Медична сестра Ольга ХОЖАЙ вже майже 50 років працює в сумській медицині

Починала вона свій трудовий шлях у дільничній лікарні Сумського району, потім знайшла місце у медпункті великого хімічного підприємства обласного центру. Вона була однією з тих, хто розбудовував та розвивав наркологічну службу у місті, вона тримала руку на пульсі психологічного здоров’я міста, і присвятила цій справі більшість свого життя.

Сьогодні вона медична сестра Сумського обласного наркологічного диспансеру, а не так давно була керівником середнього медичного персоналу психдиспансеру, вміло керувала трьома десятками медсестричок та фельдшерів. Після виходу на пенсію повернулася до звичної і менш складної роботи дільничної медсестри. Сьогодні Ольга Пантеліївна слідкує за психологічним здоров’ям цілого мікрорайону по ліву сторону від Харківського мосту аж до Василівки.

За роки свого трудового стажу їй довелося працювати не тільки в медицині, а навіть у суворих умовах хімічного виробництва, вона була серед тих медиків, які розбиралися з наслідками Чорнобильської катастрофи, але і досі вона щира, відкрита і усміхнена.

Це історія про те, як зберегти гарний настрій на десятки років, як згуртувати колектив та залишатися урівноваженою у найскладніших умовах, про нині рядову медичну сестру Сумського обласного наркологічного диспансеру, але все ж неординарну особистість і медика, який понад усе любить свою справу.

Ольга Хожай народилася у родили колгоспників в невеличкому селі Кролевецького району. Після закінчення семирічки в рідному селі Буйволово пішла навчатися до Конотопського медичного училища. «Мені завжди подобалася медицина. В селі працював фельдшерський пункт, який для мее став справжнім натхненням. Я люблю допомагати людям», – згадує Ольга Пантеліївна.

А вже після медичного училища за направленням Ольга Хожай пішла працювати до дільничної Біловодської лікарні Сумського району. І пропрацювала там 6 років. Після на неї чека переїзд до м. Суми. «Перебиратися до обласного центру було страшнувато. Уявіть, ти полишаєш село і вирушаєш у велике місто. Пішла працювати на хімічне виробництво – у цех на «Сумихімпрома». Тоді моя робота ніяк не була пов’язана з медициною. Це був 77 рік – важкі часи, невеликі зарплати, а в мене на руках маленька донечка. Доводилося шукати кращої долі», – пояснює героїня.

Через певний час у медпункті цього підприємства звільнилося місце. І Ольга Хожай змогла повернутися до тієї справи, яку любила найбільше.

«Саме у той час в декретну відпустку пішла медсестра з медпункту і я змогла влаштуватися на це декретне місце. А потім завдяки цьому залишилася у медицині і вже скоро можна буде відзначити 50-літній ювілей моєї роботи саме у цій сфері. В цій же будівлі знаходився єдиний у місті наркологічний кабінет. Зе не було розвиненої структури, і служба тільки-но створювалася. Працювала два лікарі і три медсестри. На все місто. І саме у 80-му році почала його реформа, реорганізація, створення наркологічного диспансеру. І власне, я пішла туди працювати», – згадує Ольга Панталіївна.

Це був 1981 рік. Місто отримало наркологічний диспансер, а він у свою чергу – старанну та прилежну дільничну медсестру. Після чергової реорганізації, зміни керівника закладу, Ольга Хожай пішла за головним лікарем під керівництвом, якого працювала у накодиспансері до нового для неї закладу – психдиспансеру.

«Ось так я працювала у нарко-, потім у психдиспансері, а пізніше знову повернулася о нарко-. У 1986 році відбулася ротація і головний лікар наркодиспансеру Олександр Вікторович СПІВАК був направлений до психдиспансеру. Він забрав із собою і частину своєї команди. Мене в тому числі. 14 березня 1986 року – знакова для мене подія – я почала працювати вже у психдиспансері. І по цей час працюю саме за цією спеціалізацією, хоча вже під спільною назвою – Сумський обласний наркологічний диспансер», – пояснює Ольга Пантеліївна.

Вона була медсестрою на дільниці, потім стала головною, а після виходу на пенсію не полишила керівну посаду і повернулася до звичних їй обов’язків дільничної

На самому початку своєї роботи у психдиспансері на неї чекали серйозні випробування. У квітні через трагедію на Чорнобильській АЄС мобілізували медичних працівників і направляли до епіцентру тих подій. Весь листопад Ольга Хожай допомагала обстежувати населення на кордоні Івнківського району, хоча у далеко від епіцентру, все ж спогади не із приємних «Відбули так відбули», – лаконічно говорить медик.

Саме в психдиспансері Ольга Пантеліївна змогла реалізуватися не тільки як медсестра, але як і керівник. В 1990 році вона стала старшою медичною сестрою. І її співробітники із вдячністю згадують роки, які провели під керівництвом цієї завжди привітного і усміхненого керівника. Вона вміла згуртувати колектив, завжди відкрито зустрічала колег, допомагала освоїтися і полюбити професію молодих медсестер.

«Знову ж доля подарувала мені таку можливість. Головна медична сестра, що тут працювала, пішла у декретну відпустку, а мене вмовили стати на її заміну. Мені організаторська робота не булу знайома, але так все склалося, що я залишилася на цій посаді. І звільнила її, як вийшла на пенсію.

Впевнена, що потрібно давати можливість реалізуватися і молодим. А мені в моєму віці вже важко. Але і без роботи залишатися не можу», – говорить Ольга Пантеліївна.

Наталія ЖУК
Панорама №18-2019