Олександр Лисенко: «Став до лав ЗСУ, щоб захищати свою країну, своє місто і свою родину»

Олександр ЛИСЕНКО, який зараз знаходиться у лавах ЗСУ, розповів, як проходить його служба, як він оцінює безпекову ситуацію для Сум та про перше за дев’ять місяців судове засідання.

R: Олександре Миколайовичу, Ви зараз знаходитеся у лавах ЗСУ. Розкажіть, будь ласка, про це детальніше, бо в інтернеті вже пишуть, що Лисенко «прохолоджується» в тилу, отримує великі кошти. А як воно насправді?
О.Л.: Я був призваний до лав ЗСУ по мобілізації. Отримав повістку на одному з блок-постів міста Суми, для звірки данних. Коли я прийшов звірити дані, то у ТЦК мені повідомили, що броні я зараз не маю і направили на ВЛК, яке я пройшов за тиждень. Після чого мені сказали, що згідно висновків ВЛК, я буду направлений для служби в ЗСУ.

Згідно з процедурою, зараз навіть офіцери відразу не йдуть на фронт, а їх направляють в навчальний центр на підвищення кваліфікації або на вивчення якоїсь іншої спеціальності. Я підтверджую існуючу, тому що саме в той час, коли я був у ТЦК, був розподіл по моїй ВОС – психологічна підтримка персоналу. І за цією спеціальністю мене направили на один з полігонів, в навчальний центр. Згідно з наказом Головнокомандувача, ми зараз проходимо БВП – місячну базову військову підготовку, вона обов’язкова і для солдатів і для офіцерів. Тому зараз проходжу БВП, тоді підтвердження спеціальності і потім уже безпосередньо отримаю направлення у бойовий підрозділ від командування Сухопутних військ – це буде десь через місяць. Ось така реальність, а нісенітниці, які пишуть в інтернеті, розповсюджують ті, хто має якісь політичні амбіції. Якщо хтось вважає, що я отримую на службі особливі умови, то можна просто зробити так, як я – мобілізуватися і пройти всю цю процедуру. Це я раджу своїм політичним опонентам.

R: А скільки отримуєте?
О.Л.: Щодо грошового забезпечення – перший раз я отримав 6300 гривень, а місячне забезпечення десь близько 20 тисяч. Те, що писали, що отримую тут 60-70 тисяч – це, вибачте на слові, повний брєд. Такі кошти отримують тільки у зоні бойових дій. Підрозділ у нас офіцерський, від лейтенанта до майора, і всі отримують приблизно 20 тисяч.

R: Після цивільного життя важко було? Морально, фізично?
О.Л.: Ви знаєте, морально не важко, а фізично важкувато, чесно скажу. Я у підрозділі найстарший. Кроси не бігаємо, але завжди всі вправи, які ми проводимо – стрільби, тренування, вони відбуваються у повному спорядженні – бронежилети, зброя, екіпірування. Тому це не дуже просто. Плюс живемо ми у лісі, пересування до місця навчання, до різних позицій, то це майже завжди пішим порядком, у колоні, з тренуваннями по дорозі. Тому, звичайно, непросто. Зараз за місяць вже відчув, що втягнувся, а перші два тижні було дуже важко. Додає сил, коли зустрічаєш тут земляків. Багато приїздять на навчання на полігон, бо він найбільший у Європі, найбільш захищений, і тут серйозні умови для навчання. Приємно зустрічати колег і друзів з громад області, з різних підрозділів зустрічав, не буду називати прізвищ, але це відомі люди у нашому місті. Багато хлопців, з ким спілкувався, то вони пішли по мобілізації за власним бажанням. Такі зустрічі завжди зігрівають душу.

R: Судячи з Ваших соціальних мереж, за життям Сум слідкуєте уважно.
О.Л.: Так звичайно, слідкую, намагаюсь вести сам власний ТГ-канал, писати у ФБ. Зараз менше приділяю цьому уваги, бо повністю, на жаль, не можу володіти інформацією та й часу не вистачає. Можу лише у вихідні собі це дозволити або пізно ввечері.

