (Володимир Дульський, Володимир Панченко, Сергій Панченко, Петро Гученко, Віра Лаврик, Євген Сіденко) і який є давнім прихильником відставки Мінаєва. В разі прийняття такого складу виконавчого комітету, єдиного напрямку роботи просто буде неможливо напрацьовувати, розвиватимуться постійні конфліктні ситуації і загострення міжособистісних відносин. Проте іншої альтернативи організації командної роботи виконавчого комітету міської влади в м. Суми наразі просто не існує. Далі — просто загальні перевибори, повне перезавантаження міської влади. Занадто вже багато інтересів та особистих антипатій накладаються одне на одного.

Обличчя влади

Як історик можу стверджувати, що всі війни були за землю. Теперішня війна між мером та БЮТівською більшістю в міській раді — теж за землю і ресурси. І не треба ілюзій, що там є якась політична ідеологія. Вони навіть слова такого не знають.

Наша соціологія показує, що внаслідок бажання місцевого БЮТу монополізувати всю представницьку та виконавчу владу у своїх руках на даний момент спостерігається відсутність у більшості сумчан емоційної орієнтації на персональну авторитетність серед місцевої політичної еліти, за винятком декількох харизматичних політичних гравців. Таких як Мінаєв або той же Єпіфанов. А також нечесну експлуатацію емоційних та електоральних переконань жителів міста у вузько корпоративних партійних інтересах.

Щоправда, всі ці місцеві політичні персонажі отримали владу тільки за рахунок однією людини. Звати її Юлія Володимирівна Тимошенко. І люди, які вдають собі, що вони і є місцева політична еліта, глибоко помиляються. Це їх тимчасова роль, я дуже сподіваюсь на це. Так само як і на зміну виборчого законодавства, яке не допустить у майбутньому прихід до влади людей, далеких від цінностей місцевого самоврядування. Натомість, прийдуть молоді обличчя із чітким баченням, як і куди повинне розвиватися місто. Шкода, що у Сумах немає власне політики у західному розумінні як policy, тобто «програма» і «стратегія» певних дій політичних сил, які спрямовані на економічні та соціальні перетворення, тобто реформи по-нашому. Причому вони повинні здійснюватися в конкурентному середовищі і під сильним пресингом громади.

Як протистояти нахабству

Сьогодні ж вони ведуть себе так, ніби їм тут далі і не жити. А наслідки такої поведінки будуть насправді печальними. Реальних громадських авторитетів, якщо хочете — то еліти, у Сумах немає. Люди не вірять вже нікому. З розвінчанням міфу про «спасительницю» відбудеться ще більша аполітизація тих, хто в неї вірив, і люди ще більше дистанціюються від держави. Активне громадянське суспільство у нас взагалі неможливе, натомість спостерігаємо все більшу економічну самоорганізацію населення. Люди ведуть чіткий грошовий розрахунок і вивчають новітні схеми, як вижити в цьому довбаному корупційному світі. Певна частина заможних людей взагалі нічого не хоче від влади. Живучи у місті, вони існують автономно від інтересів громади. Автономно від майбутнього цієї громади, яке може і не настати.

Я просто вимагаю від мера, як гаранта розвитку цієї території, аби він не перетворив свої передвиборчі обіцянки в пусту формальність і не відокремлював жителів міста від його керівників. Знову ж таки тимчасових, між іншим.
Щоби протистояти такому нахабству і ефективно реагувати там, де порушуються права громади, нам справді бракує внутрішньої розкутості, вільної свідомості та свободи духу. Зрештою, треба визнати, що в умовах корупційно-бюрократичного тиску ми так і не станемо вільними. Свобода за таких обставин завжди буде перетворюватися на власну пародію. І ці новітні політичні персонажі в міській раді цьому активно допомагають.

Але життя змінюють завжди невеликі групи людей, спочатку завжди маловідомі й розрізнені, вважав французький драматург Ежен Йонеско. Лише згодом культурні меншини перетворюються на домінуючу більшість. І їх мораль та етика стають домінуючими в суспільстві, яке колись було прогнившим від корупції та казнокрадства.