Рік нашої незламності

Минув рік з часу повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Суми – прикордонне місто, тож війна увірвалася у життя сумчан одразу 24 лютого. Далі була облога, вуличні бої, обстріли і бомбардування, «гуманітарні коридори» і ще багато сумних та трагічних подій. Але набагато більше було прикладів мужності, єдності, згуртованості усіх та кожного, які допомогли місту вистояти, а сумчанам залишитися нескореними!
Ми звернулися до очільника Сумської міської територіальної громади Олександра ЛИСЕНКА та голів фракцій міськради з проханням пригадати перший день війни і оцінити свою роботу за цей рік.

Олександр ЛИСЕНКО: «Конкретики від держави, коли саме буде напад росії, не було. Проте ситуація тривожила, тож напередодні провів із усіма представниками силових структур відповідні наради. Мої дії, як керівника громади, на випадок війни регламентовані розпорядженнями, саме за ними діяв 24 лютого 2022 року. Щойно дізнався про вторгнення, приїхав на роботу, відкрив відповідні секретні пакети. Відразу зв’язався з керівником військкомату Михайлом ПРИТИКОЮ, іншими військовими. Зібрав своїх заступників, дав відповідні розпорядження і доручення. Розумів, що треба запобігти паніці серед сумчан, братися за забезпечення міста харчами, ліками, бо комунікації, вочевидь, будуть перерізані. Також зв’язався із заступником голови обласної адміністрації. Пам’ятаю, о 13:15 разом із заступниками покинули адмінбудівлю, аби особисто проїхати містом, оцінити ситуацію. Бо вже з’явилася інформація про рашистську техніку на вулицях. Чи було страшно? Ні.
Рішення військових 24 лютого видавати зброю всім охочим сумчанам вважаю правильним – кожен мав чим захищати свою домівку і місто в цілому. Потім було будівництво укріплень і блокпостів, будівельні фірми надавали все необхідне безкоштовно, громада також згуртувалася, кожен робив для захисту міста все, що міг. За нашого сприяння було створено Перший гуманітарний штаб, який суттєво підтримав сумчан в перші місяці облоги і дефіциту.

Щодня виходив зі стрімами на своїй сторінці у Facebook із «п’ятачка» біля адмінбудівлі міськради, аби сумчани розуміли, що відбувається у місті та що влада працює.
Найбільша консолідація депутатів міськради була у березні-квітні, всі рішення ухвалювалися швидко і без політики. Протягом року ця консолідація дещо послаблювалася, але нам все одно вдавалося працювати злагоджено, без суттєвих конфліктів чи суперечностей. Вчасно вирішувалося більшість питань, якщо одразу не вдавалося знайти порозуміння – досягали його в діалозі. Всі бюджетні питання щодо підтримки обороноздатності громади вирішувалися вчасно. Нині поступово у відносини у міськраді повертається політика. Однак працюємо далі й знаходимо консенсус».

Вадим АКПЄРОВ, голова фракції партії «Європейська Солідарність»: «Facebook нагадав, що саме 23 лютого 2022 року я виступав з трибуни під час сесії міськради, закликаючи усі фракції до консолідації зусиль, а також терміново виділити кошти на оборону. Доводив, що це – не паніка, а об’єктивна необхідність. Після поїхав до партійного офісу на заняття з тактичної медицини. Початку масштабної війни, дійсно, багато хто не очікував, і тому найбільшою помилкою було те, що людям ніхто не розповів, як діяти, тобто спротив став експромтом. 24 лютого я перебував у Києві, на партійній нараді з приводу можливого розвитку подій. Наступного дня повернутися в Суми ми не змогли. Виїхати вдалося тільки 26 лютого, назустріч вже йшли колони російської військової техніки. Їхали через Липову Долину і Недригайлів, координували наші зусилля із хлопцями із ДФТГ, які передавали інформацію про безпечний коридор для проїзду. Далі для спротиву гуртувалися із групою, яка зібралася у дворі комплексу Служби безпеки України. Чинний склад СБУ виїхав, але там зібралося близько 50 чоловік з колишніх її співробітників та військових. З ними і протистояли російському вторгненню.

Що змінилося за рік? Пам’ятаю, в перші дні війни під час онлайннаради я запропонував міській раді забути про політичні чвари, що наша фракція готова працювати для перемоги разом із владою громади як єдина команда. Вже рік ми так і працюємо. Хотів би подякувати міському голові та іншим фракціям за те, що ми – об’єднані. Звичайно, бувають деякі суперечності, але ми досягаємо згоди. Ви бачите це у рішеннях ради. Зокрема, серед фракцій є консенсус щодо виділення коштів на оборону, допомогу ЗСУ і фінансування ДФТГ. До речі, Суми у цьому мають лідируючі позиції. Не так багато міст України фінансують добровольчі формування. У минулому році було виділено близько 230 млн грн, у цьому буде не менше. На Сумщині зараз багато військових, тож якщо агресор знову спробує піти у наступ – легкої прогулянки у нього не буде. Змінилося все кардинально. Ворог настільки підступний, що не зупиниться доти, доки його не винищити. путіну потрібно знищити всю Україну. За цей рік змінилися люди – навіть ті, хто сумнівався, зрозуміли, що таке росія. Менше чути тезу «Какая разница?» щодо мови, культури, назв вулиць, бо рф прикриває свою агресію нібито «захистом російськомовних». Все більше людей звертаються до української національної ідентичності. І це правильно, бо якщо ти говориш російською, слухаєш російську музику, то чим ти відрізняєшся від того, в кого стріляєш, навіть якщо ти – на фронті? Якщо у нас не буде нічого російського, то у росіян не буде шансів».

