Обласна лікарня: завжди на крок попереду

Однією з двох надкластерних лікарень у Сумському госпітальному окрузі стане обласна клінічна лікарня

В Україні триває другий етап медичної реформи, кінцева мета якої – докорінна зміна сфери надання медичних послуг населенню. Наразі йдеться про створення госпітальних округів (територіальних об’єднань медичних закладів) у межах  існуючих на сьогодні територіально-адміністративних областей. Сумський госпітальний округ буде мати спроможну мережу медичних закладів, в яких пацієнти будуть отримувати якісне та безоплатне лікування у тому закладі, який відповідає  складності захворювання. Найпростіші випадки – у сільських амбулаторіях чи в загальних лікарнях, найскладніші – у багатопрофільних потужних лікарнях 3-го рівня. Таких лікарень (які матимуть статус надкластерних) в області буде дві: Сумська обласна клінічна лікарня (СОКЛ) і Сумська обласна дитяча лікарня (СОДЛ). Обидві знаходяться в місті Суми.

В умовах реформи

Комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради «Сумська обласна клінічна лікарня» (СОКЛ) є провідним закладом охорони здоров’я для надання високоспеціалізованої медичної допомоги дорослому населенню області. Має вищу акредитаційну категорію. У структурі лікарні функціонують 28 спеціалізованих стаціонарних відділень загальною потужністю 645 ліжок та 8 параклінічних служб. Такі відділення як нейрохірургічне, опікове, ревматологічне, гематологічне, торакальне та стоматологічної хірургії є єдиними в області для надання невідкладної допомоги дорослому населенню.

Ми вирішили поцікавитися в обласній клінічній лікарні, як вони себе почувають в умовах реформи.

«Ми повністю готові і відповідаємо вимогам до надкластерної лікарні, – повідомив директор СОКЛ Володимир ГОРОХ. –  Ми вже працюємо у рамках реформи. Ми є лікарнею багатопрофільної високоспеціалізованої медичної допомоги. У нас 28 відділень і стільки ж напрямків. На сьогодні ми підписали с НЗСУ контракт на рік на суму 385 мільйонів гривень, у нас укладені 24 потужні, об’ємні пакети медичних послуг. Зрозуміло, що значна частина коштів буде покривати витрати на заробітну платню (до 70 відсотків), але все одно залишається суттєвий ресурс для розвитку власної матеріально-технічної бази, медикаментозного забезпечення та харчування пацієнтів».

Виявляється, в обласній клінічній лікарні лікуються не лише дорослі. Лікарня отримала від МОЗ ліцензії на надання дитячої допомоги, має 2 законтрактовані пакети з НЗСУ, оскільки два напрямки є унікальними. Опікове та стоматологічне відділення – єдині в області, які надають допомогу і дорослим, і дітям.

Завідувач стоматологічним відділенням СОКЛ Анатолій ЧЕРЕДНІЧЕНКО:

«Стоматологічне відділення – єдине в області, де медичні послуги надаються як дорослому, так і дитячому населенню. Крім ургентної допомоги (з приводу травм, запальних процесів – абсцесів та  флегмон, що пов’язані с хронічними запаленнями зубів), ми виконуємо операції з пластики вроджених та набутих вад верхньої губи та піднебіння, реконструюємо дефекти й деформації обличчя. Щороку ми оперуємо 10-12 дітей. Це – як перші, так і повторні операції протягом дорослішання дитини. Ми маємо договір з Харківською медичною академією післядипломної освіти (завідувач кафедри О. Любченко) про те, що ми є базою академії для виконання подібних операцій.

У СОКЛ щороку виконується 15-17 тисяч оперативних втручань, з яких  близько 75 відсотків становлять операції вищої категорії складності. Фінансування закладу відбувається за рахунок укладених контрактів з НЗСУ, яка сплачує за кожний пролікований випадок. НЗСУ виставляє «європейські» вимоги до рівня фахівців, обладнання, умов перебування пацієнтів у стаціонарі. Чим складніша операція, тим вище вона оплачується, тому в СОКЛ зацікавлені у розвитку високотехнологічних методів  у хірургії. Останні два десятиліття в пріоритеті – малоінвазивні (через невеликі отвори) методи лікування. Директор СОКЛ Володимир ГОРОХ говорить, що за попередні п’ять років у лікарні відбувся гіперпоштовх у розвитку вузькоспеціалізованої медичної допомоги.

