Хворіємо в чергах. Як сумчани пристосовуються до медичної реформи (Фото)

Не встиг народ освоїтися, зрозуміти, як лікуватися в первинній ланці «невідкладної медичної допомоги», як стали впроваджувати другий етап медреформи: до змін підключається вторинна ланка – це обслуговування у «вузьких спеціалістів»

Наш кореспондент побував у КУ «Сумська міська клінічна лікарня No5» та спитав у людей, адміністрації закладу: «Чому є черги біля віконець реєстратора, кабінету флюорографії?».

Кожного ранку на першому поверсі міської лікарні No5, як правило, шикуються три черги. Найбільший «хвіст» тягнеться до кабінету флюорографії, і два невеличких – до віконець реєстраторів. У кутку – запис до сімейних лікарів, які є первинною ланкою, а ближче до входу – запис до різнопрофільних спеціалістів. Саме вони уособлюють вторинну ланку медичної допомоги. У фойє медзакладу найбільш яскраве оголошення – привітання з Новим роком з побажанням здоров’я. І це – приємно, правда, хотілось би, щоб у нових реаліях усі таблички, назви, які зустрічають відвідувачів закладу теж впадали в око й виглядали більш сучасно, інформативно й зрозуміло. Так людям було б легше зорієнтуватися й скоріше освоїтися в новій системі обслуговування.

У черзі до спеціалістів спостерігається напружена атмосфера, знервовані, гучні голоси відвідувачів – нелегко працювати медикам реєстратури, які кожного дня стримують такий натиск.

Біля віконця сімейних лікарів більш спокійно. На питання кореспондента, як потрапити до лікаря, молода сумчанка докладно пояснює – показує у своєму телефоні, як записуватися в електронну чергу. Вона стояла до вікна реєстратора лише для того, щоб отримати паперову медичну картку, а потім піднятися на прийом до сімейного лікаря.

У людей старшого віку нова система викликає масу проблем, незручностей. Кореспондент став свідком, як літній чоловік на прохання реєстратора назвати його номер телефону озвучив номер проводового телефону! Тобто літнім людям, пенсіонерам складно призвичаїтися до нових носіїв. А інтернет для більшості наших шановних бабусь та дідусів просто якесь жахливе «наказаніє». Але реформа медичної галузі вперто не враховує особливість світосприйняття цієї вікової групи, а, як відомо, люди старшого віку частіше хворіють й змушені раз за разом звертатися до медиків.

Головний лікар міської клінічної лікарні No5 В’ячеслав ПЕТРЕНКО називає першопричину черг у лікарняних закладах: “На жаль, багато людей хворіє. Кожного дня наші лікарі приймають 700 хворих, тому ми змушені працювати на межі своїх можливостей, нікому не відмовляємо. Бо хвора людина, яка прийшла до лікаря, конче потребує допомоги, їй сьогодні болить. І як хворому ми будемо пояснювати про необхідність попереднього запису в електронну чергу? Тому кожного дня працюємо за принципом «до останнього пацієнта».

У підтвердження цієї тези в.о. заступника головного лікаря з амбулаторно-поліклінічної допомоги Наталія ТАРАСОВА гортає журнал обліку, де статистика засвідчує, що кожен лікар щодня приймає «понаднормово» по 5-8 пацієнтів.

Наталія Тарасова: «У сімейних лікарів є чіткий перелік досліджень: клінічні аналізи крові, сечі, рівень цукру, кров на гепатит С, Б, холестерин, кардіограма. Якщо ж хворому необхідно зробити хоча б один аналіз поза цим списком, він змушений йти до профільного лікаря. Це теж створює додаткові черги».

Черги біля реєстратури збираються щоранку через відсутність технічного оснащення у лікарнях

Звичайно, пацієнт може скористатися послугами приватних клінік, але ж це задоволення не по кишені багатьом людям.

В’ячеслав Петренко також пояснив ситуацію щодо черг до флюорографічного кабінету: «Наш цифровий флюорограф, з пропускною потужністю 120 хворих за зміну, працює вже 11-ий рік. Раніше ми працювали у дві зміни, до 19 години. Наразі через брак кадрів ми змушені скоротити час роботи кабінету флюорографії. Для уникнення черг запроваджено попередній запис».

Дійсно, на першому поверсі медичний працівник допомагає людям правильно робити попередній запис до профільних фахівців й на проходження флюорографії. Тобто можна заздалегідь отримати талон на визначений час й уникнути стояння у черзі.

Так, до кабінету флюорографії на кожен день тижня видається майже 50 попередніх талонів. У четвер 10 січня в журналі запису значилося, що вільні талони залишилися на 17, 18 січня. До речі, у сумчан є альтернатива – пройти флюорографію у Сумському обласному діагностичному центрі, Ковпака, 18.

В’ячеслав Юрійович відзначив, що у руслі медреформи заклад запроваджує нові системи обслуговування пацієнтів, але через низьку заробітну виникла кадрова проблема. Окрім того, лікарня гостро потребує технічного дообладнання. «Щоб повністю перейти на електронне обслуговування, нам необхідно мати 100 комп’ютерів. Це суттєво удосконалить роботу фахівців й допоможе створити сучасну й прозору систему, де у виграші будуть й медики, й наші шановні сумчани», – резюмував головний лікар.

Олена Шевченко
Панрама №3-2019