Місце звитяги. На Сумщині відзначили 360 років з дня Конотопської битви

Гібридна війна із Росією, яка триває вже шостий рік, – далеко не перший військовий конфлікт України із країною-агресором. Події, які розгорталися на Сумщині 360 років тому, чимось нагадують сучасну ситуацію.

Після смерті відомого гетьмана Богдана ХМЕЛЬНИЦЬКОГО у 1657 р. новим гетьманом було обрано його соратника, генерального писаря Івана ВИГОВСЬКОГО. У цей час війна України із Польщею за незалежність тривала вже восьмий рік, тож сили козацької держави вичерпувались. Саме цим і був викликаний військовий союз Богдана Хмельницького із Московським царством, укладений у 1654 році. Пізніше московські пропагандисти назвуть його «воз’єднанням України із Росією», хоча ні про яке «воз’єднання» у Переяславському договорі не йшлося.

Втім, за три роки після союзу Богдан Хмельницький переконався, що реальної допомоги від московських військ, що увійшли на територію козацької держави – Гетьманщини, у боротьбі проти Польщі немає. Вони просто служили інструментом анексії України московською державою, дозволяючи московським воєводам втручатися у внутрішнє життя України. Деякі українські історики ввважають, що Богдан Хмельницький хотів розірвати Переяславські угоди, але не встиг. Новий гетьман Іван Виговський до того як, став гетьманом, був прихильником збереження відносин із Москвою. Однак після його приходу до влади з метою послабити владу гетьмана Московською державою було застосовано перевірений інструмент впливу на українську владу – внутрішній конфлікт. Під впливом Москви і власних амбіцій проти гетьмана виступила Запорожська Січ, полки півдня України і Полтавський козачий полк на чолі з Мартином Пушкарем. З іншої сторони, московські воєводи запропонували гетьману «військову допомогу» у боротьбі із заколотниками. За це він погодився на призначення московських вовод у основні міста України і навіть віддав Московському царству частину території Гетьманщини. Заколотники були розбиті, але боротьба проти гетьмана на московські гроші тривала. Тому він вирішив остаточно порвати із Московським царством і запропонував Польщі Гадяцький договір – фактично рівноправний союз із України і Польші в одній державі. Польский король погодився, але московський цар був проти. Тому у жовтні 1658 року розпочалася війна Московії проти України.

За зимову кампанію 1658-59 рр. московському воєводі князю Ромодановському не вдається досягти на Україні значних успіхів, хоча вдалося захопити низку українських міст, зокрема Миргород, Лубни та Пирятин і Конотоп, де не тільки знищити прихильників гетьмана, але й пограбувати мирне населення. Царський уряд, провівши взимку 1658-1659 рр. додаткові набори всіх категорій служилих людей, посилає на Україну князя Олексія Трубецького з 100-150-тисячним військом, який 26 березня 1659 р. вступив на територію України. Під час військових дій загін ніжинського полковника Григорія Гуляницького напав на обоз армії Трубецького та, відступаючи, зненацька захопив Конотоп. Тоді Трубецькой вирішив відбити Конотоп перед тим, як просуватися далі вглиб України. Облога міста почалася 21 квітня 1659 року. Було здійснено декілька штурмів, однак взяти Конотоп московська армія не могла, його облога його тривала три місяці. Це дало можливість Виговському зміцнити армію і залучити як союзника 30-тис. армію кримського хана Мухамеда-Гірея IV, яка прибула до Конотопа наприкінці червня 1659 року. Тут і розгорнулися основні події битви.

Вранці 27 червня козаки напали на військо Трубецького і, скориставшись несподіванкою, захопили велику кількість московських коней, а потім відійшли за річку Соснівка. Наступного дня, у суботу 28 червня, кн. Трубецькой відіслав 30 000 тис. московської кінноти на чолі з боярином Семеном Пожарським наздогнати Виговського. Пожарський переправився через річку Соснівку й отаборився на іншому її боці. Решта 30 000 війська на чолі з Трубецьким залишилися в таборі. Тим часом п’ятитисячний загін Степана Гуляницького зайшов у тил Пожарському і, непомічений, захопив міст через Соснівку, зруйнував його. Також було побудовано тимчасову греблю на річці, через що її низина виявилась затопленою. Вранці 29 червня 1659 р. невеликий загін Виговського атакував табір Пожарського і після короткої сутички почав відступати, вдаючи втечу. Війська Пожарського, відчуваючи легку здобич, залишили табір і почали його переслідувати. Це була засідка, бо армія Виговського розпочала контрнаступ на Пожарського. Князь Пожарський спробував відступити, але тяжка московська кіннота та артилерія загрузли у вогкому ґрунті біля річки. В цей час з флангу вдарили татари – московська армія опинилася в оточенні.

Впродовж дня 29 червня були знищено майже все військо Пожарського, а сам він був захоплений у полон разом з іншим князями. Трубецькой, почувши про розгром Пожарського, відкликав сили із облоги Конотопа та пізно ввечері почав відступ з України, але був атакований козаками і втратив майже всю артилерію, обоз і боєприпаси . Перемога була повною, але, на жаль, Іван Виговський не зміг нею скористатися через фактичний початок масштабної громадянської війни в Україні, яка отримала назву «Руїна».

Сергій БОНДАРЕНКО
Панорама №28-2019