Зараз хірургічні відділення лікарні знаходяться на Троїцькій, 48. У вже запланованій, але відтермінованій через війну перспективі – побудова 9-ти поверхового хірургічного корпусу із сучасним операційним блоком та відділенням анестезіології з ліжками інтенсивної терапії, відділенням хронічного гемодіалізу і перитонеального діалізу у медичному містечку за адресою Ковпака, 18.

Про те, як відбувається підготовка фахівців, ми розмовляємо із заслуженим лікарем України, хірургом  Миколою Михайловичем КОБИЛЕЦЬКИМ. Він – легендарна в медицині Сумщини особистість. Сорок п’ять років він працює хірургом обласної лікарні, з них двадцять шість (з 1992 по 2018) обіймав також посаду головного хірурга області.

«Двадцять років у нас в області виконуються мініінвазивні оперативні втручання за допомогою спеціального обладнання: лапороскопічного (для черевної порожнини), торакоскопічного (для грудної клітини), люмбоскопічного (для органів заочеревинного профілю). Перше таке оперативне втручання я виконав двадцять років тому тут, в обласній лікарні з приводу жовчно-кам’яної хвороби. З того часу у нас в області підготовлені до десяти хірургічних відділень, де виконуються подібні операції», – розповідає Микола КОБИЛЕЦЬКИЙ.

У сумських лікарів завжди були тісні зв’язки з колегами з інших міст. Найтісніші – з лікарями Харкова та Києва. Перед тим, як впровадити малоінвазивні операції в Сумах, Микола КОБИЛЕЦЬКИЙ їздив переймати досвід  до Харкова. Проасистував на кількох операціях у професорів Комарчука, батька та сина Велігоцьких. З отриманим досвідом повернувся до Сум і став впроваджувати подібний метод в обласній лікарні.  До речі, Сергій Миколайович КОБИЛЕЦЬКИЙ, нинішній головний хірург області, там само як і батько, став новатором у впроваджені окремих видів операцій, а саме по видаленню кил (гриж). Харківські професори продовжують ділитися досвідом з сумськими хірургами. Так, на початку квітня у Сумах перше були виконані дві лапороскопічні операції з видалення великих кил (3-4 ступеня) на стравохідному отворі діафрагми. Операцію провів  професор, завідувач кафедри ендоскопії та хірургії Харківського навчально-наукового інституту післядипломної освіти Олексій ВЕЛІГОЦЬКИЙ. Після складних, але успішних операцій, пацієнти вже на третю добу були виписані з лікарні.

Філія Інституту імені Амосова

З київськими колегами сумчани здебільшого співпрацювали в судинній та кардіологічній хірургії. Зараз це – одне з найуспішніших направлень у роботі обласної лікарні. Чотири роки на базі СОКЛ функціонує Центр рентгенендоваскулярної хірургії, де виконуються діагностика та малоінвазивне оперативне лікування серця та судин.

За медичною статистикою, при гострих інфарктах міокарда помирає третина хворих. Попередити такий розвиток подій можна, вчасно продіагностувавши захворювання і усунувши проблему  за допомогою стентування судин серця. За чотири роки було проведено чотири тисячі обстежень і двом з половиною тисячам пацієнтів встановлені стенти.  Попередні роки молоді хірурги Центру проходили навчання в Інституті серцево-судинної хірургії імeні М.М. Амосова, а вже сьогодні мова йде про те, що рівень підготовки фахівців та матеріально-технічна база СОКЛ дозволяють зробити наступний, дуже серйозний крок.

«Кілька днів тому на сесії Сумської обласної ради прийняли рішення про відкриття на базі обласної клінічної лікарні філії Інституту імені Амосова. Президія Академії медичних наук підтвердила це, отже ми – у законному полі. Відкриття філії дозволить лікарям Інституту Амосова приїздити до нас, оперувати тут на нашому обладнанні, відбирати  пацієнтів для наступних операцій. Наші фахівці будуть навчатися безпосередньо на своєму робочому місці. І дуже важливий для нас аспект: до десяти відсотків фінансування на зміцнення матеріально-технічної бази Інституту вони зможуть передавати нам, як своїй філії», – розповідає директор СОКЛ Володимир ГОРОХ.

