Суми: новини, події, коментарі

Нотехс - будівництво у Сумах

Олександр Голбан з Сумщини загинув на Курщині

221

Живим коридором в останню путь провели мешканці Роменської громади Олександра Олександровича ГОЛБАНА, який поліг на полі бою у Курській області 10 вересня 2024 року

Олександр ГОЛБАН народився 9 квітня 1990 року у с. Гулянка, що на Одещині. Олександр ріс у багатодітній родині, мав ще 2 сестри та брата. Саша закінчив 9 класів у селі Гулянка. Був гарним та старанним учнем, мав багато друзів, з якими любив проводити вільний час.

Після закінчення школи наш «майбутній захисник» працював: у Києві на шиномонтажу. Згодом зайнявся підприємницькою діяльністю: відкрив декілька торгівельних точок з продажу овочів та фруктів. Їздив також на заробітки до Польщі, де працював на заводі Nifco.

2011 рік став знаковим для юнака, адже у цьому році Олександр зустрів дівчину Юлю з міста Ромни, а вже у листопаді 2012 закохані одружилися та створили міцну родину. Щасливий чоловік був у сімейному житті, бо мав люблячу жінку, найкращих у світі дітей: сина та доньку.

З 2014 року Олександр разом з родиною переїздить до Ромнів. Чоловік будує плани на щасливе життя під мирним небом України, працює, виховує дітей.

Олександр мав гарне захоплення: найбільше у світі любив готувати смачні страви, як традиційної кухні, так і сам вигадував цікаві рецепти. А своїм дітям часто готував пасту з морепродуктів, яку малеча просто обожнювала. Олександр мав гарні та теплі стосунки зі своїми сестрами та братом, завжди їм допомагав та підтримував.

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Олександр добровільно пішов до Роменського військкомату, аби стати на захист рідної землі. Але спочатку йому відмовили.

Згодом, а саме 20 червня 2022 року чоловіка мобілізували до 80-ої окремої десантно-штурмової Галицької бригади ДШВ ЗСУ. У Британії протягом 1 місяця Олександр навчався за спеціальністю “навідник КПВТ”.

Наш Захисник Олександр Олександрович ГОЛБАН захищав Україну в найзапекліших точках: Ізюм, Лиман, Сватово, Кремінна та інші напрямки.

За участь у визволенні Харківщини 28.09.2022 року нагороджений медаллю за «Захист Вітчизни». Також захисник більше року боронив Україну на Бахмутському напрямку.

У квітні 2023 року Олександр отримав травму, але після 3-ох місячної реабілітації, яка проходила в м. Київ, Воїн повернувся на передову до побратимів.

У травні 2024 року від військової частини Олександр ГОЛБАН проходив навчання у Німеччині, де вивчав як користуватися новою військовою технікою. Побратими згадують, що Олександр був справним військовим, вірним та гарним товаришем. Захоплення його життя – кулінарія і на війні знадобилося чоловіку – він готував смачні страви для побратимів. На знак вдячності друзі Сашка називали: «Наша мамка!». Наш Воїн мав позивний “BEST”, бо намагався у всьому бути найкращим…

В кінці липня 2024 року підрозділ Олександра перекинули на Курський напрямок

7 вересня 2024 року Олександр Олександрович ГОЛБАН за вірність народу України, за мужність та незламність при захисті Батьківщини був нагороджений медаллю «За захист України»🇺🇦

Наш захисник останній раз був вдома проїздом спочатку вересня цього року. Олександр разом з дружиною мали плани на життя… Більш за все військовий мріяв, аби закінчилася війна. Часто говорив дружині: «Війна – це дуже страшно, це біль… втрати… Але ми вистоїмо, Ми Переможемо…»

Олександр планував після закінчення війни відкрити власну справу: для мешканців громади створити затишне кафе чи ресторан, де б готував страви за власним рецептом. Найбільше, чого хотів наш Захисник, це подарувати дітям світле майбутнє у мирній країні… Та не судилося…

10 вересня цього року Олександр написав дружині, що йде на завдання, і певний час з ним не буде зв’язку. Далі були дні тиші та невідомості для дружини. Вона била на сполох, телефонувала побратимам, до медичних закладів області. А вже 13 вересня її повідомили про найстрашніше…

10 вересня 2024 року Олександр ГОЛБАН, відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув поблизу н.п. Черкаська Конопелька Суджанського району Курської області.

Олександру ГОЛБАНУ навіки 34… Без батька залишилися син і донька, без чоловіка молода дружина…

Вічна пам’ять і слава Герою!