Суми: новини, події, коментарі

Нотехс - будівництво у Сумах

Из Сум в АТО: гуманитарный конвой (фото)

734

Сумской активист Андрей БУКИН с командой снова отвез помощь военнослужащим, находящихся в зоне АТО. Об этом он написал на своей странице в фейсбуке и выложил фотоотчет об увиденном в поездке.

Холодна осінь з стабільним мінусом і пронизуючим вітром вже прийшла і до нас. Йдучи з роботи, ми намагаємося швидше дійти додому, забігши по дорозі в магазин. А дома тепло, дома хатня суєта…
Але за сімсот кілометрів від міста Суми все зовсім інакше. Холодний вітер і стабільно вологий одяг від дощу – це те що є постійно, останніх півтора місяця. Холоди змусили скинути дерева свої листя, і більшість з наших позицій оголилися. Тепер ми стаємо вразливими для ворога і нам постійно приходиться ще більше закопуватися у сиру землю для того щоб бути менш помітними. Це важко передати словами. Але робота в мокрій землі,робота з бойовими машинами на холоді, не достаток теплої білизни та навіть продуктів, і постійне відчуття смерті – накладає на солдатів незгладимий відбиток. Є солдати які несуть службу, вже більше семи місяців, вони пережили три сезони і зараз активно готуються до зими.
За останніх два тижні, я побував в таких містах як Артемівськ, Лисичанськ, Гірське, Краматорськ, Щастя, Станиця Луганська. Ми були на самому передку, бачили перші блокпости, зустрічалися з хлопцями, які несуть там службу. Більшість з яких вважають що вони смертники. Більшість з них вже бачила смерть і знають що таке мінометні обстріли, саушки, гради.
Ці люди вже психічно змінені, більшість з них готова йти до переможного кінця будь-якою ціною. Питання тільки в керівництві.
у всіх одна проблема – заборона ведення вогню. Гірше всього що ми несемо втрати «не воюючи», більші ніж під час бойових дій під Слав»янськом чи в Ямполі. На всіх наших позиціях наказ один – не стріляти. Це створює відчуття меншовартості, продажності і притупляє бойовий дух. Із-за цього виникає безліч побутових проблем між самими солдатами та офіцерським складом.
А на огневих трохи інші проблеми. До них не доїжджає навіть продовольство. З останніх чотирьох експедицій, нам прийшлося возити продукти харчування. У тилу з консерви барикади викладають, а там де йде війна хлопці мороженій картоплі раді. Це питання до керівництва держави та керівництва АТО. Де б*дь забезпечення, де піклування про наших хлопців?
Думки різні, але у той час коли в столиці ділять портфелі після чергових виборів, там на фронті хлопців відправляють в лікарні з пневмоніями та запаленнями, бо не вистачає теплого одягу.
Вищі посадові особи Держави грають якусь таємну гру. Всім вже ясно, що попереду масова війна по всіх фронтах, до якої ми не готові. Але перегрупування військ не робиться, забезпечення шкутильгає і там також не виправляють помилки. Совецькій підхід морально нищить хлопців. По переду великі втрати і горе, яке прийде у кожний населений пункт. Все це із-за недолугого керівництва і небажання брати відповідальність.
Хто відповість за хлопців… (?)
P.S. Все одно, ми вистаємо і переможемо, але вже точно можна сказати, що ціна перемоги буде занадто висока.