Українська ППО – проти миру діда Дональда

ПОНЕДІЛОК, 3 БЕРЕЗНЯ. Зустрічаю весну з оптимістичною думкою: “Ще раз перезимували!”. Метеопрогноз обіцяє впевнені плюси й далі. Вже третя зима, яку сусіди обіцяли зробити для нас критичною, та не судилося. Сьогодні вперше ночував з відкритими вікнами – дуже бадьорить.

ВІВТОРОК, 4 БЕРЕЗНЯ. Вночі блимнуло світло, вирубивсь ноутбук. Сприйняв це як натяк, що треба дотримуватись здорового режиму, а не вдавати з себе відомого кремлівського вождя, який вночі про долю людства думає. Виявилось, справи гірші – прилітав “шахед”, влучив у дитячу поліклініку. “Воєнний об’єкт”, а як ви думали? Цього разу нікого не вбило.

СЕРЕДА, 5 БЕРЕЗНЯ. У Щепкіна вкрали тростину. Це якась епідемія з вуличними скульптурами: бронзову парасольку намагались вкрасти, вкрали кота, дівчинку біля мішка з цукром, понівечили пам’ятник воїнам АТО – всього не пригадаю. Вдень Суми разом з мешканцями справляють досить благопристойне враження, мабуть, монстри прокидаються під час комендантської години.

ЧЕТВЕР, 6 БЕРЕЗНЯ. Намагався хоча б на тиждень відключитись від великої політики, відпочити у несприятливому, але зрозумілому середовищі буденних справ і подій. Та не буде мені так! Відбувається якийсь тектонічний ментальний зсув у сприйнятті США. Попри всі міфи, все ж таки вважав “Велику Америку” силою АНТИ-тоталітаристською, АНТИ-терористичною. Мовляв, “демократичні цінності”, “свобода і права людини” – це все про Америку, в сенсі про США. Аж раптом – союз з путінською росією, непроголошений, але очевидний. Розмірковував про брехню і брехунів, яких бачив багато. Бувають такі: все, що він обіцяє і проголошує, слід ділити на два, або зменшувати вдесятеро – такий, приблизно, алгоритм правди. А ще є брехуни, які на біле кажуть чорне. У таких “так” дорівнює “ні”, “вперед” – це “назад”. Таких теж можна прорахувати. Але шановний, легітимно обраний Трамп є унікальним. Все, що він проголошує, може означати будь-що, або взагалі нічого. Орієнтуватися доводиться тільки на його реальні рухи, а по них вимальовується послідовний союзник путіна. Співчуваю адекватним американцям. Та й ми з вами, українці, бувало, таке собі обирали, що потім ледве здихались.

П’ЯТНИЦЯ, 7 БЕРЕЗНЯ. Тривожні новини з прикордоння та з курщини. Прикордонники росіянців відбили, та й під Суджею для наших, начебто, ще не все втрачено, але ж поганенько на душі. Спілкуюсь із закордонними “інсайдерами”. У Генуї, пишуть, масштабна вулична акція на підтримку України, вийшли саме італійці, не тільки наші біженці. Є переконливі фото. Подібний мітинг водночас – і в Римі. А ось з Парижу новинки переказують кепські. Цитую: “Сьогодні повз мене пройшла по Сен-Жермен гучна маніфестація з російськими прапорами, за участю комуністів-французів похилого віку, мабуть, древніми дружбанами самого Карла Маркса, які кричали: “Геть Макрона з його допомогою Україні, ми не хочемо вмирати за Україну!”. Це тільки уривки реальності, але ясно, що в Європі існують різні настрої, “ковбасить” їх, сердешних. Бажаю їм усім ясного розуму, бо благі наміри й деякі можливості, начебто, мають.

СУБОТА, 8 БЕРЕЗНЯ. Вітав всіх знайомих жіночок, ледве вправився, здається, нікого не забув. Поруч – жодної пані або панянки, тож такими дурницями, як ото квіти і “Шампанське” можна не перейматись. Три БПЛА прилетіло. Без постраждалих, але дещо поламали і трохи підпалили.

НЕДІЛЯ, 9 БЕРЕЗНЯ. Бачив квіти біля пам’ятника Т. Г. Шевченку. Багатолюдну акцію, мабуть, не влаштовували, але ж день народження відзначили. Знов прилетів БПЛА. Щось вони вчащати стали. Трамп поспішає запровадити мир, а наше ППО цьому заважає.