Сучасні аспекти розвитку донорства

В 1919 році в Петрограді, у клініці профессора С.С. Федорова, відбулася значна подія – вперше в Росії було проведено переливання крові. Переливання крові проводилося за участю трьох осіб: тяжко хворої жінки, виснаженою анемією, молодого лікаря В.М.Шамова та дівчини, ім’я та прізвище якої залишились, на жаль, невідомими. Життя хворої жінки було врятоване. В.М.Шамов писав: «Я готовий був обіймати і хвору, і донора». В ті часи ця дівчина вчинила справжній подвиг. Вона була першим донором, добровільно здавши кров, щоб врятувати тяжко хвору людину.

У нас в Україні перше успішне переливання крові було здійснено в 1922 р. лікарем Крамаренком чотирирічній дитині.

Історія розвитку переливання крові пов’язана з розвитком донорства. Людство повинно дякувати не тільки вченим, які розкрили тайну крові та розробили її лікувальне застосування, але і тім людям-донорам, без яких всі досягнення не мали користі. Недивлячись на досягнення науки, єдиним джерелом крові для переливання є людина.

В Сумській області служба крові розпочала свою діяльність з 1943 р., коли була створена обласна станція переливання крові. З 1945 р. в області почали організовувати позаштатні відділення переливання крові на базі лікувальних закладів. Обласний заклад стає активним центром впровадження переливання крові в лікувальну практику.

В післявоєнні роки служба крові Сумської області вступила в новий етап, який характеризується розвитком масового безоплатного донорства, впровадження двоетапного методу заготівлі крові, застосування в лікуванні хворих компонентів і препаратів донорської крові. До масового взяття крові у населення області станція переливання крові приступила у 1957 р., почав комплектування безоплатних донорів. В цей період першими безоплатними донорами стали робітники і службовці заводів, фабрик, колгоспів, закладів і установ області. Особливо поповнювала ряди донорів молодь. Так, у 1957 р. безкоштовно здали кров 72 чоловіка.

З року в рік збільшувалась потужність закладів служби крові області, зміцнювалась матеріально-технічна база, освоювались нові методики та технології заготівлі крові. Таким сучасним, ефективним методом заготівлі плазми крові від донорів є плазмаферез. Слід зазначити, що плазмаферез застосовується в закладах служби крові протягом багатьох років. Досвід свідчить, що правильне проведення цієї процедури не впливає на стан здоров’я донора. Таким чином, донорський плазмаферез – це метод отримання плазми шляхом розподілу консервованої крові на плазму та клітинні компоненти, з подальшим їх поверненням донору.

Вивчення впливу плазмаферезу на стан здоров’я організму донора показало, що як однократні, так і двократні мануальні плазмаферези та особливо плазмаферези, які проводяться за допомогою апаратів, суттєво не впливають на морфологічний склад крові, тому що клітинні елементи крові повертаються донору через 30–50 хвилин після початку проведення плазмаферезу, а при проведенні аппаратного плазмаферезу ще раніше і зберігають біологічну повноцінність та продовжують функціонувати у кровоносному руслі, не відрізняючись від інших клітин.

В той же час при заготівлі крові у донора 200-450 мл має місце ряд змін в організмі донора: знижуються показники гемоглобіну (протягом 5 днів зменшується на 2-10% у порівнянні з початковим і відновлюється протягом місяця); зменшується кількість еритроцитів з перших годин після взяття крові (також протягом 5 днів); повне відновлення початкових показників крові спостерігається до 15-30 дня за рахунок надходження клітинних елементів із депо крові і посилення процесу дозрівання їх у кістковому мозку. Тому після повного відновлення усіх процесів в організмі донора послідуюче здавання крові рекомендується через 56 днів.

У донорів плазми після плазмаферезу спостерігається короткочасне зниження загального білка в крові. Через 18-24 годин після плазмаферезу при повноцінному харчуванні склад плазми відновлюється. Тому про проведенні плазмаферезу інтервал між процедурами складає 7-14 днів. Проведені наукові дослідження підтвердили безпечність процедури плазмаферезу та доцільність використання цього методу.

Інтервали між різними видами донорства

Донорам плазми може бути людина з 18 років, яка не страждає хронічними захворюваннями серцево-судинної системи, печинки, нирок, психічними захворюваннями, алкоголізмом, наркоманією, не хворіла сифілісом, гепатитами, СНІДом, туберкульозом, малярією.

Встановлено, що після здачі крові або плазми крові Людський організм очищується, у ньому оновлюється кров, збільшується стійкість до крововтрат. Люди, які здають плазму, набагато менше хворіють, тобто збільшується імунітет до значної кількості збудників захворювань.

Донорський плазмаферез – це регламентована процедура. Об’єм плазми, кратність процедур регламентовані наказами МОЗ України та інструкціями

В Сумському обласному центрі служби крові Ви можете отримати необхідну консультацію у лікарів у відділі комплектування та медичного обстеження донорів. Процедура плазмаферезу серед інших процедур взяття крові найбільш щадна та безпечна. Лікар при огляді вирішує питання щодо допущення до процедури плазмаферезу і призначення дози взяття плазми, яка дорівнює 600-800 мл, за умови, що донор здає плазму з інтервалом 14 днів в об’ємі до 12 л впродовж року.

При проведенні плазмаферезу використовуються тільки одноразові комплектуючі вироби, які повністю виключають інфікування донорів. За умови суворого дотримання усіх правил заготівлі, регламентованих наказами і інструкціями, донорство не принесе шкоди Вашому здоров’ю і врятує життя десяткам і сотням тисяч людей.

Донорство крові та плазми – візитна картка здоров’я!

Головний лікар ТОВ «СОЦСК»
Гречишкін В.С.

Завідувач відділом заготівлі та переробки крові
Ігамова В.К.