(Не)лагідна українізація

Як змусити українців розмовляти українською?

Українці є надзвичайно сильною і войовничою нацією, яка у перервах між битвою з дуже підступним ворогом – росією, встигає ще трохи почубитися між собою. Існує не дуже цензурне слово для визначення цього явища у соцмережах, втім, скористаємося словосполученням «влаштовують бурхливі дискусії». Тем для них зараз – хоч греблю гати. Ті, що залишилися в Україні, хейтять тих, хто виїхав. Прихильники вручення повісток порушникам комендантської години лаються з тими, хто цілком справедливо вважає, що служба у ЗСУ – не покарання, а честь. Але найбільш емоційно гарячі діалоги відбуваються навколо переходу на українську мову.

Цікаво, що вороги вважають нас скаженими націоналістами і при цьому навіть після повномасштабного вторгнення деякі сумчани продовжують користуватися мовою агресора. Якщо відкинути певний відсоток палких прихильників руського міра, які вважають українську скаліченою російською, стає зрозумілим, що змінити мову спілкування людям заважає банальні лінь і небажання докласти трохи зусиль для опанування нової звички. Втім, дехто справді вважає, що українська має бути пріоритетною і єдиною державною, але російська – це нібито частина їх ідентичності і вони бояться її втратити. Тут варто зазначити, що війна прискорила всі процеси. Мова – це, правда, зброя, і саме вона формує національну свідомість. Тож чим скоріше ми втратимо все, що пов’язує нас з росією у мовному, культурному, економічному просторі, тим краще для нас.

Сумчанка Марина НОСАЧЕНКО: “Примус викликає тільки зворотню реакцію. Говорити українською має бути модно і престижно, а російською – огидно”

Втім, чи багато ви знаєте людей, які кинули палити саме через жорсткий тиск, а не через власне бажання чи усвідомлення цієї необхідності? Причому на першому етапі відмови від шкідливої звички колишньому курцю просто необхідне позитивне підкріплення, тобто визнання того, який він молодець. Те ж саме стосується людей, які намагаються здійснити перехід, втім роблять помилки або втомлюються перекладати подумки. І аж ніяк не надихає калька з російського звинувачення «Гдє ви билі 8 лет, пока бамбілі Дамбас?», яке у нас звучить як «Чому не почали говорити українською ще з 2014 року?»