У перспективі – операції на відкритому серці бригадою власних лікарів (кардіохірургів, реперфузіологів, анастезіологів). Будуть робити шунтування та заміну клапанів. Зараз готуються до перших двох випадків. Після Великодня, за словами директора СОКЛ, приїде бригада з Києва  та виконає  ці операції.

Інсультний центр

Пандемія COVID-19 і війна в Україні спричинили зростання кількості інсультів серед населення, а тому серед пріоритетів розвитку медицини оголошено створення інсультних центрів і мережі клінік, які надають меддопомогу пацієнтам з інсультом.

Директор СОКЛ Володимир ГОРОХ: «Сьогодні існує дуже велика потреба у нейрохірургії (судини голови, шиї, пухлини головного мозку, мозкові катастрофи, крововиливи, ішемічні інсульти). МОЗ і КМУ Постановою № 174 «Деякі питання організації спроможної мережі закладів охорони здоров’я» ставлять завдання створення інсультних центрів. Один заклад має бути не менше як на  150 тисяч населення. Я за такий підхід давно: щоб ми не розпилювали дороговартісне спеціалізоване обладнання на невеликі міста, райони. Це в тому числі питання спроможної мережі і доступності лікування – нехай буде один центр, але він повинен бути спроможний по діагностиці, щоб там був потужний ангіограф, який дозволяє оперувати на судинах голови та шиї, балонувати, стентувати судини,  тобто безпосередньо повертати людей не просто до життя, а до активного, продуктивного життя».

Обласна клінічна лікарня фактично йде попереду у виконанні цього завдання, оскільки Інсультний центр має запрацювати тут на повну потужність буквально за декілька тижнів. Розміщуватиметься  він на Ковпака, 18.  Аби на власні очі переконатися, що все так, вирушаємо із заступником директора СОКЛ Миколою САВЧЕНКОМ у приміщення майбутнього центру.

Дійсно, все виглядає так, ніби ось-ось запрацює. Заходимо до новенького операційного блоку. В одному залі стоїть ще нерозпаковане обладнання, серед якого помічаю  рентген С-арку фірми «Сіменс» (обладнання, за допомогою якого здійснюється хірургічна навігація і значно спрощуються процедури), поряд зовсім порожня кімната, яка в очікуванні  надсучасного нейрохірургічного ангіографа. Міністерство охорони здоров’я вже виділило прилад 7-го покоління для СОКЛ, і це питання буквально кількох тижнів, коли він буде встановлений на своє місце.

«Тут буде цілий комплекс лікувальний. Людині, яка потрапляє до нас з інсультом, відразу буде зроблена операція, а це значно мінімізує наступну інвалідність пацієнта. Тут же у нас знаходиться відділення реабілітації, де протягом 2-3 тижнів після операції хворий буде отримувати відновлювальні процедури», – розповідає Микола САВЧЕНКО.

Нове реабілітаційне відділення вже відкрилося наприкінці грудня минулого року. Має 35 ліжок. Запит на якісну реабілітацію наразі такий великий, що до Сум їдуть пацієнти з сусідніх областей, вже утворилася суттєва черга на стаціонарне лікування.  Мешканці Сум за направленнями можуть отримувати тут послуги амбулаторно (і безкоштовно). Але якщо є бажання виконати процедури, на які лікарського направлення немає, то можна отримати їх платно – прейскурант знаходиться на стіні, оплата відбувається через термінал біля реєстратури. Вивчаю перелік – чого там тільки немає. Кількадесят позицій з водолікування, найрізноманітніші масажі, лазерні процедури та інше. Найдешевша процедура (інгаліції) за 59 грн, найдорожча (грязєлікування) за 241 грн. У прейскуранті великими літерами надруковано, що за електронним направленням лікаря процедури надаються БЕЗОПЛАТНО. Побачила жінку, яка прийшла за косметичними процедурами – тут можна робити пресотерапію. Поряд у кімнаті дідусь дихає через інгалятор. Для спелеотерапії обладнано кімнату, стіни якої викладені пластинами тібетської солі. Для водних масажів – кілька різних ванн. І все це нове, сучасне, гарне.

