Суми: новини, події, коментарі

Нотехс - будівництво у Сумах

Писанковий світ. Які писанкові орнаменти й техніки притаманні Сумщині (Фото)

673

Писанка – одна зі стародавніх форм українського народного розпису, у якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру.

Першою ластівкою відродження писанкарства Сумщині стала виставка «Писанкова магія», яка відбулася у 1994 р. Захід проходив на базі відділу декоративно-прикладного мистецтва Сумського обласного художнього музею? і його продовженням стало створення міського Клубу писанкарів. Засновниця, незмінна його натхненниця й керівник, майстриня художньо-декоративного мистецтва, заслужений майстер народної творчості України Валентина КОЗДРОВСЬКА пригадує: «Ми працювали на базі обласного осередку Національної спілки майстрів України. До нашого клубу приходили цілими родинами – СОЛДАТЕНКИ, БЕЛЯЄВИ, ЄРМОЛЕНКИ, КИСЕЛЬОВИ, а потім приєдналися школярі й студенти. На перших заняттях ми власноруч робили писанки, бо тоді їх ніде не було у продажу, вчилися готувати барвники, видувати яйця, створювати з них композиції, хатні прикраси. Найголовніше досягнення нашої спільної роботи – це те, що ми опанували багато технік, котрі є традиційними для нашого Слобожанського краю. А саме: багатоколірні, вибілені, травлені писанки».

В селах Кролевецького та Глухівського повітів переважають квітково-рослинні мотиви

Пані Валентина натхненно й цікаво розповідає, що в різних історичних джерелах Сумщина представлена кількома повітами. «В селах Кролевецького та Глухівського повітів переважають квітково-рослинні мотиви – тюльпани, дубові листочки, півонії, «кукіль», які довільно розміщуються на поверхні яйця та не мають традиційного геометричного поділу. А писанкам з Лебединщини притаманні стримані кольори – гірчично-маслиново-коричневаті на чорному тлі, рослинний орнамент: калинові, яворові, кленові, дубові листочки в оздобленні жовтої сосенки», – пояснює майстриня та додає що, для районів Сумщини, котрі колись належали до Полтавського, Чернігівського повітів, були характерні «вибілені писанки». Валентина Коздровська: «На таких писанках переважали яскраві квітково-рослинні мотиви із червоно-жовто-зеленими кольорами. Це – ружі, айстри, півонії, жоржини, тюльпани. Технологія їх виготовлення передбачала після завершення розпису тло писанки витравлювати соком квашеної капусти або оцтом. І тоді воно набувало білосніжного відтінку, де чудово читалися яскраві квіти, й така писанка виглядала особливо святково та урочисто».

Любов ЯРЦОВА: «Писанка вічна й прекрасна»
З писанкою я уперше познайомилася в Охтирській художній школі. Мені дуже сподобалося це заняття, коли ти наносиш на куряче яйце прадавні сакральні знаки, символи та орнаменти. А далі мій мистецький шлях продовжився у СумДПУ ім. А Макаренка, де я познайомилася із заслуженим майстром народної творчості Ольгою ГУЛЕЙ. Я спробувала себе у різних техніках писанок, створюючи мальованки, бісерки. З часом разом із життєвим досвідом прийшла й зрілість майстра.

Техніка воскового письма для мене найближча та найулюбленіша. Як правило, використовую традиційні знаки, які прийшли до нас з давніх давен. Їх я компоную у своїх композиціях. Постійно експериментую з орнаментами де є квіти, птахи, звірі. Квіти – це пробудження, весна, символ дитинства, як молодої парослі, надії на майбутнє. Також квіти пов’язані із культом богині неба, яка вважалася володаркою життя та смерті. Існує легенда, що саме у квітах заховані душі людей, як народжених, так і померлих. Саме тому жінки, котрі хотіли мати діточок, писали писанки з квітами й дарували їх малечі.

Дуже часто на писанках зображують дерево життя, тварин. Стилізовано малюють коників, оленів, пташок, а от лисичок не зустрічала. Я спробувала їх намалювати на своїй авторській писанці, використовуючи національні мотиви. Також мій авторський експеримент – намалювати сонечко – таке, яке зображували на прапорах, декоративних розписах. Я вирішила його перенести на свою писанку, як символ вічності й життя.

Олена Шевченко
Панорама №17-2019