Передбачаю пам’ятник

ПОНЕДІЛОК, 14 КВІТНЯ. Ракетний удар по центру міста, так би мовити, поступово проявляється наслідками. Відомо про 35 вбитих, серед яких двоє неповнолітніх. У ФБ – перші фото жертв, руйнувань.Та й сам подививсь – дуже рясно летіла шрапнель по людях. У провулку Академічному – квіти. На місці влучань працюють спецслужби і волонтери. Автобус, в якому загинули пасажири, я вчора помилково назвав “останнім тролейбусом”, та в контексті подій різниці немає. Про нагородження військових у приміщенні Конгрес-центру в цей день більшість містян не мала ніякої уяви, та над головою ОВА серйозні хмари. На цьому тлі якось непомітно в автостоянку прилетів “шахед”, поранив ще одну людину. Розумію, що так не має бути, але емоції вичерпані, коментарі зайві.

ВІВТОРОК, 15 КВІТНЯ. Виявляється, на місці влучання ракет працювали не тільки рятувальники, але й крадії. Якщо поміркувати – можна передбачити. У лікарнях вмирають люди, яких поранило тими росіянськими ракетами. Начальника Сумської ОВА таки звільнили. Начебто вистачає місцевих тем для роздумів, та ось аж вдираються у свідомість новини з того, “великого світу”, де серйозні дядьки обговорюють глобальне. “Велика Сімка” хотіла засудити росію за удар по центру Сум. Передумали. Бо США проти. Я не про країну, не про американців, хай здорові будуть, а про трампову команду. І захисної протиракетної зброї Україні не можна, навіть за гроші. Бо в них, бач, з росією переговорний процес. З власного дивану спостерігаю трампівський політичний процес, переконуюсь, що, за всієї вдаваної турбулентності, він, цей процес, має генеральне річище: “США – росія – цьом-цьом”. Спеціально навчені люди хай спростовують, а, як на мій обивательський розум, воно так.

СЕРЕДА, 16 КВІТНЯ. Спіймали 24-річного хлопчика, який наводив росіянські дрони на цілі в Сумах. “Ой і весело ж йому сидітиметься!”, – зауважив один мій приятель, який добре знає, про що говорить. Ще поліція бореться проти “нелегального тютюну”, навіть має успіхи. Той самий чоловік прокоментував: “А як же ж! Саме тютюнові спекулянти і вбивають Україну!”. Ну хуторяни ми, обивателі несвідомі, та ще й з тютюновою залежністю. Ось і верземо казна-що, плутаємо пріоритети. У Сумах ховають загиблих, лікують поранених. Відновили рух по вул. Петропавлівській. Вимкнули опалення – це, може, раніше, але помітив сьогодні. Життя йде звичним ходом.

ЧЕТВЕР, 17 КВІТНЯ. Четвер повинен бути чистим. Люди прибираються, бачив, як сміття летить просто з балконів і далі – за вітром. Одна жіночка витрушує якийсь килимок з четвертого поверху, внизу зупиняється інша і робить тактичне зауваження. Слово по слову – полеміка серед сонячного дня. Стільки матюків та таких витончених прокльонів не чув навіть на адресу рф. Про нового голову Сумської ОВА відразу читаю негативні повідомлення у ФБ. Від коментарів утримуюсь, бо про декого з авторів сам знаю цікаве, а для остаточних підсумків інформації замало.

П’ЯТНИЦЯ, 18 КВІТНЯ. Вранці – три БПЛА по хлібозаводу. Отакі паски…

СУБОТА, 19 КВІТНЯ, Подорожував містом. Все навкруги виглядає майже святково – зеленіє, намагається цвісти. Замок у парку “Казка”, здається, ще підлягає відновленню, була б на те добра воля. Тільки на місці останніх влучань лишились сліди. Чомусь здається, що десь тут буде пам’ятник. Окремий пам’ятник людям, яких вбили неозброєними, у власних оселях, на рідних вулицях, в тому ж самому автобусі.

НЕДІЛЯ, 20 КВІТНЯ. Великдень. Одна глибоко віруюча знайома сказала про росіянців: “Хай Бог просвітить їх розум та направить на покаяння”. Я відповів: “Угу, авжеж”. А сам подумав таке, що у Великдень навіть думати не годиться.