Суми: новини, події, коментарі

Нотехс - будівництво у Сумах

Які сюрпризи сумчани отримали у червні від держави

6,059

Початок літа приніс жителям України чимало не дуже приємних моментів. Один з головних — з червня майже вдвічі виросли тарифи на електроенергію для побутових споживачів, тож уже наступного місяця платіжки практично кожної української сім’ї збільшаться на кілька сотень гривень.

Один для всіх
З 1 червня цього року для жителів України діятиме новий тариф на електроенергію — для усіх побутових споживачів буде фіксована ціна – 2,64 грн/кВт год незалежно від кількості використаної електроенергії. Розмови про підвищення тарифу на електроенергію ходили вже давно, але уряд зважився на це лише наприкінці весни – 30 травня Кабмін прийняв постанову, якою і затвердив новий тариф. Нагадаю, що попередні тарифи діяли з 2017 року і залежали від обсягів споживання електроенергії. Споживачі, які використали менше 250 кВт год на місяць, сплачували по 1,44 грн за кВт год, якщо більше – по 1,68 грн за кВт год.
Рішення про підняття тарифу міністр енергетики Герман ГАЛУЩЕНКО пояснив необхідністю акумулювання ресурсів для відновлення зруйнованої чи пошкодженої енергетичної інфраструктури.
“Якби ми не ухвалили це рішення, то наступної зими були б без світла. Це рішення дасть нам можливість забезпечити стабільність роботи енергосистеми. На жаль, ми досі маємо втрачені суттєві потужності в генерації. Ми виходимо із сценарію сьогодення до наступного опалювального сезону”, – сказав він.
Водночас, він повідомив, що після підвищення тарифу субсидії та розмір нічного тарифу збережуться. “Субсидія на оплату електроенергії збережеться, і, щобільше, розраховуємо, що її буде збільшено за рахунок того, що більше споживачів її потребуватимуть”, – заявив Галущенко. Міністр запевнив, що збережеться і нічний тариф на електроенергію, що становить 50% загального тарифу. Другого етапу підвищення тарифів на електроенергію для побутових споживачів наразі не передбачено, принаймні, до кінця року. “Зараз другий етап не передбачається. На додаток, наші розрахунки дали змогу зменшити розмір тарифу з 2,88 грн/кВт год, пропонований НКРЕКП на першому етапі підвищення, до 2,64 грн/кВт год”, – сказав міністр.
Україні потрібно 45-46 млрд грн, щоб підготувати енергосистему до наступного опалювального сезону – так вважає голова Національної комісії, яка здійснює державне регулювання в енергетиці та комунальних послугах (НКРЕКП) Костянтин УЩАПОВСЬКИЙ. За словами голови НКРЕКП, економічно обґрунтована ціна на електроенергію для населення становить понад 6 грн за кВт год. Водночас за офіційними даними, станом на 1 травня 2023 року, розмір боргу українців за спожиту електроенергію перевищив 1,7 млрд гривень. Також енергетики та посадовці хочуть, щоб інформація про заборгованість українців за електроенергію відображалася у їхній кредитній історії.
Що стосується Сумщини, то за даними «Сумиобленерго», через російські обстріли в області пошкоджено понад 600 енергооб’єктів. За попередніми розрахунками, на відновлення потрібно 230 млн грн.

Тариф на воду поки не підвищили
Для населення 1 червня могло принести ще більше поганих новин. 31 травня НКРЕКП мала розглянути ще й питання про підвищення тарифів на централізоване водопостачання. Однак через необхідність відкоригувати тарифи після зміни ціни на електроенергію, розгляд цього питання відклали на 14 червня.

Зниження призовного віку
30 травня Верховна рада прийняла постанову, якою в Україні знизили граничний вік призову на строкову військову службу з 27 до 25 років. Це означає, що в мирний час чоловіки, які досягнуть 25 років, будуть звільнені від строкової військової служби. При цьому у воєнний час на військовий облік тепер прийматимуть чоловіків не з 27, а з 25 років. Міністр оборони Олексій РЕЗНІКОВ обґрунтував зниження віку призову необхідністю поповнення мобілізаційного резерву. Раніше граничний призовний вік становив 27 років, тобто якщо чоловікові не було 27 років і він не служив в армії, то мобілізувати його примусово не могли.
Зі зміною закону чоловіків віком від 25 до 60 років навіть без досвіду військової служби зможуть примусово мобілізувати у воєнний час.

