Суми: новини, події, коментарі

Нотехс - будівництво у Сумах

У Сумах надають правову та соціальну допомогу ВПО на безоплатній основі

1,079

Сумська спільнота ВПО почала формуватися ще у 2014 р. Тоді, коли до нашого регіону почали переселятися патріотично налаштовані мешканці Луганської та Донецької областей. Десь після 2016 р. темпи переселення дещо уповільнилися, адже ті, хто хотів виїхати з тимчасово окупованих територій Донбасу, вже це зробили, ті, хто хотів їхати далі – також переселилися вглиб України, якомога далі від кордону з росією, а ті, хто зміг соціалізуватися та інтегруватися у Сумській області, залишився тут і живуть і досі.

Умовно внутрішньо переміщених осіб можна розділити на переселенців першої та другої хвилі. Перша – це люди, які втікали з Донбасу під час АТО та ООС, а друга, відповідно, – люди, які втікали від повномасштабного вторгнення, вже починаючи з 24 лютого 2022 р. Вони мають дещо різну мотивацію і причини, які змусили їх покинути домівки й поїхати у невідомість. На думку переселенки першої хвилі, виконавчої директорки ГО «Північна правозахисна група», представниці Української Гельсінської спілки з прав людини у Сумській області (УГСПЛ) Наталії ЄСІНОЇ, у 2014-2016 роках більшість людей, виїжджаючи з окупованих територій, обирали жити в Україні, а після лютого 2022 р. люди в прямому сенсі цього слова обирали життя – власне і своїх дітей, вони тікали від ВІЙНИ. Але, якщо мотиви у кожного переселенця різні, то проблеми, з якими вони стикаються, коли переїжджають на тимчасове місце проживання – однакові.

Перше, з чим стикаються ВПО – це питання, де жити. На жаль, у Сумській області майже немає так званих місць компактного проживання (МКП) ВПО. Нещодавно такий центр відкрили у м. Тростянець, а от в обласному центрі справа з побудовою модульного містечка не зрушує з місця вже понад рік.

Друга проблема – це працевлаштування ВПО. Економіка Сумської області останні роки має тенденцію до занепаду. Ринок праці у нас доволі слабкий, особливо це стосується не робітничих професій. Але переселенцям не треба сидіти й чекати, що хтось прийде і запропонує їм роботу. Під лежачий камінь вода не тече, тому потрібно вставати, йти у Центр зайнятості та планомірно шукати роботу.

Третя проблема – це питання оформлення статусів і отримання відповідних виплат від держави. Куди йти, що зробити в першу чергу, які документи оформити, аби отримати ту чи іншу виплату. Постійні зміни і нововведення у процесі нарахування цих самих виплат – це найбільш нестабільне питання, яке першочергово стосується кожного ВПО.

“Це найбільш актуальні і найбільш болючі питання, які напряму впливають на соціалізацію і інтеграцію ВПО у будь-яку громаду, – констатує пані Єсіна. – Як тільки ці питання у людини закриваються, можна вважати, що процес інтеграції пішов. У Сумах велика спільнота переселенців, серед яких є вчителі та лікарі, архітектори і юристи, артисти й різноробочі. Обопільна задача обох сторін – використати їхні знання, навички і досвід на користь усім. Ні самі переселенці, ні громада, яка їх прихистила, не мають сприймати таких людей як тягар. Тоді усе буде добре й у тих, і в інших”.

Саме з цими та багатьма іншими питаннями внутрішньо переміщені особи у Сумській області найчастіше звертаються до ГО «Північна правозахисна група» та громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ). Тут не відмовляють нікому ні в якому питанні, навіть якщо воно стосується того, як знайти перевіреного рієлтора чи профільного лікаря. “Часто під час таких бесід, які ми ведемо, і телефоном в тому числі, ми виявляємо й інші потреби переселенців, на які вони не звертали увагу чи то через незнання, чи то через розгубленість, але намагаємось розв’язувати усі питання людини максимально і у стислі терміни, – констатує правозахисниця Наталія Єсіна. – Адже від соціалізації і інтеграції в громаду залежить якість життя людини, яке у неї одне”.

Офіси обох організацій працюють у м. Суми за адресою вул. Полкової сотні 2, (колишня Бєлінського). Попередньо за уточненням інформації радимо звернутися за тел. 095 354 9888.

Цей проєкт реалізується за підтримки програми “Український фонд швидкого реагування”, яку втілює IREX