Суми: новини, події, коментарі

Нотехс - будівництво у Сумах

Вовина тисяча

68

Країна Контрастів / Грузія Йде До росії / Юля Може, Вова Хоче / Будуть Вибори?

Гортає людина стрічку ютубу, зупиняється подивитись: журналістське розслідування розкриває хапуг, хабарників, казнокрадів та інших сучасних негідників. На ліжках – мільйони доларів готівкою, поза ліжками – десятки об’єктів нерухомості в Україні та за кордоном. «А це ж ще й не все, – думає глядач. – Є ще і десь приховане!». «А скільки було віддано «нагору», а скільки – мєнтам, прокурорам, суддям! Боже ж ти мій!», – думає глядач. І тут рекламна пауза, на моніторі: кілька військовослужбовців ЗСУ: «Ми, військовослужбовці такої-то частини, стоїмо на захисті держави і потребуємо терміново дрона такого-то (або ще чогось, ще чогось, цьому переліку немає і не буде кінця). Просимо вас про допомогу, наша мета – 50 (30, 120, неважливо) тис гривень…». Реклама закінчується, і знову: долари, нерухомість за кордоном; потім знову наші воїни: «…про допомогу 50… 60… 120 тис. гривень… уклінно просимо…». І тут будь-який глядач, який, напевне ж, донатить на ЗСУ або допомагає в якийсь інший спосіб, не витримає. Бо це знущання. Витончене знущання, що мусить викликати лише образу та гнів.

Ні, не на журналістів, звісно. Їх розслідування та прохання наших воїнів просто випадково збіглись у стрічці. Так би мовити, волею алгоритмів соціальної мережі. Але наскільки символічний цей збіг.
«Я – ваш вирок!», – казав Зеленський на передвиборчих дебатах Порошенку. Як виявилось, не тільки Порошенку.
Знаю, знаю, що мінімум половина з вас вірить у президента. А 30% досі захоплюються ним. Попри все. Як для стану війни це не те щоб непогано. Це добре. Навіть деякі відомі футболісти кажуть: «Володимиру Олександровичу, я навіть не знаю, щоб було б з нашою країною, якби не Ви!». А футболісти, як відомо, люди дуже розумні, начитані і політично неймовірно грамотні. Взяти хоча б Каху Каладзе, який колись чудово грав за «Динамо» (Київ) та «Мілан», а потім зробив стрімку політичну кар’єру і став мером Тбілісі. Щоправда, партія у Кахи – «Грузинська мрія» – проводить проросійську політику, і в останню буквально неділю сфальшувала вибори в парламент і, по суті, забетонувала владу за собою і припинила демократичний розвиток країни. Була вільна Грузія – і немає вільної Грузії. Є країна, що допомагає росії уникати санкцій і веде з рф активну торгівлю. І наш чудовий улюбленець вболівальників «Динамо» Каха грає в цій драмі одну з провідних ролей. Хто би міг подумати в 2008 році, коли росія підступно напала на Грузію, що справа обернеться таким чином? Однак зусиллями одного олігарха, батоне Іванішвілі, який колись роздав кожному грузинові по тисячі доларів (слабак Зеленський зі своєю гривневою тисячею, ой, слабак!), побудував найбільший у Грузії православний храм (інших там я й не бачив) і надалі був щедрим (чому сприяла його частка акціонера в «газпромі») і мудрим (чому сприяла мета) і зміг об’єднати навколо себе в різний спосіб багато незадоволених Саакашвілі людей. І тепер Грузія переходить на інший бік. Не вся, звісно, ні. Бо, якщо вірити екзіт-полам опозиції, то опозиція перемогла. Але ставки настільки великі, що Центральна виборча комісія прийняла інше рішення. Можливо, в Тбілісі вибухне Майдан. Можливо, і не вибухне. Ще багато подій мусить статися, щоб робити прогноз. Але Грузія – це чудовий приклад, як можна програти свою демократію.
Це насправді історія про Вовину тисячу. Бо нічого оригінального. В Україні вже теж тисяча була – Юліна. Тимошенко, якщо пам’ятаєте, вже користувалася таким електоральним прийомчиком. Але тоді ситуація в країні була геть іншою. Не такою драматичною точно.

А цій, Вовиній тисячі, передувало немилосердне підвищення податків. В ЗСУ затримуються виплати. Всю нашу соціальну сферу утримують наші партнери, на яких Зеленський бухтить цілий час незадоволено. І вимагає від них те, чого вони дати наразі точно не можуть. І Зеленський це знає, але, однак вимагає.

Але наші західні партнери на минулому тижні з подивом дізналися, що мільярди доларів та євро, які вони виділяють на українські пенсії, йдуть тисячами гривень до нужденних, і сотнями тисяч – до лже-інвалідів-прокурорів. Думаю, вони були шоковані.

А тепер, виявляється, в бюджеті держави, що, як вони думали, задихається від фінансово-бюджетної кризи, є 35 млрд гривень, які президент одним відеороликом роздає кожному.

Знаєте, є помилки, які неможливо виправити без важких наслідків. Наприклад, результати виборів 2019 р. А є помилки, які можна виправити. Навіть перетворити їх на щось дуже корисне. Тож якщо дійде таки до тисячі, задонатьте її ЗСУ. І це буде найрезультативніша дія, яку тільки можна уявити.

Але у мене залишилося запитання.
Навіщо? З якого дубу впала така ідея?
Підозрюю, що у президента на столі з’явилися результати соціологічних опитувань. Тобто він вже не найпопулярніший політик в країні. Тобто його вже не тільки Генерал обійшов давно і далеко, а й Юлія Володимирівна наздоганяє. А, може, і сам Порошенко?! Це ж взагалі жах, правда? Уявіть собі, якби замість Зе вибрали в 2019 р. По? На шашлики б нас точно не кликали перед війною, еге ж?
З іншого боку, яка різниця, що у тебе з рейтингом наразі? Виборів-то, однак, не намічається. Але тут стоп-стоп. Знаєте, пішли такі чутки. Про те, що тривають перемовини. Про те, що може статися перемир’я, а там – і вибори. І в місцеві ради, і мерів, і в парламент, і, звісно ж, президентські. Десь восени наступного року. Вірю в це дуже слабо, якщо чесно. Ворог наступає, має успіх, а ми… ми не можемо протиставити нічого наразі, щоб його зупинити. Тож який сенс путіну до миру, як уже писали неодноразово про це? Жодного. Хіба піднімемо лапки вгору і підемо на всі його умови. Але це також навряд чи. Та й вибори в США вже близько. І, щоб там не казали про американську систему демократії та її стійкість, боюсь, що в 2024 р. вона буде піддана найсуворішому випробуванню. Як і все американське суспільство. Якщо Трамп програє на 1% і менше. А якщо виграє, то випробуванню буде піддана вся світова система безпеки.

Тому всі ходи, які роблять гравці до виборів президента США – лише пробні кульки.
Перемога Трампа може змінити хід світової історії настільки кардинально, що втрата Україною частини території і навіть суб’єктності в світовому контексті буде видаватися дрібницею. Звісно, що не для нас, українців.

Будьте пильними. Бережіть себе і допомагайте ЗСУ. І пам’ятайте, що роздача політиками грошей – це завжди намагання вас підкупити. Старий дешевий трюк.