Артем КОБЗАР, голова фракції партії «Слуга народу»: «Мені 24 лютого зателефонували із Ворожби, сказали, що по них завдаються удари і заходять російські війська. Як і більшість сумчан, спочатку не міг в це повірити. Коли дзвонив знайомим з цією новиною, мені також спочатку не вірили, сприймали за розіграш. Потім вивіз сім’ю до Недригайлова і повернувся до Сум, аби брати участь у обороні міста – вступив у ДФТГ №3. Буквально наступного дня росіяни оточили Суми. Депутати нашої фракції були у місті, хтось вступив до тероборони, добровольчих формувань, хтось – до Збройних Сил. Один із депутатів зараз перебуває на Донбасі у найгарячішій точці. Також тоді народні депутати від «Слуги народу» і депутати нашої фракції активно доставляли гуманітарні вантажі в Суми із різних міст, доправляли їх в гуманітарні штаби, які роздавали продукти, речі сумчанам. Ви ж пам’ятаєте, що тоді Суми були відрізані від поставок товарів, не вистачало елементарного.

Відтоді протягом року працюємо на перемогу – пріоритет надаємо допомозі військовим. У цьому згуртувалися всі фракції – завжди ці рішення підтримуємо одноголосно, виділяємо необхідні кошти. Нас об’єднала спільна біда».

Анатолій САГАЧ, голова фракції партії ВО «Батьківщина»: «Про те, що почалася війна, 24 лютого дізнався від сина о 4:30. Він живе у Харкові, в районі аеропорту, по якому тоді вже завдавалися удари, було чутно вибухи. Визирнув у вікно – люди вибігали із будинку, сідали у авто і від’їздили. Одразу зателефонував диспетчеру та підлеглим і о 6:30 вже був на роботі (А. Сагач – директор КП «Міськводоканал» – прим.). О 9:00 з директорами комунальних підприємств і керівництвом міста провели нараду, домовились про зв’язок та місце зустрічі на випадок повного паралічу комунікацій. Потім провів декілька нарад із працівниками свого підприємства – всі були схвильовані, треба було заспокоїти, надати впевненості. Прекрасно розумів, що у місті має функціонувати водопостачання і каналізація. Три тижні працювали взагалі без вихідних. Жінок відправили на дистанційну роботу, проте частина із них все рівно приходили на робочі місця, щоб не так було страшно. Дехто приводив діточок – ми це дозволяли. Отак тримали комунальний фронт. Думок про те, щоб кудись поїхати, не було і апріорі не могло бути. У перший же день вступив в добровольче формування громади №3. Того ж дня, 24 лютого, спостерігав за ворожою колоною на Харківській. Приїхав на підприємство і думка була одна – якщо спробують його захопити, то нехай застрелять прямо в кабінеті. Хлопці із ТрО приїхали вранці 25 лютого, запропонували зброю працівникам водоканалу. Тоді саме починався бій на Білопільському шосе, тож взяли автомати і пішли захищати місто.

Всі депутати фракції ВО «Батьківщина» були в Сумах, на зв’язку, всі згуртувалися з міським головою – хтось волонтерив, хтось привозив їжу, хтось доставляв будматеріали для зведення оборонних споруд, хтось – обладнання. Деякі колеги привозили гуманітарну допомогу, у тому числі для військових: шоломи, бронежилети, прилади нічного бачення. Також постійно підтримували зв’язок із міським головою. Пригадати, хто що зробив, важко – наскільки було зроблено багато, щоб перемога настала швидше. Частина депутатів нашої фракції є членами добровільних формувань громади.
Також ми ще тоді відклали всі суперечності між депутатськими фракціями, згуртувалися, кожен пропонував свою допомогу. Підтримували один одного у всіх питаннях, хто би що не попросив, особливо під час обстрілів міста. Й нині працюємо консолідовано з усіма депутатами».

Олександр КИСІЛЬ, голова фракції «Сила і честь»: «Депутати зорганізувалися вже 24 лютого. Першим завданням були хліб і ліки. У людей спрацювала генетична пам’ять попередніх війн, Голодомору. Тож нашим завданням було забезпечити постачання продуктів першої необхідності. У мікрорайоні вулиці Добровільної у приміщенні бібліотеки діяв громадський гуманітарний штаб мікрорайону. Туди завозили все, що ми на той час могли дістати. Там же роздавали хліб, яйця, курей. Перші п’ять днів були дуже важкими психологічно. То ми говорили і говорили із сумчанами.

Організовувалися по горизонталі. Дуже складно було знайти ліки, особливо специфічні. Нас у фракції всього троє. Але це не мало значення. Ми всі, всі депутати, хто був у Сумах, – були разом. Від перших двох складних тижнів залишилося відчуття піднесеної єдності. Відтепер складно буде ділитися на фракції тим, хто прожив разом ті дні. І не тільки депутати. Усе місто було єдиним. З єдиним завданням – вистояти. І Суми вистояли».

ІД