R: У Вербну неділю росіяни обстріляли Суми балістикою, загинуло дуже багато людей.
О.Л.: Це трагедія для нашої громади, величезна трагедія. Приміщення можна відновити, відбудувати, а життя людей вже не повернеш. Я думаю, що державні військові комісії будуть розбиратися, і зроблять відповідні висновки. Хоча вже неодноразово радили організаторам та ініціаторам таких заходів, не робити так, не проводити їх. Я не знаю, хто там був ініціатором цього разу – міська влада чи обласна. Судячи з реакції президента, це була, скоріше всього, ініціатива начальника ОВА.

У мене таке враження, що не всі можновладці розуміють, що відбувається навколо нашого міста. У нас за декілька десятків кілометрів ворог стоїть, ідуть бойові дії. А я, чесно скажу, не можу зрозуміти того, що чиновники і влада роблять. Звичайно, порядок треба наводити, але головне сьогодні – безпека та підвищення обороноздатності нашого міста. А оборона нашого міста починається на кордоні. Тому що, якщо ворог підійде менше ніж на 20 кілометрів, то це буде величезна проблема для нашого міста. Мені у міськраді п’ятий раз відмовили у петиції про закупівлю дронів. Якби ми закупили дрони, ми б просто засипали згори позиції ворога і їх техніку.

Військова адміністрація прислала мені листа, що вони готові, якщо буде звернення, це зробити, закупити дрони. А я думаю, навіщо потрібне моє звернення, якщо можна просто закупити дрони без звернення, виділивши кошти. 20 мільйонів гривень – це тисяча дронів.

Місто Суми будувалося багато віків тому як фортеця. Ми знаходимося на березі трьох річок, в сторону кордону є болота, непрохідні місця, там є річки, там є така місцевість, по якій складно проїхати і багато лісів. І тільки дві чи три дороги у напрямку Сум. Вони сьогодні контролюються з нашої сторони нашими хлопцями, а з тієї сторони, де вони можуть контролювати – ворогом. І боротьба за ці дороги повинна бути. А боротьба за ці дороги – артилерія або дрони. Дистанційно потрібно контролювати, тому що якщо не дистанційно – то це наші воїни, які, на жаль, гинуть.

Це вже військові проблеми і ними повинна опікуватися військова адміністрація і міська рада. Мабуть, всі розумні люди розуміють, що військовим треба допомагати. Я це роблю, починаючи з 2022 року. Ми реформували ДФТГ, мої друзі, товариші, разом з волонтерськими організаціями збирали кошти для того, щоб закупити автомобілі. Я власні кошти, кошти родини туди вкладав. Батьки мої, царство їм небесне, теж вклали збереження, які в них були. Тому що ми всі хочемо, щоб Суми були Україною, щоб ворог не зайняв наше місто, щоб він його не розбомбив.

А те, що відбувається сьогодні. Ну я просто дивуюся. Я спілкуюсь з хлопцями, які приходять з фронту на навчання, на перенавчання, то знаю, що вони кажуть. А хлопці кажуть, що ті, хто заробляє на війні, будуть за це відповідати. І суди можуть бути різними.

R: Нарешті відбулося перше засідання суду про відновлення Вас на посаді. Кілька слів про це.
О.Л.: Так, нарешті через дев’ять місяців було проведено перше засідання. Раніше, в основному, засідання переносили через те, що представники відповідача, Сумської міської ради, просто не з’являлися у суди з різних причин. Звичайно, розуміємо, що це умисне затягування. Але зараз почали розглядати, і я сподіваюся, що розгляд цієї справи буде справедливий, тому що всі, з ким я спілкуюсь, з юристами, з адвокатами, вони кажуть, що дійсно, звільнення було незаконним. Справа повинна бути розглянута за 90 днів, тобто за три місяці, а вона розглядається уже дев’ять місяців, і тільки почали розглядати по суті. Подивимося, як далі воно буде – чи знову затягуватимуть справу, чи буде відповідне рішення. Ми готові до будь-якого рішення, а потім уже будемо дивитися, як діяти далі.