На Сумщині не беруть на баланс радіаційні укриття на 700 людей

Два укриття розташовані у м. Охтирка на території колишнього “Охтирсільмашу”. Одне — на 600 людей, інше – на 110. Збудовані вони у 1960-1970 роки. Завод збанкрутував — і у 2012 році розпочалася його ліквідація. Через борги споруди розпродали, а питання з укриттями не вирішили.

“Ці об’єкти державної власності, які є об’єктами цивільної оборони згідно з кодексом передаються органам місцевого самоврядування, без додаткових умов. Це відбувається згідно з актом прийому-передачі в процедурі ліквідації. У зв’язку з цим були направлені запити, листи до органів місцевого самоврядування”, — розповідає Суспільному.Суми. арбітражний керуючий Євген Чупрун.

Справу про прийняття цих об’єктів до комунальної власності розглядали у обласному Господарському суді.

“Охтирська міська рада про розгляд клопотання ліквідатора була повідомлена належним чином, заперечень щодо клопотання не надала. Суд дійшов висновку про задоволення клопотання ліквідатора. Втім до цього часу рада не прийняла відповідне рішення про прийняття до комунальної власності об’єктів цивільного захисту населення місткістю 700 осіб”, — говорить прессекретарка обласного господарського суду Марина Фільченко.

Рішення суд прийняв у січні 2020 року. Для того, аби міська рада забрала собі на баланс ці два об’єкти, не вистачає голосів.

“Ми виносили вже двічі на наші сесії, пленарні засідання. Депутати не підтримали проєкт рішення. Об’єкти — у досить занедбаному стані. За тим тим вимогами, які ставлять до бомбосховищ, для приведення їх у належний стан потрібна велика сума коштів. Орієнтовно не менше мільйона на кожне бомбосховище, аби забезпечити всі вимоги, які до них є”, — зазначив Охтирський міський голова Павло Кузьменко.

Нині на обліку Охтирської міськради — 32 протирадіаційних укриття й одне сховище.

“Наразі технічну інвентаризацію провели у 15 ти захисних спорудах. 16 протирадіаційних укриттів не готові до використання. З них — дві споруди затоплені ґрунтовими водами, дві знесені – це приватна форма власності. 11 споруд потребують значних капіталовкладень для відновлення”, — каже заступник міського голови Олександра Масла.

За словами адвоката Семена Стадника, відповідати за невиконання рішення має міський голова. “Дуже багато такої практики є, коли міські, сільські або обласні ради не виконують рішення суду. Яким шляхом не виконують? А саме не голосують за відповідне питання, тому не вистачає голосів. Рішення вважається неприйнятим, фактично питання не вирішене, а якщо є рішення Господарського суду зобов’язального характеру, — його треба виконувати. Невиконання рішення суду тягне за собою кримінальну відповідальність. У цьому випадку зацікавлені особи подати заяву про невиконання рішення”, — сказав він.
Два роки — нічийні. В Охтирці на Сумщині не беруть на баланс радіаційні укриття на 700 людей

Санкція статті “невиконання судового рішення” вчинена службовою особою, карається штрафом від 12750 до 17 тисяч гривень або позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.