Суми: новини, події, коментарі

Нотехс - будівництво у Сумах

Приклади обережного оптимізму

53

ПОНЕДІЛОК, 27 ТРАВНЯ. Нещодавно писав про випускні вечори у школах, мабуть поквапився. Біля сумських шкіл там і тут спостерігаю підготовчі репетиції до урочистих заходів. Молодь шикується, виразно промовляє якісь слова, тут же музика і танці, все як годиться. Воно й зрозуміло, війна війною, а останній дзвінок, він раз у житті. Навіть одружуватись можна декілька разів, а це – грунтовне, неповторне. Тільки небезпечно, ой небезпечно тепер збиратися купами, та ще й у заздалегідь відомих місцях. Не хочу “каркати”, але ж тим нелюдам байдуже – чи по малих, чи по старих гатити.
ВІВТОРОК, 28 ТРАВНЯ. Графіка відключень світла не бачив, але він є і діє. Як об’єктивна реальність, яка існує незалежно від нашої свідомості! То що ж, намагаюсь пристосуватись. Виходе, начебто непогано, але на власній кухні перечепився і мало не впав. Врятували габарити приміщення, бо навіть у великій шафі критично гепнутись важко. Розбив подаровану чашку. Побажав путіну всього-всього. Знайшов сховану у шухляді “окопну свічку”, приготував до застосування. Більш сьогодні нічого поганого не сталося. Зі мною особисто, маю на увазі, а в цілому по Україні – так йой!
СЕРЕДА, 29 ТРАВНЯ. Вже достеменно відомо, що електроенергія подорожчає. Мислячи позитивно, зробив відкриття, яке виправить сприйняття подій на краще: почергові відключення компенсують зростання ціни за кВт. Хоча б частково і тимчасово. Стара ціна не повернеться навіть після повної відбудови енергосистеми, але люди поступово звикнуть. Більше турбує відсутність гарячої води, але й тут знайшов позитив: якщо не мити посуд, наприклад, після сніданку, то перед обідом, нагрівши води і ретельно все відшкрябуючи від тарілок, можна водночас якісно вимити руки! Велика економія на милі і нагріванні води.
ЧЕТВЕР, 30 ТРАВНЯ. Друг зараз мешкає десь на Лебединській, до мене напросився в гості. Виявляється, не тільки на келих чаю, йому треба поголитись. Завтра – важлива зустріч, а водичка, навіть холодна – ледве тече. То що ж, грію воду, розмірковую про те, що “добробут” і “негаразди” – категорії такі ж самі відносні, як, наприклад, “щастя” або “істина”. Говорили-балакали про політику та війну. Знайшли в YouTube гадання на картах Таро щодо росіянського наступу в напрямку Сум. Дуже сміялись. А може, дарма.
П’ЯТНИЦЯ, 31 ТРАВНЯ. У черзі до банкомату хвилин за п’ять вислухав цілу “Санта-Барбару” у виконанні двох жіночок середнього віку. “Він налагодивсь до Польщі, а дитині платтячко на випускний 4 тисячі коштує!”, – жаліється одна. “На аліменти подай, тоді нікуде не поїде, поки не заплатить!”, – радить подруга. “Так він тут вже півроку без роботи, як живе – не знаю, та грошей від нього – ані копійки! Каже, що там заробить – віддасть”, – каже та, перша. А радикально налаштована подруга з безапеляційним вироком: “Хай бере, де хоче! Бо поїде – так ти ж їх знаєш”. От ще й з такого життя наше пошите, не тільки з війни і політики. Закінчилась третя воєнна весна.
СУБОТА, 1 ЧЕРВНЯ. День захисту дітей відзначив переходом на дитячу форму одягу: панамочка-шортики-сандаліки. Побачив своє відображення у вітрині – божечки, Фреді Крюгер якийсь!
НЕДІЛЯ, 2 ЧЕРВНЯ. Підсумки тижня. Дали гарячу воду. Дали дозвіл присилати росіянцям “Аттакамси” та таке подібне безпосередньо на росію. Недарма було відчуття, що все врешті-решт буде добре. Ще не завтра, але все ж таки буде неодмінно.