Реорганізація діагностичного центру

Поки ми блукали поверхами корпусу на Ковпака, 18, я звернула увагу, що якісь поверхи напівпорожні, а в інших – чимало людей. Як пояснив заступник директора, все скоро зміниться. Напівпорожні поверхи наразі ще належать обласному діагностичному центру, який проходить реорганізацію і буде приєднаний до обласної лікарні.

«Це приклад ефективної економії бюджетних коштів. Діагностичний центр через  невелику завантаженість пацієнтами став фінансово збитковим, він навіть наполовину не покривав своїх витрат на заробітну платню. За рахунок приєднання діагностичного центру до обласної лікарні, у нас з’являться додаткові площі. Лікарів та медичних сестер з центру ми  вже запросили до себе на роботу. Скорочений буде лише адміністративний персонал.  Загалом, така реорганізація принесе економії до 7 млн гривень на рік, які можна витратити на сучасне обладнання», – підсумовує Микола САВЧЕНКО.

Транспортне питання

Єдине питання, яке в мене залишилося після відвідування корпусу лікарні на Ковпака, 18  – це транспортне. Цей лікувальний комплекс знаходиться на околиці міста, і навіть від шосе по Ковпака ще треба якось добиратися безпосередньо до будівель. Все навколо лікарні заставлене автівками, але ж пересічним громадянам потрібний громадський транспорт. Виявляється,  я цим питанням торкнулася болючої теми.

Заступник директора СОКЛ Микола САВЧЕНКО прокоментував так: «Питання зручного транспортування до корпусів, які знаходяться на майданчику по Ковпака, 18, досі не вирішено. Піднімали ми його з 2020 року. Депутати минулого скликання міської ради виносили на розгляд питання про те, щоб об’єднати два в’їзди – до обласної клінічної та обласної дитячої лікарень. Маршрутка мала заїжджати у клінічну лікарню, тут робити зупинку, потім їхати в дитячу, там робити зупинку, потім – повз військовий шпиталь, і по колу виїжджати. Був би односторонній рух, і це було б дуже зручно. Безумовно, у першу чергу виграло б від такого рішення саме місто. По-перше, 76 відсотків відвідувачів поліклініки – це мешканці Сум. По-друге, це було б дуже зручно для працівників лікарні, 90 відсотків яких також є сум’янами. На превеликий жаль, до сьогодні питання довозу пасажирів до Ковпака, 18 не вирішене.

Щоб не закінчувати статтю на сумній ноті, повідомлю, що для жителів області є гарна новина. Завдяки тому, що під час війни обласна лікарня змогла оновити свій автопарк (а старі авто віддати на потреби ЗСУ), з’явилася можливість транспортувати хворих з районів до Сум на операції. Такі випадки вже відбулися: привозили пацієнтів з Конотопського району до Центру рентгенендоваскулярної хірургії. Бригада лікарів з Сум також може виїхати цими автомобілями в район, що виконати операції безпосередньо у місцевій лікарні.

«На сьогодні у нас вже укладені договори з районами: якщо є інсульт, інфаркт, то вони можуть телефонувати нам, у нас є спеціалізовані автомобілі (кардіологічний, реанімаційний, нейрохірургічний), і ми їдемо за пацієнтом», – пояснив заступник директора.

Микола САВЧЕНКО показав мені «Швидкі»-«Мерседеси», одну з яких він особисто переганяв зі Львова до Сум. Це був благодійний дарунок від львівського «Ротарі-клубу». Загалом, благодійники з усього світу (і з України) не залишають своєю увагою нашу обласну лікарню: ліки, розхідні матеріали, обладнання  находять регулярно. Це – суттєва допомога нашим медикам у справі лікування населення. Дякуємо всім щиросердно.

Олена Приймач

Ліцензія на провадження господарської діяльності з медичної практики: наказ МОЗ України від  24.10.2019 №2151

ІД