Олександр Лисенко: «Сумські добровольці увійшли в історію»

Подвиг добровольців, які пішли захищати країну у 2014, а потім масово взялися за зброю у лютому 2022 року, залишиться яскравою сторінкою в нашій історії. Міський голова Сум у 2014-2023 рр. Олександр Лисенко, який нині служить у Збройних Силах, добре пам’ятає ці часи, адже міська влада допомагала добровольцям чим могла. Разом із ним ми пригадали, як це було.

R: У 2014 р. ви зайняли пост в.о. міського голови. Чи пам’ятаєте добровольців того часу?
О.Л.: Безумовно. Дуже непростий час був, певний хаос після нападу росії, багатьом важко було швидко перейти від стану відносного миру до стану відкритої війни. Більшість добровольців тоді у Сумах йшли до лав Збройних Сил, зокрема, до 27-го сумського реактивного артилерійського полку. Ми, як міська влада, допомагали їм тим, чим могли. Пам’ятаю, передали усі наявні у нас вантажівки із швейцарської гуманітарної допомоги. Допомагали продуктами, бо на той час були проблеми із забезпеченням. У квітні 2014 року із добровольців почав формуватися 15-й батальйон територіальної оборони «Суми». Їм було необхідно все: спорядження, бронежилети, обмундирування і т.п., тож виділяли на це кошти. Передали частину комунальних автобусів для перевезення особового складу. Пам’ятаю Андрія Германа, Олександра Куксу та багатьох інших добровольців.

R: Чи згодні ви із думкою, що у лютому 2022 р. місто від окупації росіянами врятували саме добровольці?
О.Л.: Це дійсно так. Підрозділи Збройних Сил у місті були, але через загальну обстановку під час перших днів вторгнення їх чисельність була надто малою для оборони Сум. До того ж виконуючи накази вищого керівництва, вони мали маневрувати, змінювати позиції. Тому прості сумчани, які в перші дні взяли до рук зброю і організувалися у групи спротиву, дійсно врятували Суми від миттєвої окупації, як це сталося, зокрема, у Херсоні. Після боїв 24-25 лютого росіяни відмовились від намірів узяти під контроль місто. А потім через цілеспрямовані дії різних підрозділів Сил оборони і рейди добровольчих груп, час для наступу на Суми для росіян так і не настав. Цей подвиг залишиться в історії міста та України, за це їм шана і величезна подяка. Якщо пригадати історію України, то це продовження історії козацтва – вільні люди зі зброєю, які захищають свою Батьківщину у разі потреби.

R: Знаєте багатьох особисто?
О.Л.: З усіма командирами добровольчих груп спілкувався з перших днів після вторгнення. На початку дев’ятої години 24 лютого до нас у адмінбудинок міської ради вже прибули  озброєні добровольці Володимира Сайка. Олександр Мордванюк, учасник АТО, почав гуртувати ветеранів АТО /ООС, які воювали на Донбасі ще із 2014 року. Потім ця добровольча група виросла у 15-й окремий стрілецький батальйон. Тримали із ним зв’язок постійно. Сергій Савченко зібрав досить великий загін, багато зброї, у них був власний транспорт.

У перші дні добровольці були у цивільному одязі, але всі зі зброєю, яку отримали у перші дні. Міська влада допомагала добровольцям, чим могла. Зокрема, ми почали будувати блокпости навколо міста. Для цього треба було домовлятися із будівельними компаніями міста, шукати транспорт для перевезення вантажів, крани, пісок і мішки для того, щоб викладати із них укріплення. Цим безпосередньо займався мій заступник Михайло Бондаренко. Також відразу передали добровольцям частину комунальних автівок. Їм був необхідний бензин, який у ті дні, через припинення постачання, був великим дефіцитом. Тож прийняв рішення відкрити для добровольчих формувань усі запаси палива комунальних підприємств міськради – звідти вони і заправлялися. Палива було потрібно багато, тож Михайлу Бондаренку у перші дні вдалося польовими дорогами, оминаючи російські блокпости, доставити у місто повний бензовоз. Зараз це здається дрібницею, а тоді…

R: Зараз Суми мають повноцінні добровольчі формування громади. Як вдалося зберегти ті добровольчі загони зразка 2022 року і трансформувати їх у ефективні ДФТГ?
О.Л.: Ми почали роботу над створенням офіційних добровольчих збройних формувань громади ще до початку повномасштабного вторгнення. Але через певні обставини, що були вище нас, змушені були її дещо призупинити. Пізніше про це якось розповім. Під час облоги міста ми, як міська влада, розуміли, що усім добровольчим загонам, що діяли у Сумах, треба буде офіційний статус. Тому перші документи на реєстрацію ДФТГ №1 вдалося переправити у столицю,  до командуючого сил територіальної оборони,  ще 28 лютого 2022 року, у розпал облоги Сум. І вже 11 березня командир цього формування Яків Вензик отримав свідоцтво про реєстрацію. Процес офіційного оформлення добровольчих формувань завершився у квітні, тож після звільнення області від російських окупантів усі добровольці мали офіційний статус. Також майже відразу рішенням виконкому ми запровадили грошову допомогу добровольцям – спочатку одноразову, за вступ у ДФТГ, а потім трансформували її у щомісячні виплати за службу. З квітня 2022 року всі добровольці були взяті на повне утримання міського бюджету: вони безкоштовно отримували обмундирування, взуття, спорядження, харчування. Для усіх ДФТГ виділили комунальні приміщення для базування із повною оплатою із бюджету усіх комунальних платежів. Також усі добровольці отримали пільги із оплати комунальних платежів. Разом із підприємцями та небайдужими сумчанами особисто придбав для ДФТГ 16 автівок, які потім стали основою для формування мобільних вогневих груп, які і зараз захищають Суми від повітряних ударів ворога. Бойова робота наших добровольців тривала і після квітня 2022 року, але про неї ще не час розповідати. Вони також багато зробили для створення оборонних рубежів навколо міста, продовжують будувати їх і зараз. Насамкінець хочу ще раз подякувати усім добровольцям, тим, хто відгукнувся на поклик серця і совісті, та став на захист Сум і України.