Бойовий медик зі 117

Ольга – військовослужбовець одного з підрозділів 117 бригади територіальної оборони України у Сумській області. Їй 28 років. До війни дівчина працювала медичним представником компанії.

24 лютого
На 24 лютого дівчина мала дуже багато планів. Напередодні вночі вона повернулася з Києва, де була на конференції по вдосконаленню професійних навичок. На вечір з керівником запланували захід, де мали б поділитися з колегами новими знаннями. «Розбудив мене дзвінок саме боса: «Обстрілюють Харків, почалася війна». Розгубленість, нерозуміння, що робити, куди їхати. Не вірилося, що це дійсно відбувається тут і сьогодні. Полохали люди, які бігали з документами, водою, садовили дітей в машину та кудись їхали. Дивлячись на все це, я обдзвонила всіх запрошених на захід, відмінила зустріч, підтримала кожного, запевнила, що скоро все буде добре, адже була впевнена у цьому так само, як і сьогодні!» – говорить Ольга.
Після початку великої війни дівчина шукала можливість, аби бути корисною. Пішла до одного з волонтерських штабів, там потребували медика, який розуміється на медичних препаратах. Там розбирала ліки, формувала замовлення, які передавали хлопці з блок-постів.

У лавах 117-ї бригади
«Оскільки я напряму спілкувалася з нашими захисниками в якості волонтера, знала, що критично не вистачає медиків. Рішення йти на службу прийшло з першого дня, але деякий час налаштовувалася, знала, що буде непросто», – розповідає Ольга.

“Ми не маємо права падати духом, відступати та складати зброю”, – впевнена бойовий медик Ольга

Дівчина пройшла навчання з курсів тактичної медицини та вступила до лав 117-ї бригади ТрО. Служба почалась з того, що вона оберігала здоров’я бійців на одному з блок-постів на в’їзді в Суми. Наразі Ольга бойовий медик в одному з підрозділів бригади. Її обов’язок – надання першої медичної допомоги та стабілізація стану постраждалих: «Це дуже відповідально, основна моя мотивація – бажання рятувати життя наших захисників в будь-яких умовах».
Кожен день на службі по-своєму цікавий, адже раніше дівчина нічого спільного не мала з військовою справою. Їй подобається навчатись новому й, особливо, застосовувати нові знання на практиці. Найемоційнішими були місяці, проведені в районі, де жили вороги. Страшно було, коли вперше надавала домедичну допомогу постраждалим від артобстрілу. Молода сім’я.

Сім’я і думки про перемогу
Оскільки родина Ольги тривалий час живе в іншій країні, то її там чекали з першого дня повномасштабного вторгнення, йшла «боротьба» з мамою за бажання залишитися в Сумах і служити. Але думок виїхати за кордон дівчина не мала, бо розуміла, що потрібна тут. Наразі отримує повну підтримку й допомогу від близьких. Дівчина говорить, що ворог може намагатись зайти до Сум, але в їх невдачі впевнена на 100%. Всі підрозділи бригади в готовності, навчені, знають, заради чого тут.
Оля однозначно вірить у нашу Перемогу! «Ми не маємо права падати духом, відступати та складати зброю. Ми боронимо нашу територію, наших людей, наше майбутнє. На нас розраховують, в нас вірять. Як можна підвести наш тил?» – говорить вона.
Після нашої Перемоги дівчина планує повернутись до колишнього життя, до професії, яку любить, але із зовсім іншими пріоритетами та цінностями. І, звісно, обійняти маму.

Трохи статистики
У лавах Збройних сил України станом на жовтень 2022 р. служать понад 50 тисяч жінок. Це офіційна статистика від заступниці міністра оборони Ганни МАЛЯР.
Із початком повномасштабного вторгнення росії у Збройних Силах України побільшало військовослужбовиць. Зараз в українській армії служать більш як 38 тисяч жінок, а якщо говорити ще й про цивільні посади, то загалом у війську є понад 50 тисяч жінок.
Ще в жовтні 2021 року у ЗСУ служили 31 тисяча жінок-військовослужбовиць. Із 24 лютого 2022 р., коли росія повномасштабно вторглася в Україну, їхня кількість зросла до 38 629.
Водночас у Збройних Силах жінки працюють ще й на цивільних посадах, то ж загалом в українському війську є більше ніж 50 тисяч жінок. У співвідношенні це один із найвищих показників серед країн-членів НАТО.
«Героїчна відсіч, яку чинить Україна, була би неможливою без внеску наших жінок-захисниць. І в 2014-му, і в 2022-му у нас відбувалось збільшення кількості жінок у ЗСУ. Такий характер в українських жінок. Вони самі йдуть в армію і посідають там своє важливе місце», – каже заступниця міністра оборони.
Зараз жінкам у ЗСУ доступні всі офіцерські посади та військово-облікові спеціальності рядового, сержантського і старшинського складу, зокрема «бойові».
Щодо безпосередньої участі у бойових діях, то на фронті із російськими окупантами воюють понад 5000 жінок-військовослужбовиць.
На початку війни 2014 р. жінки у армії стикалися з певними проблемами. Зокрема, не до всіх військових професій можна було залучати жінок. Однак тепер жінка в армії сама може вирішувати, чим їй там займатися.
А вже з 2017 р. жінки отримали доступ до майже всіх бойових та офіцерських посад, тож сьогодні парамедики, артилеристки, снайперки, розвідниці, командирки рот і взводів виконують свій військовий обов’язок на передовій та в тилу нарівні з чоловіками. Наразі у ЗСУ є танкістки, артилеристки і навіть унікальна інструкторка з глибоководного військового дайвінгу.
Також жінки зіткнулися з тим, що армійський побут пристосований виключно для чоловіків.
Нагадаємо, уперше в історії Збройних сил України для жінок, які служать в армії, створять уніфіковану жіночу військову форму.

Фейсбук, 117 окрема бригада територіальної оборони