Олександр Лисенко: «Суми – форпост України»

Суми відзначають День міста. Спеціально з нагоди цієї події ми зв’язалися з міським головою обласного центру у 2014-2023 роках Олександром Лисенком. Зараз він знаходиться на фронті, тож зв’язок із ним майже відсутній. Ми коротко поговорили із нині майором ЗСУ Олександром Лисенком про місто, про цю дату, пригадали недавнє минуле Сум і порозмірковували про ймовірне майбутнє.

r: Де Ви зараз знаходитесь?
Олександр Лисенко: Нині служу у 72-й окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців. Зараз захищаємо країну на одній із гарячих ділянок фронту на сході. Всі інші деталі через військову таємницю пропустимо.

r: Що Ви хочете сказати сумчанам з нагоди Дня міста?
О.Л.: Передусім, хочу привітати всіх містян із цим днем.  Зараз війна, гучні святкування недоречні. Тим більше, що Суми знаходяться у прифронтовій зоні. Однак, рідне місто – це частина нашої спільної батьківщини – України. У цей день хочу побажати всім містянам миру, витримки, сили духу, здоров’я і Перемоги. Про перемогу останнім часом говорити перестали, але наші бажання це змінювати не повинно. Також хочу подякувати бійцям всіх підрозділів Сил оборони України, що захищають місто та і область загалом. Тільки завдяки їхньому подвигу сумчани мають змогу відзначати День міста.

Так сталося, що я став виконувати обов’язки міського голови у 2014 р. – тоді почалася війна і російська загроза для Сум стала реальністю. Зараз про це багато хто забув, але ще у 2014 році, у перші місяці війни, теж було нелегко, але я завжди знав, що Суми – українське місто і воно залишиться українським назавжди. Робив для цього все від мене залежне. І вже потім разом із містянами ми вистояли у 2022 році, вистоїмо і зараз. Вважаю, що День міста не можна забувати, а вже відзначати чи ні – кожна родина чи конкретна людина обирає сама. Повторюся, головне – не забути тих, завдяки кому ми вдома, дякувати родинам загиблих, підтримувати сумчан, чиї рідні зникли безвісти або проходять службу і не можуть бути поруч зі своїми сім’ями.

r :До речі, про події лютого-березня 2022 року – як вдалося втримати комунальне забезпечення міста під час облоги?
О.Л.: Перш за все, завдяки роботі звичайних сумчан – енергетиків, працівників водоканалу, тепловиків, газовиків, лікарів, рятувальників, комунальників. Також вся міська влада працювала у режимі надзвичайної ситуації – робота, поділена на чергування, тривала цілодобово. Доводилося йти на нестандартні рішення. Завдяки ним у місті було тепло, світло, вода, газ, вивозилося сміття. Хоча ще з першого дня оточення Сум існували реальні загрози повного відключення міста від усіх джерел енергії. Доводилося шукати бензин для комунальників і борошно для випікання хліба на хлібозаводі, домовлятися про мінімальне постачання продуктів об’їзними шляхами, які загарбники не контролювали. До речі, борошно довелося вишукувати по інших громадах навколишніх районів буквально по тонні. Все це доводилося поєднувати із організацією евакуації містян по «зелених коридорах», створенням добровольчих формувань громади, забезпеченням оборонців Сум усіх підрозділів Сил оборони. Втім, триває війна, тож розповісти всі подробиці про ті дні ще не час.

r: Як Ви розцінюєте значне скорочення чисельності сил добровольців громади за останній рік?
О.Л.: Ми у 2022-2023 роках заклали базу для добровольців, створивши оргструктуру, придбавши для них форму і все необхідне. За кошти підприємців і благодійних фондів та мої власні кошти придбали для добробатів 16 автомобілів. Ще 9 авто придбали для ЗСУ. Автомобілі, придбані для ДФТГ, досі використовуються мобільними вогневими групами, які захищають сумське небо від шахедів. Тоді ж вдалося «вибити» для них відповідну зброю. Вочевидь, скороченню ДФТГ можна було  б запобігти – адже потреба в захисті Сум тільки зростає. Ви самі бачите з новин, яка кількість різних БпЛА атакує нашу громаду.

r: Як почуваєтесь на фронті?
О.Л.: Важко, непросто. Сказати, що спочатку було не страшно – це збрехати. Проте, вже майже адаптувався.

r: Яким бачите майбутнє Сум?
О.Л.: Суми зароджувалися як козацька фортеця на перетині трьох річок. Запорукою існування міста став Сумський козацький полк. І зараз, через 370 років після заснування, до Сум знову повернулася роль форпосту на кордоні із ворогом. Це неспроста роль, втім, вона буде актуальною ще багато років. Будемо робити для захисту нашого форпосту все можливе. Ще раз хочу нагадати всім сумчанам – наше місто сильне, незламне, унікальне. Ми вистоїмо, бо ми разом прагнемо досягти спільної мети – Перемогти ворога і жити у своїй країні, у своєму найкращому місті Суми!