Доплати пенсіонерам, але не всім
Після 1 червня пенсіонери, що працюють, отримають доплати одразу за три місяці: квітень, травень і червень. Суми будуть різними, оскільки вони залежать від стажу, зарплати та розміру пенсії. В Україні продовжують працювати 2,7 млн пенсіонерів, але отримають доплати лише приблизно 600 тисяч осіб. Це пенсіонери, які працюють і станом на 1 березня мають право на перерахунок (отримали ще 24 місяці стажу), а також пенсіонери, яким було призначено чи перераховано пенсії не менш як два роки тому. Наступний етап підвищення пенсій запланований на 1 липня.

Водійські іспити – по-новому
МВС запускає з 1 червня пілотний проєкт, покликаний зробити складання водійських іспитів прозорішим. Поки що він стосуватиметься лише Львівської, Одеської, Вінницької та Київської областей, а надалі (вересень-жовтень 2023 року) запрацює в усій Україні.
Що зміниться: оновиться система попереднього запису. Перевірити наявність талонів громадяни зможуть онлайн; кандидати у водії отримають більше інструментів для оскарження результатів іспитів у сервісних центрах МВС; у класах для теоретичних іспитів з’являться відеокамери та мікрофони, які фіксуватимуть усе, що відбувається під час складання іспиту; у салоні автомобілів, на яких складається практична частина іспиту для отримання посвідчення категорії «В», вестиметься відеофіксація та запис розмов. Зокрема, камери будуть направлені на руки та ноги як кандидата, так і екзаменатора. Крім того, з 1 червня втричі зменшиться кількість сервісних центрів для складання іспитів: із 148-ми до 55-ти. У регіонах, які не підпадають під перший етап проєкту, усі послуги поки що надаватимуться без змін.

Усе про безготівкові операції
4 червня низка новинних вебсайтів та телеграм каналів поширили інформацію з посиланням на лист від НБУ, про те, що з 5 червня українські банки щотижня інформуватимуть Національний банк про всі безготівкові операції своїх клієнтів. Підставою називають лист №25-0005/38228 від 1 червня 2023 року, підписаний директором Департаменту фінансового моніторингу НБУ Анною Липською. Проте слід зазначити, що станом на 23:00 4 червня інформація щодо указаного листа чи такого звітування відсутня на офіційному вебсайті НБУ.
У мережі Інтернет натомість можна зустріти скан указаного листа, з якого слідує, що «на виконання Листа [від 08.12.2022 р. № 25-0014/84996 зі змінами, внесеними листом від 13.12.2022 р. № 25-0005/86317] банки-еквайри щопонеділка до 16:00 подають до Національного банку інформацію щодо безготівкових платежів, здійснених у мережі Інтернет, у розрізі найменування клієнта / суб’єкта господарювання / НПП [надавач платіжних послуг], з яким Банком укладено договір». Причому неважливо, на яку суму здійснювалися витрати. Звіти про це банки повинні надсилати щопонеділка до 16:00. Зазначається, що у банківських звітах будуть усі безготівкові платежі клієнтів в інтернеті. Крім того, документ має містити імена приватних клієнтів або назви компаній. Про які операції інформуватимуть НБУ: перекази коштів між фізособами; виплати на картки клієнтів із рахунків компаній; перекази коштів на рахунки підприємств; поповнення/зняття готівки з карткових рахунків у касах або банкоматах. НБУ не визначив ліміт для операцій, які потрібно вносити до звіту. Тобто, Нацбанку надсилатимуть усі транзакції, незалежно від суми. Наразі фінансовий моніторинг стосується тільки великих операцій – від 400 тисяч гривень. Для чого потрібний НБУ такий масив фінансової інформації, і як його можливо опрацювати, залишається тільки здогадуватися.

Анатолій Поляченко, Панорама, №23-2023