Новітнє Середньовіччя

Кажуть, війна буде довгою. А ще кажуть, що справжня війна лише починається. Що російське велике вторгнення в Україну у 2022-му – це така ж сама попередня фаза, крок до глобального конфлікту, як і радянсько-фінська війна 1939-го перед Другою світовою. З огляду на події на Близькому сході та Африці, виглядає, що дуже схоже на такий прогноз. Що хтось фігура за фігурою рухає по шахівниці комбінацію Третьої світової. Та так, що Портніков говорить, що «…ми з вами ще побачимо не сотні чи тисячі жертв, чи десятки чи сотні тисяч, а мільйони…» (це у випадку, якщо війна переросте у ядерну). Що ми на початку десятиліття турбулентності. Словом, мало оптимістичні прогнози. Третя світова, ядерна війна – це, звісно, крайні, найгірші варіанти, які не виключені. Але існують і більш сприятливі. Наприклад, зустрінуться Байден і Сі Цзіпін – і домовляться. Або ні. Невідомо.
росія встряла у довгу виснажливу війну, і ніхто з великих гравців не хоче, щоб вона перемогла і вийшла з війни більш сильною. Тому росію триматимуть у конфлікті якомога довше. З огляду, звісно, на те, що та сама хоче війни, прагне війни і мріє про перемогу у будь-який спосіб.
Тобто в будь-якому випадку – нам своє робити. Хтось називає дату до осені 2024-го. Базується ця дата закінчення війни на припущенні, що влітку 2024-го р. на саміті у Вашингтоні Україну приймуть до НАТО (асоціативним членом чи в якийсь інший спосіб, неважливо) і оголосять території, що контролює її уряд на той час такими, що підлягають захисту військами НАТО. На тому буде укладений мир.
Такий варіант розглядався з надією, що ЗСУ влітку-восени 2023-го вийдуть на берег Азовського моря і, можливо, дістануться до Маріуполя, не кажучи вже про Мелітополь чи Бердянськ. Але ми бачимо, що контрнаступ поки що не приніс очікуваних результатів, натомість, дуже виросли наші втрати у людях та техніці.
Тим часом, кацапи штурмують Авдіївку (і не тільки) з метою довиконати, нарешті, свій план С чи Д, невідомо, але, очевидно, що окупація Донецької та Луганської областей стояли в їхніх планах точно не останніми пунктами. Проте, ми бачимо, що там, де збереглися укріплення 2014-2019 рр., там, де не відбулося «розведення військ», розмінування, відведення та такі інші «мирні ініціативи», там ЗСУ тримає оборону і несе значно менші втрати, ніж там, де доводиться битися на непідготовлених позиціях. Також не викликає сумніву, що кацапи, оцінюючи такий варіант як тимчасове закінчення війни, готують контрнаступ з метою посунути лінію фронту до літа-осені 2024-го р. вглиб України.
Крім того, не факт, що такий план НАТО спрацює. Бо хто сказав, що ситуація в світі на той час складеться так, що росія не захоче воювати з НАТО? У такій війні найбільш зацікавлений Китай, залежність від якого у росії зростатиме щороку все більше. Для Китаю вигідно, щоб США і НАТО були задіяні у багатьох конфліктах по всьому світові, в той момент, коли сам Китай до певного моменту вдаватиме з себе нейтрального спостерігача.
Те, як майстерно розпалили з новою силою конфлікт на Близькому сході говорить про те, що хтось має довготерміновий план. І поки що, на жаль, на мій дуже особистий погляд, все йде саме за цим диявольським планом.
Багато і справедливо говорили про злочинний, жахливий напад ХАМАСу на ізраїльські кібуци. Більше, ніж півтори тисячі вбитих мирних людей: жінки, люди похилого віку, діти. Закатовані, спалені, застрелені з неймовірною показовою жорсткістю. Але з якою метою? Що хотів довести, продемонструвати ХАМАС? Якою була мета акції? Просто напасти і вбити мирних людей? Захопити Ізраїль? Звісно, ні. На це у ХАМАСу немає сил, можливостей, ресурсів. Єдина мета – спровокувати Ізраїль на рішучі і жорстокі дії у відповідь, бажано – на наземну операцію у секторі Гази з численними руйнуваннями і жертвами серед мирного населення. Здавалося б, нісенітниця. Навіщо ХАМАСу піддавати смертельній небезпеці своїх близьких, весь народ Палестини? Думаю, тим, хто вбивав і спалював живцем єврейських немовлят у кібуцах, глибоко наплювати на народ Палестини. Справжню їхню мету світ побачив в аеропорту Махачкали, де оскаженілий натовп готовий був убити пасажирів літака, що прибув із Тель-Авіву. При тому варто зазначити: щоб зібрати такий натовп і підготувати до подібних дій, потрібен час і кілька справжніх майстрів пропаганди ненависті. Також ми можемо побачити результати у виступів групи студентів Гарварду, які підтримали палестинський народ, а також масові демонстрації по всьому світові з такою ж метою. Євреї, як і під час Другої світової, тепер ніде не можуть почуватися затишно. Весь мусульманський світ об’єднався проти Ізраїлю. Навіть толерантний раніше до Тель-Авіву Ердоган грозить війною.
А скільки мусульман мешкає в Європі та Північній Америці?
А скільки серед них тих, хто готовий взяти зброю, щоб піти вбивати євреїв?
А у скількох із них вже є зброя?
А скільки з них добре навчені володіти зброєю?
А скільки з них приїхали до Америки і Європи лише з однією метою: коли прийде час, пустити ту зброю в діло?
Зрозуміло, що йдеться не про всіх мусульман. Але ми бачимо, як на наших очах за лічені тижні відбувається поляризація світу. Новий поділ, де вчорашні партнери та добрі друзі стають ворогами лише через те, що мають інше віросповідання. Бо бути проти Ізраїлю – це бути проти США та Європи. А, значить, бути на боці росії, Ірану та Китаю. Єдине, не зрозуміло, куди перекинеться католицька Південна Америка та незрозуміло, яка Африка? І що робити Індії, чи не половина населення якої – мусульмани, а інша частина – індуїсти, і між ними й так завжди напружені стосунки.
Та нам своє робити. Можемо подумати про вище написане. Ми на ці події можемо вплинути лише одним – стійкістю. Чим більше москалів іде в українську землю, тим менше ризик глобального конфлікту. З тією думкою і живемо. Будьте пильними. Четвертий рейх мусить бути зруйнований.

“Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів”.