Виставка графіки, колажів та віршів Вікторії Закорко “Ку, сонечко!” відкрилась у сумській галереї BureauArt. Вона присвячена сину авторки – Михайлу Закорко, солдату-добровольцю ЗСУ, який загинув, захищаючи Україну. В аудіосупроводі виставки звучать вірші українських поетів, які Михайло читав на фронті.
Вікторія Закорко народилася у 1965 році у Сумах та майже все життя жила тут. Малювати почала ще у дитинстві, мріяла стати художницею, але ця мрія здійснилася тільки кілька років тому. Через два тижні після повномасштабної війни Вікторія змогла виїхати у Литву, мешкає зараз у Вільнюсі. У 2024 році у видавництві “Білка” вийшла книга Юлії Ілюхи “Мої жінки”, яка отримала нагороду “Книга року” за версією BBC. У цій книзі є і ілюстрація Вікторії, яка представлена на нашій виставці.
Михайло Закорко, уродженець Сум, після закінчення навчання у Сумському педуніверситеті переїхав до Києва, де став успішним монтесорі-педагогом, працював з дітьми з особливостями розвитку, планував відкрити власну Лісову школу. 24 лютого 2022 року Михайло долучився до лав тероборони, згодом склав військову присягу у складі 241 бригади ТРО. Воював під Миколаєвом, Херсоном, Вовчанськом. 2 лютого 2023 р. під Бахмутом Михайло прийняв свій останній бій.
Всі роботи Вікторії на цій виставці намальовані після страшної звістки про сина, з березня 2023 по січень 2025, всі — про любов і ненависть, про біль і лють, про вдячність і надію.
Наприкінці аудіосупроводу виставки Вікторія читає лист до сина, який ніколи б не хотіла написати.
Світлій пам’яті всім добровольцям, які не були народжені для війни, але пішли захищати все, що вони любили — присвячується.