Не гальмувати головою

ПОНЕДІЛОК, 27 ЛИСТОПАДА. Неприємно починати тиждень з негативу, але на тролейбусній зупинці почув бентежну новину: “Кацапи хочуть наступ на Суми!”, – доповів поважний дядько. Всі, хто почув, тільки зітхнули, а я ще й поцікавився, хто з ворогів з ним поділився планами. Не звертаючи уваги на мою репліку, чоловік додав для всього товариства зацікавлених: “Ось побачите!”. Вдома пірнув у інтернет в пошуках новин на локальну сумську тематику. Зрозумів, що ключовим словом у дядьковому повідомленні є “хочуть”. Бо й карти таро те саме кажуть, і зірки якось дивно склались, обстріли по Сумщині до того ж. Тільки тупий не зрозуміє, чого ті росіянці хочуть, і не тільки в Сумах, а взагалі. Словом, не критично, але дуже неприємно, а тут ще той дядько!
ВІВТОРОК, 28 ЛИСТОПАДА. Залужного захищають від звинувачень нардепки (чи нардепині) в соцмережах і магазинних чергах. Люди добрі, не переймайтесь, бо цей чоловік сам себе захистить, він “олєнєводів” дисципліні та політграмоті навчав, а ви за нього так бідкаєтесь! Знеструмлення, воду перекривають, пристосування корупції та шахрайства до воєнного стану – ось справжнє лихо.
СЕРЕДА, 29 ЛИСТОПАДА. Мокрий сніг “в товарній кількості”. На «сотні» вовтузиться тракторець з ковшем. Навіть моя пішохідна швидкість зменшилась вдвічі – скрізь запізнююсь. На легкових автівках небезпечно їздити поодинці, треба мати на борту ще одного-двох здорових чоловіків на випадок “тягни-штовхай”.
ЧЕТВЕР, 30 ЛИСТОПАДА. У Сумах така ж сама багнюка, але на далекій трасі БАМ значне покращення – цілий залізничний тунель хтось завалив. Мабуть, натяк сусідам, що Україна – це щось дуже далеке і небезпечне. Це для них. А ми тут живемо, бо більш нам ніде. І Україна самим потрібна, що не ясно?!
П’ЯТНИЦЯ, 1 ГРУДНЯ. Що сьогодні почнеться зима, передбачав ще позавчора, але всі чомусь нагадують і вітають. Друзі з-за кордону цікавляться, як ми тут почуваємось. Відповідаю про темряву, сніг і вітер. А вони про те, що Україна захищає Європу. Справжні патріоти. Познайомився з травматологом. Це пощастило, що випадково почали балакати з чоловіком, а він виявився лікарем-травматологом. Якщо хтось свою роботу не любить, то про неї і не згадує, а цей був не такий! Трішки пива і багато науки. Він професійно розповідав про те, як треба падати, як групуватись, поки летиш. Отакий би тренінг та на всі випадки життя!
СУБОТА, 2 ГРУДНЯ. Перукарня. Нещодавно мимохідь дізнався, що навіть в Північній Кореї близько 20 дозволених-рекомендованих зачісок для чоловіків. Там, де довелось “приймати постриг” мені – тільки дві: “під нуль” і “їжачок” з насадкою. Мілітарний стиль, принаймні, інших варіантів поруч не бачив. Молодиків з дредами і фарбованими чубами поменшало.
НЕДІЛЯ, 3 ГРУДНЯ. Взагалі людей навкруги робиться менше. Спостерігаю це кожен день, дивлячись на сусідній будинок. Колись він освітлював вулицю так, що і без ліхтарів якось обходились. Тепер ввечері – біднесенькі сузір’я з чотирьох-п’яти вікон у тумані. Підсумки тижня теж не занадто яскраві. Наші водії досі сидять у Польщі, наче ми не партнери, а якісь маразматичні баби, що посварились за місце на базарі. Порошенко хотів зустрітись з Орбаном – також щось каламутне і підозріле. Справа нардепа Деркача в суді, він сам – хтозна-де. Розумну річ зробила ВР – обнулила питання про вибори, як таке, що не на часі. Як той травматолог казав, треба згрупуватися, якщо ковзаєш і не гальмувати головою. Універсальна порада від “вузького фахівця”.